40. Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.

Конфлікт – це зіткнення двох або більше різнопланових сил з метою реалізації їх інтересів в умовах протидії. Конфлікти у різних сферах сус-ва, що зачіпають соц. значимі інтереси набувають пол. змісту.

Дослідження конфліктів. Сократ, Платон, Аристотель – моделі ідеальної держави та суспільства як модель вирішення конфліктів. Конт, Спенсер – боротьба з конфліктами.В марксизмі – ідея класової боротьби. Зіммель «Соціологія конфлікту» - конфлікт є прир., норм. явищем буття, що сприяє інтеграції суспільства.

Джерела конфліктів:

1) в економіці – нерівність розподілу ресурсів, сусп. багатства; 2) в соц. сфері – нерівність соц. положення і прагнення до змін свого соц. статусу; 3) в політиці – прагнення до перерозподілу влади;4) в дух.-псих. сфері – усвідомлення своїх інтересів як таких, що суперечать інтересам інших.

Типологія конфліктів:

1. за характером прояву

- реальні - ілюзорні (імітація)

2. за впливом на розиток сус-ва:

- дезінтегруючі - інтегруючі (рухають суспільство вперед)

3. за рінем, масштабом:

- особистий – груповий – міжгруповий – сусп. - регіональні (міждержавні) - глобальні

Функції конфліктів:

1) ф-я сприяння встановленню рівноваги в сусп-ві

2) динамічна – забезпечення необхідних змін

3) оцінювальна – переоцінка цінностей та норм

4) комунікативно-інформаційна

5) диференційна (структурують сусп. відносини)

6) ф-я розрядки напруги в сус-ві.

Дисфункції:

1) ф-я дезінтеграції сус-ва

2) конфлікти посилюють боротьбу за владу

3) посилюють девіантну антисоц. поведінку.

37. Соціальна політика і соц.Справедливість.

Соц.пол.-це цілеспрямована д-сть по регулюванню соц. процесів. Це те як політика впливає на соц.відносини. Виникла в 20 ст., але її елементи існували і раніше.

Залежно від об'єктів соціальної політики виокремлюються ті чи інші її різновиди:

 політика соц. партнерства,

 етнічна,

 демографічна,

 молодіжна,

 пенсійна,

 регіональна політика.

Проблеми, що вирішує соц.політика:

1) визначення вартості соц. прогресу;

2) вибір тих соц. груп, інтереси яких мають бути пріоритетними в ході здійснення політики;

3) проблема вибору соц. пріоритетів в межах соц.політики

4) регуляція соц. диференціації (співвідношення багатства і бідності).

Основні завдання соц.політики:

1) забезпечення соц. гарантій

2) забезпечення гарантованого рівня життя за рахунок перерозподілу ресурсів

3) регулювання способу життя (норми і стандарти).

Цілі: 1) досягнення соці. Рівноваги; 2) забезп. стабільності; 3) забезп. цілісності сус-ва; 4) динамічний розвиток.

Соціал.справедливість-це певна відповідність між практичною ролю різних індивідів(груп) у житті сус-ва та їхнім соц. становищем, між працею і винагородою, заслугами та їх загальним визнанням. Це ще й оцінка умов життя.

Для Платона: всі займаються своєю справою, Аристотель - пропорційна рівність, участь у політиці.

Основні принципи справедливості:

1) рівність, 2) свобода

Соц.політика базується на пошуках балансу між цими двома принципами – рівністю(абсолютизація рівності, що веде до «зрівняловки») і свободою.

. Демократія як суспільне явище і наукове поняття.

Первісне – влада народу. Як форма держави, де влада належить народу. ВФР розширила зміст + соц.аспект (рівність, права людини).

Основні аспекти сучасного тлумачення демократії:

1) Д. як загальний принцип ж/д сус-ва

2) дем. принцип пол. життя сус-ва (як механізм здійснення пол.влади: виборність, оновлюваність влади, принцип більшості)

3) Д. як принцип культури людини і сус-ва:

- як певна етика взаємовідносин між людьми (принцип рівності, повага до особистості, толерантність)

- як певні риси особистості (свобода мислення, свобода думки, широта поглядів тощо)

Політичний зміст демократії - основні принципи демократії. Загальний принцип – свободи, рівності, справедливості.

1.Основоположний принципи – нар. суверенітету.

2. Принцип представництва – народ делегує владу своїм представникам

3. Принцип виборності

4. Принцип більшості – політична влада належить більшості народу, а ця більшість визначається шляхом виборів.

5. Принцип конституційності – основним законом є конституція.

6. Гарантія і забезпечення основних прав громадян. Вони визначені Декларацією прав людини ООН 1948 року.

7. Принцип плюралізму.