§ 2. Поняття і ознаки

місцевого самоврядування

Відповідно до законодавства, місцеве самоврядування в Україні — це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів і посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів Ук­раїни.

284

Глава 8

Основи муніципального права України

285

Під територіальною громадою розуміють жителів, які об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиниця­ми, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Під органами місцевого само­врядування розуміють структурно-організовані колективи службовців (або одного службовця), що наділяються владою в системі місцевого самоврядування для реалізації владних рішень, а під посадовими особами місцевого самоврядування — осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування, мають відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих і консультативно-дорадчих функцій і отримують заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними гро­мадами сіл, селищ, міст як безпосередньо (наприклад, шляхом місцевого референдуму, загальних зборів), так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні й обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад. Будь-які обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переко­нань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовни­ми чи іншими ознаками забороняються.

Місцеве самоврядування в Україні здійснюється за принци­пами: а) народовладдя; б) законності; в) гласності; г) колегіаль­ності; ґ) поєднання місцевих і державних інтересів; д) вибор­ності; є) правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодав­ством; є) підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів і посадових осіб; ж) державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування; з) судового захисту прав місцевого самоврядування.

Правовий статус місцевого самоврядування в Україні ви­значається Конституцією України, Законом України «Про

місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. та іншими законами, які не повинні суперечити положенням зга­даного законодавчого акта. Правовий статус місцевого самовря­дування в містах Києві та Севастополі, а також в Автономній Республіці Крим визначається Конституцією України та вище­згаданим Законом з особливостями, передбаченими законами про міста Київ і Севастополь¹.