2. Засоби, які використовують у випадку порушення секреції підшлункової залози. Побічна дія на розвиток плода та організм людини.

Захворювання підшлункової залози з порушенням її зовнішньої секреції проявляються у формі гострого або хронічного панкреатиту.

Для лікування хронічного панкреатиту, пухлин та атрофії залозистих елементів використовують: поліферментні препарати або засоби замісної терапії – панкреатин, креон, три фермент, фестал, мезим – форте. Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової залози – трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують перетравлювання білків, вуглеводів та жирів.

Для лікування гострого панкреатиту використовують:

• антиферментні препарати: апротинін (контрикал, трасилол, гордокс)

• М – холіноблокатори

Контрикал – інгібітор протеолітичних ферментів (трипсину, хімотрипсину, плазміну, калікреїну), який отримують із легень великої рогатої худоби. Препарат знижує активність ферментів підшлункової залози та попереджує розсмоктування утворених тромбів (інгібітор фібринолізу).

Засоби для лікування підшлункової залози можуть викликати таку побічну дію як гіперурикемія та гіперурикурія (підвищення сечової кислоти). Гіперурикемія матері небезпечна для плоду через її тератогенний вплив і можливість формування природжених нефропатій – анатомічних і гістологічних.

3. Дитині призначено мікстуру, що містить відхаркувальний засіб. Щоб прискорити її одужання, мати самостійно підвищила дозу препарату, внаслідок чого у дитини виникло блювання. Назвіть можливий препарат.

Термопсіс

4. Писати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз омнопону

1. Українська назва	Омнопон
2. Латинська назва	Omnoponum
3. Фармакологічна група	Наркотичні анальгетики
4. Механізм дії	Стимуляція різних підвидів опіоїдних рецепторів ЦНС
5. Фармакологічний ефект	Знижує емоційну оцінку болю, викликає ейфорію, яка сприяє формуванню залежності (фізичної і психічної). Знижуючи збудливість больових центрів, чинить протишокову дію
6. Показання	Больовий синдром сильної інтенсивності, у тому числі при злоякісних новоутвореннях, інфарктах міокарда, тяжких травмах, підготовці до операції і у післяопераційному періоді.
7. Побічна дія	Пригнічення дихання, брадикардія, нудота, блювання, порушення відтоку сечі
8. Протипоказання	Тяжка печінкова недостатність, черепно – мозкова травма, інсульт, кахексія, епілептичний статус, загальне сильне виснаження, гостра алкогольна інтоксикація, гарячка, вагітність, період годування груддю у жінок.
9. Форма випуску	Розчин для ін’єкцій 2% по 1мл в ампулах №5 * 20
10. Рецепт	Rp.: Sol. Omnoponi 2% - 1 ml D.t.d.N 5 in amp. S. Ввести п\ш одну ампулу 2 рази\день

17

1.В'яжучі , адсорбуючі , подразнювальні засоби : принцип їх дії , класифікація , застосування. Застосування в акушерстві.

В*яжучі – засоби , які ущільнюють поверхневий шар слизових оболонок і шкіри, утворюючи плівку , що захищає від подразнень чутливі нервові закінчення. Вони сприять:

-болезаспокійливу дію

-протизапальну дію

-зниження секреції травних залоз

До в*яжучих препаратів належать

Органічні Неорганічні

(танін,кора дуба,трава звіробою, (вісмуту нітрат основний,дер-

ягоди чорнмці ) матол)

Танін –голодубильна кислота. Призначають для зовнішнього застосування у формі розчину та мазі при запальних процесах шкіри і слизових оболонок.

Кора дуба-містить 8% дубильних речовин,які зумовлюють його в*яжучу дію. Відвар кори дуба використовують для лікування запальних процесів ротової порожнини, кровоточивості ясен,опіків.

Вісмуту нітрат основний- в*яжучий засіб неорганічного походження. Призначають для зовнішнього застосування у формі мазі і присипки при запальних процесах шкіри; всередину- при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки,ентериті, коліті.

