
- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Основні категорії і функції політології.
- •4)Основні функції політології:
- •5. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •6)Сучасна політологія як наука і навчальна дисципліна
- •7)Формування та інституціоналізація політичної науки.
- •Політичне життя суспільства.
- •17)Політика як наука і мистецтво.
- •11) Політологія як наука. Предмет політології.
- •15) Політична наука за рубежем: сучасні політологічні школи. Актуальні проблеми розвитку політології в Україні
- •Тема 2 Історія політичних вчень Періодизація історії політичних та правових вчень.
- •6. Політичні вчення античності.
- •8. Політичні вчення епохи Відродження і Просвітництва.
- •9. Політичні ідеї н.Макіавеллі та сучасність.
- •12. Політичні ідеї в концепціях представників німецької класичної філософії.
- •13. Становлення і розвиток марксистської концепції політики.
- •14. Політичні ідеї Київської Русі
- •15. Політичні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства
- •22. Становлення і розвиток лібералізму в Росії
- •23. Ліворадикальний напрям у російській політичній думці
- •Політична думка у Стародавньому Римі.
- •Французька політологічна школа
- •Сучасні концепції політичних еліт
- •Марксизм
- •Політологія - Шляхтун п.П. Політологія (теорія та історія політичної науки) / Шляхтун п.П. К.: Либідь, 2002.- 576 c.
- •Іван Франко
- •Тема 9. Сучасна західна політологічна думка
- •. Ідейно-теоретичні витоки та сутність неолібералізму
- •Консерватизм
- •Органічна теорія
- •Правова теорія держави Людвіга Гумпловича
- •Аристократична концепція держави і права ф. Ніцше
- •Історія вчень про право і державу - Демиденко г. Г. Історія вчень про право і державу : Навчальний посібник / Демиденко г. Г. - Харків: Консум, 2004.- 432 c.
- •Правова теорія держави Людвіга Гумпловича
- •Вчення про закони і державу Марсилія Падуанського
- •Політична думка Нового часу
- •Передумови, необхідність та встановлення кодифікації Юстиніана
- •2. Особливості створення Кодексу Юстиніана
- •3. Дигести Юстиніана як джерело римського приватного права
- •4. Складові частини кодифікації Юстиніана
- •Тема 3. Теорія політики Етнонаціональні спільноти як Sти та Oти політики.
- •39. Особливості держ. Регулювання націонал. Відносин в умовах незалежної України.
- •40. Сутність, типологія та функції соціально-політичних конфліктів.
- •37. Соціальна політика і соц.Справедливість.
- •43. Основні політологічні концепції демократії.
- •44. Політичні принципи демократії
- •45. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •46. Поняття та структура політичної системи.
- •47.Типологія політичних систем сучасного суспільства.
- •48. Політична система України.
- •49. Держава, її основні ознаки та функції.
- •50. Правова держава та проблеми її побудови в Україні
- •51. Держава і громадянське суспільство.
- •52. Форми державного правління.
- •53. Форми державного устрою.
- •54. Основні типи сучасних виборчих систем.
- •57. Основні ознаки і функції політичних партій.
- •58. Типологія політичних партій.
- •59. Сучасні партійні системи.
- •62. Сутність та основні типи політичних режимів.
- •79. Типологія політичного лідерства.
- •80. Вимоги до сучасного політичного лідера
- •81. Тенденції розвитку сучасних міжнародних відносин.
- •82.Сутність і основні концепції зовнішньої політики.
- •83. Основні цілі і засоби здійснення зовнішньох політики держави.
- •84. Зовнішня політика України в сучасний умовах.
- •92. Основні етапи та методи розробки і прийняття політичних рішень.
- •Економічна роль та функції держави в умовах глобалізації
6)Сучасна політологія як наука і навчальна дисципліна
Наразі популярне слово, поняття і термін "політологія" походить від двох грецьких слів: "politike" – державні та суспільні справи, і "logos" – слово, вчення, зміст. Перше слово (поняття) ввів у науковий вжиток Арістотель, друге – Геракліт. Синтез цих слів визначає політологію як науку про політику.Політика як специфічна діяльність людей з моменту свого виникнення потрапила в поле уваги дослідників, але тривалий час перебувала у складі єдиних філософсько-естетичних та релігійних поглядів і уявлень.Історично першою формою осмислення політики була релігійно-міфологічна, потім знання про політику стали складовою частиною філософії. Проте вже в давнину існували й спеціальні праці, присвячені аналізу політичної діяльності. Конфуцій, Платон, Арістотель, Цицерон, Фома Аквінський, Макіавеллі, Монтеск'є та інші залишили свій теоретичний "слід" в історії світової політичної думки.XX століття стало періодом ствердження політології як самостійної науки й академічної дисципліни. В 1998 році під егідою ЮНЕСКО створено Міжнародну асоціацію політичної науки (МАПН), метою якої є інтеграція дослідницьких зусиль вчених різних країн, обмін інформацією та підвищення практичної ефективності рекомендацій політичної науки.Своїми досягненнями сучасна політологія зобов'язана зусиллям вчених різних країн, таких як: Т. Парсонс, Д. Істон, Р. Дарендорф, М. Дюверже, Р. Даль, Б. Мур, М. Вебер, Г. Моска, Г. Алмонд, В. Парето, Э. Кембелл та ін. Великий внесок у розвиток політології зробили К. Маркс, Ф. Енгельс, В. І. Ленін, Г. В. Плеханов та інші теоретики марксизму.В Україні політологія як самостійна академічна дисципліна з'явилася в 90-х роках XX ст. Її стали викладати у вузах і середньо-спеціальних навчальних закладах як обов'язковий предмет. Затребуваність політології обумовлена початком переходу українського суспільства до самостійності, ринкової економіки, що помітно підвищило інтерес до політики у людей, які стали активними учасниками соціальних змін. Політична наука була покликана пояснити стрімкі економічні, політичні, психологічні й культурні трансформації українського суспільства.