2. Проносні засоби, класифікація. Застосування окремих препаратів в акушерстві. Побічна дія при вагітності.

Проносні препарати (застосовують при закрепах) — засоби, її стимулюють рухову активність кишок, викликають дефекацію.

Сольові (осмотичні) проносні засоби — магнію сульфат, натрію сульфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію йонів підвищують осмотичний тиск, порушують всмоктування води. Вода і розчинені в ній речовини затримуються у кишках, унаслідок чого вони розтягуються, механорецептори подразнюються та посилюється їхня рухова активність. Через 4-6 год настає дефекації. Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.

Контактні проносні препарати подразнюють рецептори різних відділів кишечнику, а ті — спричинюють і посилюють перистальтику кишок.

Класифікація проносних препаратів:

• осмотичні проносні (магнію сульфат, натрію сульфат, лактулоза, дуфалак);

• контактні проносні (бісакодил, сенаде, регулакс, гуталакс);

• проносні, що розм’якшують калові маси (масло вазелінове, макрогол);

• проносні, що збільшують об’єм вмісту кишечнику (мукофальк).

Побічна дія

Проносні препарати рослинного походження (ревінь, сена, жостір) виділяються через грудне молоко і можуть спричинити діарею в немовлят.

Проносні засоби стимулюють скоротливу активність матки, тому їх обережно призначають під час вагітності та менструації.

3. Пацієнт порушив назначену лікарем дієту, не прийняв їжу в момент максимальної дії препарату, внаслідок чого з’явилося почуття голоду, слабкість, дрижання в кінцівках, серцебиття, підвищене потовиділення. Який препарат вживав пацієнт? При якому захворюванні? Як правильно дозувати даний препарат?

Пацієнт приймам інсулін. Препарат приймається при цукровому діабеті. Дозу інсуліну визначає лікар – ендокринолог з розрахунку, що 1 ОД інсуліну сприяє засвоєнню 4 – 5г цукру. Як правило добова потреба становить 30 – 50 ОД. Вводять інсулін п\ш за 15 – 20 хв до їди.

4 Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз: прогестерон.

Українська назва	Прогестерон
Латинська назва	Progesteronum
Фармакологічна група	Гестагенний гормон
Механізм дії	Сприяє утворенню нормального секреторного ендометрія
Фармакологічний ефект	Діє спазмолітично на м’язи матки, зменшує збудливість і скоротливу активність м’язів матки і маткових труб, готує слизову оболонку матки до імплантації заплідненої яйцеклітини та підтримує нормальний розвиток вагітності.
Показання до застосування	Невиношування плода, безплідність, дисменорея, маткові кровотечі, ендометріоз, патологічний перебіг клімаксу.
Побічна дія	Внаслідок тривалого застосування – вірилізація плода жіночої статі, підвищення АТ, набряки.
Протипоказання	Препарат в ампулах є олійним розчином, який слід вводити в/м в підігрітому стані.
Форми випуску	1 та 2,5 % олійний розчин в ампулах по 1 мл (10 та 25 мг/мл).
Рецепт	Rp: Progesteroni 2,5 % 1 ml D.t.d.N 10 in ampull. S. в/м по 1 мл

19

1. Н-холіноміметичні речовини,механізм збуджувальної дії на дихання. Препарати.Шляхи введення . Токсична дія нікотину.Засоби для боротьби з палінням.

Н-холіноміметичні засоби — це лікарські препарати, що стимулюють нікотиночутливі холінорецептори подібно до нікотину.

Нікотин — алкалоїд листя табака. Використовується тільки в експериментальній фармакології. У зв’язку з розповсюдженням тютюнопаління знання фармакокінетики та фармакодинаміки нікотину має значення у токсикологічному аспекті.

Нікотин виявляє двофазну дію на периферійні і центральні Н-холінорецептори: у низьких дозах збуджує, а у високих — гальмує. Нікотин, продукти спалювання тютюну і паперової обгортки цигарок спричинюють небезпечні розлади серцево-судинної системи внаслідок дії пресорних катехоламінів рак легень, імпотенцію, передчасне старіння шкіри.

Як лікарські засоби іноді використовують такі н-холіноміметики, як цититон і лобеліну гідрохлорид. Вони збуджують н-холінорецептори сонної пазухи і рефлекторно-дихальний центр. Під їхнім впливом збільшуються глибина і частота дихання, а також підвищується артеріальний тиск (стимулюють симпатичні ганглії і мозкову речовину надниркових залоз).

Цититон — це розчин алкалоїду цитизину, що міститься в насінні термопсису. Дія цититону нетривала. Застосовують при рефлек­торних зупинках дихання, шоковому і колаптоїдному стані, інфекційних захворюваннях.

Цититон входить до складу таблеток Табекс — препарату для відвикання від тютюнопаління. Призначають всередину за схемою. На курс лікування — 100 таблеток протягом 25 діб.

Нікоретте — препарат для лікування нікотинової залежності. При його застосуванні концентрація нікотину в крові підвищується повільніше, ніж при палінні. Курс лікування складає 3 міс; максимально — 1 рік.

2. Засоби,які застосовують у випадку анафілактичного шоку

Анафілактичний шок (АШ) – вид алергічної реакції негайного типу, який виникає при повторному потраплянні в організм алергену. АШ характеризується патологічними змінами зі швидким розвитком зниження артеріального тиску (АТ), температури тіла, розладами центральної нервової системи (ЦНС), підвищенням проникності судин та спазмами гладком’язих органів. Крім того, він може виникнути при введенні в організм лікарських і профілактичних засобів, застосуванні методів специфічної діагностики та гіпосенсибілізації як прояв інсектної алергії і дуже рідко – харчової.

Невідкладна допомога при анафілактичному шоку

1. Припинити введення алергену.

2. Покласти хворого з опущеним головним кінцем.

3. Укутати, обкласти грілками, забезпечити доступ свіжого повітря.

4. Дослідити пульс, АТ.

5. Якщо шок виник при в/в введенні ліків, голку не виймаємо.

6. Якщо шок виник при в/ш чи в/м, вище місця ін’єкції накладаємо джгут.

7. У місце ін’єкції та навколо неї ввести 0,5-1 мл 0,1% р-ну адреналіну, розведеного в 10 мл ізотонічного р-ну.

8. Якщо АТ не підвищується, через 10-15 хв вводимо 0,5 мл адреналину в/м.

9. Якщо шок спричинений антибіотиками, то в місце ін’єкції вводимо 1000000 ОД пеніцилази розведеної в 2 мл натрій хлориду.

10. На місце ін’єкції – міхур з льодом.

11. В/в вводимо розчин преднізалону 1-2 мг/кг.

12. Вводимо 10 мл 10% розчину хлористого кальцію в/в.

13. При бронхоспазмі в/в вводимо 5-10 мл 2,4 розчину еуфіліну.

14. При гострій серцевій недостатності: корглікон, строфантін.

15. При необхідності реанімаційні заходи: непрямий масаж серця, ШВЛ, інкубація трахеї.