Адсорбувальні- це засоби,які здатні своєю поверхнею поглинати й утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

Активоване вугілля-,є порошком чорного кольору, без запаху та смаку, тваринного або рослинного походження. Із шлунково-кишкового тракту не всмоктується. Активоване вугілля застосовують по 1-2 г 3-4 рази на день при метеоризмі. При гострих отруєннях його призначають у дозі 20-50 г у вигляді водної суспензії всередину або ж через зонд після або під час промивання шлунка.

У наш час великого поширення набувають ентеросорбенти - речовини, які застосовують для поглинання різноманітних сполук у просвіті кишечника. Вони мають здатність виводити з організму отруйні, баластні, біологічно активні і потенційно небезпечні речовини після поглинання їх у травному каналі. До ентеросорбентів належать препарати різної хімічної будови: вуглецеві, кремнієві (полісорб), похідні полівінілпіролідону (ентеродез), рослинного походження (пектини, харчові волокна, поліфепан. Клінічний досвід показує, що ентеросорбція ефективна при харчових, медикаметозних, промислових отруєннях, при захворюваннях органів травлення, серцево-судинної, дихальної, ендокринної систем, алергічних захворюваннях, при лікуванні токсикозів вагітності .

Подразнювальні засоби - це речовини, що збуджують закінчення чутливих нервів шкіри та слизових оболонок. Завдяки цьму виникають рефлекторні реакції. До них належать розчини аміаку, ментол, гірчичники, камфора, інші речовини рослинного походження.

Розчин аміаку- під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центр.

Гірчичники- виявляють відволікальний ефек при запальних процесах дихальних шляхів та легень, радикуліті, стенокардії і при артеріальній гіпертензії. Зменшують біль і запальні реакції в ушкоджених органах

Ментол- при нанесені на шкіру та слизові оболонки зумовлює подразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду; виявляє рефлекторну та відволікальну дію. Усередину призначають як заспокійливий засіб разом з настойкою конвалії.

1. Жовчогінні засоби,класифікація. Застосування окремих препаратів в акушерстві.

Жовчогінні препарати  — лікарські препарати , що активізують зовнішньо-секреторну функцію печінки та збільшують виділення жовчі у дванадцятипалу кишку.

Жовчогінні препарати

Холекінетики-

Холеретики- посилюють сек­рецію сприяють виділенню жовчі у кишечник 

жовчі гепатоцитами Атропіну сульфат, Платифіліну гідротартрат,

1.Препарати, які містять суху жовч та Но-шпа, Папаверину гідрохлорид , Папазол

жовчні кислоти:

Алохол, Холензин

2.Препарати на основі лік.рослин:

Настій кукурудзяних приймочок, Квітів цмиту

3.Синтетичні препарати:

Оксаффенамід,Нікодин

Жочогінні препарати застосовують для лікування хворих з хронічним гепатитом, холеститрм, холангітом, дискінезією жовчовідільних шляхів.

Алохол- посилює утворення жовчі, секреторну активність печінки та усього травного каналу; зменшує процеси гниття, метеоризм у кишечнику;виявляє легку проносну дію.

Холосас- виявляє м*яку спазмолітичну та жовчогінну дії. Покращує обмінні процеси в печінці.

Виписати в рецепті та провести фармакотерапевтичний аналіз:

Кофеїн -бензоатнатрію.

1.Українська назва 2.Латинська назва 3.Фатмакологічна група 4.Механізм дії 5.Фармакологічний ефект 6.Показання для застосування 7.Побічна дія 8.Протипоказання 9.Форми випуска 10.Рецепт