У найбільш загальному вигляді політологія – галузь знань про політику, закони функціонування і розвитку політичного життя держави і суспільства, що відбивають процес включення соціальних груп, особистостей в діяльність по вираженню політичних інтересів і політичної влади. Об'єктом політології є політична сфера суспільства (політична дійсність), усі явища й процеси, що до неї відносяться. В глобальному суспільстві – це політична підсистема, яка взаємодіє з економічною, соціальною, ідеологічною (духовно-моральною) підсистемами. Предметом політології є в основному феномен політичної влади, закономірності її функціонування і використання в державно організованому суспільстві.Влада – це специфічний феномен, завдяки якому політологія виділяється в окрему самостійну науку. Політична наука забезпечує системний, комплексний аналіз влади, а також досліджує політичні явища, діяльність інститутів та організацій поза полем зору відповідних наук: політичний світогляд, культуру, поведінку, методику й методологію аналізу політичних процесів. Предмет політології не характеризується суворою демаркацією, тому постійно збільшується кількість її спеціальних тем.Стосовно розуміння предмета політології виділяють два підходи: плюралістичний і моністичний. Прихильники плюралістичного підходу включають до політології різні дисципліни: історію політичних і правових учень, політичну соціологію, політичну філософію, політичну географію. Прихильники моністичного напрямку розглядають політологію як окрему галузь дослідження зі специфічними методами. Політологія в моністичному значенні включає два аспекти: етатистський (державознавчий), який охоплює коло проблем, пов'язаних із функціонуванням державних інститутів; атологічний, що вивчає владні відносини на всіх рівнях суспільства. Політична наука розробляє свій понятійно-категоріальний апарат.
Політологія - відносно молода суспільна наука і вона не може похвалитись такою древністю походження як інші гуманітарні галузі знання - філософія чи теологіях.Офіційною появою політології прийнято вважати прочитаний курс лекцій з нагальних проблем політики професора Френсіса Лібера У навчальній літературі рідко звертаються до соціальних причин виникнення та перетворення політології в самостійну галузь знання. На нашу думку, такими причинами стали:• практична потреба у науковому забезпеченні справи керування актуальними політичними процесами (вибори, партійна політика, демократизація влади), задля того, як зауважував Д. Істон, щоб глибше зрозуміти політичне життя і реальні політичні дії.• достатній обсяг накопичених знань у галузі осмислення держави, політики, влади;• продовження диференціації суспільних наук, раніше передбаченої О.Контом та іншими соціологами, яка привела до того, що кожна із суспільних сфер почала досліджуватись окремо;• розуміння того, що керівним осередком суспільства є політична влада, осмислення і виявлення таємниць якої потребує спеціальних наукових дослідницьких зусиль.В колишньому СРСР політична наука (політична теорія) називалась буржуазною "псевдонаукою", бо вважалось, що актуальні соціально-політичні проблеми соціалістичного суспільства, начебто, можна було вирішувати у межах марксистського історичного матеріалізму. Крім того, аксіоматично вважалось, що "чистої соціально-політичної науки", позбавленої ідейних нашарувань, класового інтересу не може бути.Перші донаукові спроби осмислити політичні явища, проблеми держави і влади, особливості ведення політики у різних суспільних сферах при порівнянні із загальнодержавною політикою, зафіксовано вже у третьому тисячолітті до н.е. У міфах більшості народів Близького Сходу, крім загальних життєво важливих проблем, мовилось про те, що спочатку Боги безпосередньо правили на землі, але надалі вони передали владу земним правителям і тим самим почали володарювати на Землі "антропоморфно" (антропос — людина), тобто через діяльність "богообраних" осіб, або богів-людей. Сучасного вигляду політологія набуває у середині ХІХ столітті у зв'язку із загальним прогресом багатьох суспільнознавчих наук, достатнім обсягом і ( накопиченого теоретичного матеріалу та практичною потребою у ґрунтовних політичних розвідках, зокрема, тих, які можна використовувати у виборчих політичних технологіях та при обґрунтуванні створення і спрямуванні діяльності політичних партій. При цьому, якщо у США політологія постає із соціології, то у Європі вона інституюється в рамках філософії політики, у межах теорії держави і права, завдячуючи М. Веберу, Р. Міхелсу, В. Парето, Г. Моска, А. де Токвілю та іншим політичним мислителям.В період між Першою та Другою світовими війнами у США політична наука переживає справжню революцію - вона вивчається у відомих академічних центрах (Мічиганський університет, Каліфорнійський університет у Берклі, Гарвард), сотні американських і зарубіжних спеціалістів отримують дипломи і професію політика, вони здебільшого зосереджувались на електоральних дослідженнях. Важливою сучасною проблемою української політології є науковий аналіз і прогнозування розвитку всієї системи політичних відносин, оскільки нестабільність політичної сфери є каталізатором порушення сталого розвитку всього суспільства. Виникає і залишається не розв'язаним питання щодо шляхів здійснення парламентаризму у його сучасному вигляді, взаємин політичної влади та бізнесових кіл, співвідношення повноважень різних гілок влади, мало досліджень