- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Основні категорії і функції політології.
- •4)Основні функції політології:
- •5. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •6)Сучасна політологія як наука і навчальна дисципліна
- •7)Формування та інституціоналізація політичної науки.
- •Політичне життя суспільства.
- •17)Політика як наука і мистецтво.
- •11) Політологія як наука. Предмет політології.
- •15) Політична наука за рубежем: сучасні політологічні школи. Актуальні проблеми розвитку політології в Україні
- •Тема 2 Історія політичних вчень Періодизація історії політичних та правових вчень.
- •6. Політичні вчення античності.
- •8. Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї н.Макіавеллі та сучасність.
- •12. Політичні ідеї в концепціях представників німецької класичної філософії.
- •13. Становлення і розвиток марксистської концепції політики.
- •14. Політичні ідеї Київської Русі
- •15. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
- •22. Становлення і розвиток лібералізму в Росії
- •23. Ліворадикальний напрям у російській політичній думці
- •Політична думка у Стародавньому Римі.
- •Французька політологічна школа
- •Сучасні концепції політичних еліт
- •Марксизм
- •Політологія - Шляхтун п.П. Політологія (теорія та історія політичної науки) / Шляхтун п.П. К.: Либідь, 2002.- 576 c.
- •Іван Франко
- •Тема 9. Сучасна західна політологічна думка
- •. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
- •Консерватизм
- •Органічна теорія
- •Правова теорія держави Людвіга Гумпловича
- •Аристократична концепція держави і права ф. Ніцше
- •Історія вчень про право і державу - Демиденко г. Г. Історія вчень про право і державу : Навчальний посібник / Демиденко г. Г. - Харків: Консум, 2004.- 432 c.
- •Правова теорія держави Людвіга Гумпловича
- •Вчення про закони і державу Марсилія Падуанського
- •Політична думка Нового часу
- •Передумови, необхідність та встановлення кодифікації Юстиніана
- •2. Особливості створення Кодексу Юстиніана
- •3. Дигести Юстиніана як джерело римського приватного права
- •4. Складові частини кодифікації Юстиніана
- •Тема 3. Теорія політики Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •39. Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •40. Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •37. Соціальна політика і соц.Справедливість.
- •43. Основні політологічні концепції демократії.
- •44. Політичні принципи демократії
- •45. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •46. Поняття та структура політичної системи.
- •47.Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •48. Політична система України.
- •49. Держава, її основні ознаки та функції.
- •50. Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •51. Держава і громадянське суспільство.
- •52. Форми державного правління.
- •53. Форми державного устрою.
- •54. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •57. Основні ознаки і функції політичних партій.
- •58. Типологія політичних партій.
- •59. Сучасні партійні системи.
- •62. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •79. Типологія політичного лідерства.
- •80. Вимоги до сучасного політичного лідера
- •81. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •82.Сутність і основні концепції зовнішньої політики.
- •83. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньох політики держави.
- •84. Зовнішня політика України в сучасний умовах.
- •92. Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •Економічна роль та функції держави в умовах глобалізації
81. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
До таких глобальних змін належать: прискорення темпів економічного і технічного прогресу не тільки в розвинутих країнах, а й країнах, що розвиваються, та небувале посилення взаємозв'язків і взаємозалежності континентів і країн, перетворення світу на цілісну систему.
Найважливішою глобальною проблемою є 1) відвернення ядерної війни (припинення гонки озброєнь, роззброєння, забезпечення застосування мирних засобів розв'язання міжнац., міждерж., рег.х та інших конфліктів, побудова ненасильницького світу на основі утвердження довіри між народами, зміцнення системи загальної безпеки). 2) екологічна проблема. 3)Небезпечним є колосальний розрив у рівні економічного та соціально-культурного буття між розвинутими і відсталими країнами. Вимагає вирішення і продовольча проблема. Серед проблем глобального масштабу — боротьба зі СНІДом, міжнародний тероризм, наркоманія.
Тенденції
- перехід від методів примусу до методів врегулювання і погодження при розв'язанні конфліктів і непорозумінь між державами.
- поглиблення демократизації, гуманізації міжн. відносин. Позитивний вплив на міжн. відносини справило усунення поділу світу на два ворогуючі табори.
- процес демілітаризації, передбачає не тільки роззброєння, а й ліквідацію воєнно-пол.х блоків, конверсію науки і невоєнної промисловості, що виконує воєнні замовлення, перебудову свідомості людей (особливо пол. лідерів, працівників пол. і упр. структур) на засадах гуманності й миролюбності.
- формування якісно нових принципів міжн. відносин (суверенна рівність держав, незастосування сили або погрози силою, непорушність кордонів, територ. цілісність держав, мирне врегулювання суперечок, невтручання у вн. справи, повага прав людини і основних свобод, співробітництво між державами, сумлінне виконання обов'язків з міжн. права).
- збільшення ролі міжнародн. урядових й неурядових орг-цій
Однак тенденція до демократизації та гуманізації міжн.х відносин, стабілізації міжн. життя наштовхується на серйозні перешкоди. У світі ще існують намагання силового, навіть збройного, розв'язання проблем між державами, про що свідчать локальні війни в різних регіонах. Світ перебуває в перехідному, досить суперечливому періоді, коли тенденція до утвердження нового порядку, безпеки і мирного розвитку країн наштовхується на протидію тенденції до застосування силових засобів у політиці й відносинах з іншими державами.
М. Вебер вимогами до пол. лідера називав пристрасність (тобто політик повинен жити тим, чим займається), відповідальність та вміння політика виходити з «ролі» (окомір).
ХХ століття ставило вимогами до лідера: велику працездатність, аналітичність, компетентність, твердість принципів разом із пошуком альтернатив, вміння переконувати й вести за собою людей; комунікабельність і ораторські здібності.
Сьогодні перед лідером стоїть насамперед завдання формування образу, іміджу. Решта вимог охоплює здатність кваліфіковано акумулювати і адекватно репрезентувати інтереси широких верств населення; інноваційність (пропонування нових ідей); конструктивність мислення (вміння рельєфно окреслювати мету, розробляти сильно мотиваційні програми); інформованість; лексика (яка сьогодні забарвлена сучасними термінами, без глибокого їх розуміння громадськістю); відчуття пол. часу.
