4. Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз котарніну хлорид

Українська назва	Котарніну хлорид
Латинська назва	Cotarnini chloridi
Фармакологічна група	Засоби які підвищують переважно тонус міометрія
Механізм дії
Фармакологічний ефект	надає тонізуючу дію на гладку мускулатуру внутрішніх органів (особливо матки)
Показання	Призначають для зупинки маткових кровотеч різної етіології (ендометриту, фіброміоми, після абортів, пологів
Побічна дія	Нудота, алергічна реакція
Противопоказання	Гіперчутливість
Форма випуску	порошок котарніна хлориду для приготування ін'єкційних розчинів; таблетки, вкриті оболонкою, по 0,05 г, в упаковці по 20 таблеток.
Рецепт	Rp.: Cotarnini chloridi 0,05   D. t. d. N 20 in tabul. obd.   S. По 1 таблетке 2–3 раза в сутки.

13

1. Комбінована дія медикаментозних речовин. Синергізм та його види. Антагонізм. Сінергоантагонізм.

Взаємодія лікарських засобів – це зміна фармакологічного ефекту в разі одночасного або послідовного їх застосування. Залежно від остаточного результату розрізняють:

• Синергізм – комбінована дія двох лікарських засобів або більше в одному напрямку, що проявляється посиленням ефекту;

• Антагонізм – взаємодія лікарських засобів, що призводить до послаблення або зникнення частини чи всіх фармакологічних властивостей одного або декількох лікарських речовин. Антагонізм має клінічне значення при отруєннях.

2. Антигіпертензивні засоби, загальна характеристика. Класифікація. Застосування окремих препаратів в акушерстві.

Антигіпертензивні – засоби, що знищують АТ. Артеріальна гіпертензія – це стан при якому АТ перевищує 140/90. Сучасні антигіпертезивні препарати мають точки впливу на регуляцію АТ.

Класифікація препаратів

1. Засоби, що знижують активність симпатичної нервової системи:

• Центральної нейротропної дії: стимулятори центральних -адренорецепторів; засоби, що пригнічують ЦНС; антагоністи імідазолінових рецепторів;

• Периферичної нейротропної дії: гангліоблокатори; α-адреноблокатори; β-адреноблокатори; симпатолітики.

Клофелін – антигіпертензивний засіб центральної нейротропної дії. Пригнічує функцію судинорухового центру довгастого мозку і знижує АТ; виявляє седативну дію, знижує секрецію травних залоз та внутрішньо очний тиск.

Моксонідин – антигіпертензивний препарат, який є антагоністом імідазолінових рецепторів. Він вибірково зв’язується з ними у стовбурі мозку, що приводить до зниження активності симпатичної нервової регуляції та АТ.

2. Міотропні судинорозширювальні засоби.

Дибазол, магнію сульфат, апресин, натрію нітропрусид, но-шпа, папаверину гідро хлорид – вибірково розслабляють не посмуговані м’язи судин, розширюють судини та знижують АТ.

3. Інгібітори (блокатори) ангіотензинперетворювального ферменту (АПТ).

Каптоприл – блокатор АПФ. Виливає на таку регуляцію, блокуючи фермент, який бере участь в утворенні речовин, що підвищують АТ, і таким чином суттєво знижують його. Ефект через 30-60 хв., діє до 12 год.

Еналаприл –знижує АТ. Ефект через 6-8 год і зберігається 12 год.

4. Антагоністи рецепторів ангіотензину II.

Лосартан, валсартан – препарати знижують АТ за рахунок більш вибіркової, ніж в інгібіторі торів АПФ, дії на ниркову регуляцію АТ.

5. Блокатори кальцієвих каналів.

Верапаміл, амлодипін, дилтіазем – знижують АТ за рахунок гальмування надходження кальцію в середину міофібрил і розслаблення м’язів судин.

6. Сечогінні препарати.

Діуретики виводять з організму воду та йони, зменшують кількість рідини і знижують АТ. Вони є синергістами – посилюють дію антигіпертензивних препаратів інших груп. Це препарати швидкої дії їх застосовують при гіпертензивних кризах.

7. Комбіновані антигіпертензивні препарати.

• Препарати, що містять β-блокатори та блокатор кальцієвих каналів: логімакс, теночек, то норма.

• Препарати, що містять β-блокатор та сечогінні: тенорик, віскальдикс, динорик, тенорет.

• Препарати, містять інгібітор АПФ та діуретин: капозид, ко-ренітек, ноліпрел, капторпес, етап-Н.

• Препарати, що містять інгібітори АПФ і блокатор кальцієвих каналів: тарка, екватор, енадипін.

• Препарати, що містять симпатолітик, вазодилататор та діуретин: адельфан, норматенс, кристепін.

3. Хвора З., 40 років, звернулася до лікаря через незначну маткову кровотечу, загальну слабкість, запаморочення, втому, шум у вухах. Яке захворювання розвинулося на тлі хронічної кровотечі? Яке лікування варто призначити?

Хронічна анемія. Лікування при хронічної постгеморагічної анемії насамперед зводиться до усунення джерела кровотечі. Показані препарати заліза, а також при необхідності переливання еритроцитної маси, як при залізодефіцитній анемії.

4. Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз: промедол

1. Українська назва	Промедол
2. Латинська назва	Promedoli
3.Фармакологічна група	Наркотичні анальгетики
4. Механізм дії	зумовлений стимулюванням мю-, дельта- і капа-підвидів опіатних рецепторів. Вплив на мю-рецептори зумовлює супраспінальну анальгезію, ейфорію, фізичну залежність, пригнічення дихання, збудження центрів блукаючого нерва. Стимуляція каппа-рецепторів викликає спінальну анальгезію, седативний ефект, міоз.
5. Фармакологічний ефект	аналгезуючу, спазмолітичну, снодійне. Стимулює опіатні рецептори, розслаблює гладку мускулатуру.
6. Показання до застосування	Больовий синдром при злоякісних новоутворенях, опіках, тяжких травмах, спазмах гладкої мускулатури внутрішніх органів і кровоносних судин та ін.
7. Побічна дія	Слабкість, запаморочення, ейфорія, дезорієнтація, нудота, блювання, пригнічення дихального центра, звикання, фізична залежність.
8. Протипоказання	Порушення дихання, загальне виснаження, біль у животі неясної етіології, підвищена індивідуальна чутливість до тримеперидину, вік старше 65 років
9. Форма випуску	Розчин для ін'єкцій 2 % по 1 мл в ампулах № 5х20
10. Рецепт	Rp.: Sol. Promedoli 1% - 1 ml D. t. d. N 10 in ampull. S. По 1 мл підшкірно.

14