1.Кофеїн-бензоат натрію 2. Coffeinii natrii benzoatii 3. Психостимулююча дія 4. Стимулятор центральної нервової системи. 5. Кофеїн посилює і регулює процеси збудження в корі головного мозку, посилює позитивні рефлекси, підвищує рухову активність. 6. застосовують при захворюваннях центральної нервової системи, серцево-судинної системи, гіпотензії, астенічному синдромі, при спазмах судин головного мозку , при головному болі. 7. При застосуванні препарату можуть розвинутися безсоння, занепокоєння, нудота, блювання, серцебиття. 8. протипоказаний при підвищеній збудливості, безсонні, вираженому підвищенні артеріального тиску, атеросклерозі, при органічних захворюваннях серцево-судинної системи, у похилому віці, та дітям до 5 років, при глаукомі. 9. Таблетки по 0,2 г № 10 у контурних чарункових або безчарункових упаковках; № 10 у контурних чарункових упаковках у пачках 10.Rp.: Coffeinii natrii benzoatii 10% 2ml D.t.d.N 5 S. П/ш 1 ампула 1р/д

4.Препарат є алкалоїдом маткових ріжків. Виявляє тонізуючу дію на міометрій і посилює скорочення матки. Застосовується для припинення післяпологової кровотечі, атонічної кровотечі. Визначте преперет.

Я обераю, Ергометрину малеат,тому що він найбільш ефективний преперат на основі маткових ріжків, діє на матковий м*яз швидше і сильніше ніж інші алкалоїди маткових ріжків. Дія починається через 30с-1хв і триває 2-4 годинни.

Показання для застосування: для зупинки гіпотонічних маткових кровотеч після пологів, абортів, ручного відокремлення плаценти, кесаревого розтину. Вводять п/ш, в/м, в шийку або тіло матки.

Протипоказання: періоди вагітності, у період розкриття пологових шляхів та виходу плаценти.

Побічні дії: головний біль, спазми судин, нудота. Антидот- кальцію хлорид.

18.

1. М-холіноміметичні речовини, основні фармакологічні ефекти, вплив на око і тонус непосмугованої мязової тканини. Препарати, застосування в акушерстві.

М-холіноміметичні засоби – це лікарські препарати, які стимулюють мускариночутливі рецептори.

Основні фармакологічні ефекти

Орган	Ефект
Око	Звуження зіниць (міоз) Зниження 41внутнутрішньоочного тиску Спазм акомодації Короткозорість (міопія)
Серце	Сповільнення ритму (брадикардія) Зменшення скоротливості й антріовентрикулярної провідності
Трахея, бронхи	Підвищення тонусу гладких м’язів і секреції бронхіальних залоз
Шлунок і кишечник	Підсилення моторики і секреції екскреторних залоз
Жовчний міхур	Підвищення тонусу гладких м’язів
Сечовий міхур	Підсилення тонусу і моторики стінки
Слинні залози	Підсилення секреції

Пілокарпіну гідрохлорид — алкалоїд, який одержують з рос­лини Pilocarpus jaborandi (росте в Південній Америці). Препарат звужує зіниці і знижує внутрішньоочний тиск, спричинює спазм акомодації. У практичній медицині застосовують місцево у формі розчину для лікування глаукоми. Перед сном закладають за пові­ки пілокарпінову мазь. Є плівки для очей з пілокарпіном (закла­дають за повіки 1-2 рази на добу).

Ацеклідин — синтетичний препарат, який використовують для лікування глаукоми (краплі для очей), а також при атонії ки­шок та сечового міхура, гіпотонії матки (вводять підшкірно). У те­рапевтичних дозах добре переноситься хворими. Внаслідок пере­дозування можливі слинотеча, пітливість і пронос. Протипоказано застосування препарату при бронхіальній астмі, тяжких захво­рюваннях серця, стенокардії, епілепсії, у період вагітності, при запальних процесах у черевній порожнині.

При отруєнні М-холіноміметиками, а також мускарином можливі брадикардія, міоз, слинотеча, надмірне потовиділення, блювання, пронос. У хворих знижується артеріальний тиск, утруднюється дихання внаслідок бронхоспазму, виникають судо­ми, коматозний стан. Допомога полягає у вжитті заходів із запо­бігання всмоктуванню отрути, внутрішньовенному введенні функціонального антагоніста — атропіну сульфату по 2 мл кожні 10 хв до появи сухості в роті. Необхідно проводити симптоматичне лікування.