127

Методологічні аспекти науки про політику 1. Предмет і структура політології як науки.

Науки, розрізняються не за O, а за предметом їхнього досл-ня.

О-м політології як науки виступає пол..сфера сусп.життя, осн. зміст якої склад. політико-владні відносини як відносини з приводу влади в сус-ві.

Підходи до розуміння предмету політології:

1. Наука про державу. В антич. світі приватне і політичне існувало в нерозривній єдності. Інституціональним S політики була лише держава - відповідно до цієї традиції науку про політику нерідко наз. державознавством. У міру розмежування ГС й держави, появи інституціональних засобів впливу цього сус-ва на державу, вона стає наукою про політику в цілому.

2. Наука про владу.

3. Наука про пол..сис-му сус-ва.

4. Наука про демократію.

5. Наука про пол..культуру.

Особливості політології як окремої науки про політику найповніше відображає категорія «пол..сис-ма сус-ва». Це інтегративна категорія, яка органічно поєднує всі інші категорії політології — пол..інститути, пол..відносини, пол..процеси, пол..культуру, а тому є центральною у науці про політику.

Отже, політологія як наука про політику — це наука про пол.. сис-му сус-ва та її різноманітні підсис-ми.

Політологія - наука про політичну владу в суспільстві.

Структура політології:

1. Теорія політики - вивчає політику як цілісний предмет і має свої внутр.структурні елементи:

- концепції політики і влади; - теорії пол.. сис-ми і процесів; - моделі пол..участі й лідерства; - теорії формальних і неформал.інститутів політики(державознавство,партологія,концепції груп інтересів,бюрократії та еліт);- теорії міжнар.відносин і зовн.політики.

Теорія політики складає основний зміст політології як навчальної дисципліни.

2. Приклад., або практ., політологія - безпосередньо вивчає процесів здійснення політики. Є сук-тю теорет. моделей, методолог. принципів, методів і процедур дос-ня конкр. програм і рекомендацій, орієнтованих на практ.використання, досягнення реал. пол.. рез-ту. Осн. зміст приклад.політології складає розробка пол.. технологій: прийняття пол..рішень; проведення виб. кампаній, пол..реклами; врегулювання пол..конфліктів; проведення пол..переговорів; лобіювання.

Практ.політологія здійснює пол..прогнозування, планування й консультування, методику розробки експертно-аналіт. матеріалів і пол.. документів та ін.

3. Порівн.(компарат.) політологія - проводить порівн.. досл-ня пол..явищ і процесів різних держав, регіонів та епох.

Залежно від ступеня узагальненості знань про політику у структурі політології виокремлюють:

- заг. політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє теорет. й методолог.основи пол..науки;

- теорії середнього рівня — про владу, пол.. сис-му, пол.. процеси, пол.. лідерство, пол.. культуру тощо.

2. Основні методи політологічних досліджень.

Метод — це сук-сть прийомів та операцій практик. й теорет.освоєння дійсності.

Кожна наука використовує різні методи залежно від О, предмета, хар-ру (теорем. чи емпірич.), мети дослідження.

Методологія - сук-сть методів дослідження, що їх застос. у тій чи ін.науці.

Методи поділяються на філософські та спеціально-наукові.

Філософські методи є найбільш загальними. Закони пізнання діалектики: переходу кільк.змін у якісні; єдності і бор-би протилежностей; заперечення.

Методами, які мають загально наук. хар-р, є: порівняння, аналіз і синтез, ідеалізація, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукція і дедукція.

Методи політологічних досліджень:

- системний – сус-во та його складові - цілісні сис-ми, що скл. з певного комплексу взаємозв'яз. елементів, які можна виокремити з сис-ми та аналізувати. Сис-ми мають окреслені межі, які виокремлюють їх з навк. середовища. Пол.сфера сусп. життя вивчається в її зв'язку з ін. сферами сусп. життя — екон., соц. і духовною. Цей метод орієнтує дослідження на розкриття цілісності О й тих механізмів, які її забезпечують, на виявлення багатоманітних типів зв'язків складного О і зведення їх у єдину теор. конструкцію.

- структурно-функціональний - форма застосування систем. підходу в дослідженні пол..явищ і процесів. Полягає у розчленуванні складного О на складові, вивченні зв'язків між ними й визначенні місця і ролі всіх складових у функціонуванні О як цілого, за умови збереження ним своєї цілісності у взаємодії із зовн. середовищем. В дослідженні пол.. сис-ми сус-ва передбачає виокремлення елементів її структури, основними з яких є пол..інститути, з'ясування особливостей їхнього функціонування та зв'язку між ними.

- порівняльний - розкриття спільних і відмінних рис пол..систем та їхніх елементів. Акцент робиться спочатку на з'ясуванні спільного, оск. відмінності між різнотипними пол..сис-ми можуть бути з'ясовані лише в разі існування у них певних спільних, системних ознак. Проблема: необхідність підбору порівнюваних явищ і процесів.

- біхевіоралістський.- дослідження поведінки індивідів і соц. груп. Передбачає визнання того, що політика як сусп.явище має передусім особистісний вимір, а всі групові форми дій виводяться з аналізу поведінки індивідів, які створюють групові зв'язки. Домінуючими мотивами пол..поведінки індивідів є їхні психолог. орієнтації, а пол..явища так само, як і природні, можуть і повинні вимірюватися кількісно. Передбачає широке використання статист. даних, кількіс. методів, анкетних опитувань, моделювання пол..процесів тощо. За доп. таких методів досліджуються пол..орієнтації, позиції і поведінка людей. Біхевіоризм залишає поза увагою дії великих соц.груп.

3. Основні категорії і функції політології.

Категорії - загальні, фундаментальні поняття, які відображають найбільш істотні, закономірні зв'язки й відносини реальної дійсності та пізнання. Повинні перебувати у лог. взаємозв'язку й розташ. в певній послідовності.

У політології базовою є категорія «пол..влада».

Влада — це вольові відносини, за яких одні люди здатні і мають можливість нав'язувати свою волю іншим.

Засобом здійснення політичної влади є політика - заснована на владі сусп. дія-ть реалізується у просторових рамках пол..сис-ми.

Пол. сис-ма сус-ва є центр. категорією політології, з'єднує в сис-му решту категорій цієї науки.

Пол. інститути (держава, пол..партії, групи інтересів), пол.. відносини належать до осн. категорій політології.

Пол. сис-ма також охоплює пол..культуру і такі її складові, як пол..свідомість, пол..поведінка, пол..цінності, пол..норми, пол..соціалізація, які також є категоріями політології.

Формою функціонування пол.. сис-ми сус-ва є пол.. процес — одна з осн. категорій політології. Це відносно однорідні серії пол..явищ, пов'язаних між собою причинними залежностями.

Пол.явище як одна з найбільш заг. категорій політології є сук-тю усіх чинників і явищ, пов'яз. із здійсненням політики. Основними загальними категоріями політології є політика, влада, демократія, свобода, національна ідея, менталітет нації тощо. Найважливішими категоріями структури є політична система, політична організація, держава, політична партія, громадсько-політичний рух та ін. З числа категорій функціонування слід відокремити такі, як політична діяльність, політичний процес, політичний конфлікт, політична боротьба, вибори тощо. До категорій розвитку належать політична революція, контрреволюція, еволюція тощо. Центральними категоріями політології слід вважати владу, політику, демократію, свободу.