- •Глава 4
- •§ 3. Функції і принципи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 4. Поняття системи права
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 5. Загальна характеристика
- •Глава 4
- •§ 6. Характеристика джерел права як зовнішньої форми його виразу
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 7. Правотворення як процес самоорганізації права
- •Глава 4
- •§ 8. Реалізація норм права: загальна характеристика
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 9. Правові відносини.
- •§ 10. Правоохоронна система
- •Глава 4
- •§ 11. Законність, правопорядок, суспільний порядок і дисципліна
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •Глава 4
- •§ 1. Правове мислення та його значення для правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 2. Поняття правової поведінки
- •Глава 6
- •§ 3. Правомірна поведінка
- •§ 4. Правопорушення:
- •§ 5. Склад правопорушення та його ознаки
- •§ 6. Юридична відповідальність: поняття і ознаки
- •Глава 6
- •§ 7. Принципи, види, функції та мета юридичної відповідальності
- •§ 8. Підстави для притягнення до юридичної відповідальності та для звільнення від неї
- •Глава 6
- •Глава 7
- •§ 1. Конституційне право як провідна галузь національного права України
- •Глава 7
- •§ 2. Історичні передумови розвитку конституційного процесу в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 3. Загальні засади демократичного конституційного ладу України
- •Глава 7
- •§ 4. Народовладдя в Україні та форми його здійснення
- •Глава 7
- •§ 5. Види референдумів
- •Глава 7
- •§ 6. Виборче право та виборча система в Україні
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 7. Територіальний устрій України
- •Глава 7
- •§ 8. Автономна Республіка Крим
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 9. Громадянство України як один з інститутів конституційного права
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 10. Конституційні права, свободи та обов'язки громадян України, гарантії їх дотримання
- •Глава 7
- •Глава 7.
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 11. Загальна характеристика
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 7
- •§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
- •Глава 7
- •Глава 7
- •Глава 8
- •§ 1. Поняття муніципального права України
- •§ 2. Поняття і ознаки
- •Глава 8
- •§ 3. Система, органи і посадові особи місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 4. Матеріально-фіїїансова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 5. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 7. Гарантії місцевого самоврядування
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 8. Особливості здійснення місцевого самоврядування у місті Києві
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 9. Особливості правового статусу місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим
- •Глава 8
- •Глава 8
- •§ 1. Предмет і система трудового права
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 2. Джерела трудового права
- •Глава 9
- •§ 3. Основні принципи трудового права
- •Глава 9
- •§ 4. Суб'єкти трудового права
- •Глава 9
- •§ 5. Трудові правовідносини
- •Глава 9
- •§ 6. Колективні договори та угоди
- •Глава 9
- •§ 7. Правова організація працевлаштування
- •Глава 9
- •§ 8. Трудовий договір: поняття, умови укладення, форма, строк і види трудового договору
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 9. Робочий час
- •Глава 9
- •§ 10. Час відпочинку
- •§ 11. Правове регулювання оплати праці
- •Глава 9
- •§ 12. Трудова дисципліна
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 13. Матеріальна відповідальність сторін трудового договору
- •Глава 9
- •§ 14. Правове забезпечення охорони праці
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 15. Трудові спори
- •Глава 9
- •Глава 9
- •§ 16. Соціальне забезпечення:
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 9
- •Глава 12
- •§ 1. Цивільне право України: поняття і система
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 2. Поняття та структура цивільного законодавства
- •Глава 12
- •§ 3. Поняття цивільних правовідносин
- •§ 4. Суб'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 5. Об'єкти цивільних правовідносин
- •Глава 12
- •§ 6. Правочини
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 7. Право власності та інші речові права
- •Глава 12
- •Глава 12
- •§ 8. Поняття творчої діяльності та інтелектуальної власності
- •Глава 12
- •§ 9. Зобов'язальне право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.5. Контрактація сільськогосподарської продукції
- •9.7. Дарування
- •Глава 12
- •9.9. Найм (оренда)
- •9.10. Прокат
- •9.11. Лізинг
- •Глава 12
- •9.12. Позичка
- •9.13. Підряд
- •Глава 12
- •9.15. Послуги. Загальні положення
- •9.17. Зберігання
- •Глава 12
- •Глава 12
- •9.20. Позика. Кредит. Банківський вклад
- •9.21. Факторинг
- •Глава 12
- •9.22. Комерційна концесія
- •§ 10. Недоговірні зобов'язання
- •10.1. Публічна обіцянка винагороди
- •10.2. Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення
- •Глава 12
- •10.3. Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи
- •10.4. Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
- •10.5. Відшкодування шкоди
- •Глава 12
- •10.6. Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави
- •§ 11. Спадкове право
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 12
- •Глава 16
- •§ 1. Поняття державного управління та співвідношення його з виконавчою владою
- •Глава 16
- •§ 2. Державна служба:
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 3. Поняття, предмет і метод
- •Глава 16
- •§ 4. Система і джерела адміністративного права. Характеристика Кодексу України про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 5. Адміністративні правовідносини
- •Глава 16
- •§ 6. Адміністративне деліктне право
- •Глава 16
- •Глава 16
- •§ 7. Поняття адміністративної відповідальності. Адміністративна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 16
- •§ 8. Адміністративні стягнення: поняття та види
- •Глава 16
- •§ 9. Основи адміністративного процесу
- •§ 10. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
- •Глава 16
- •§ 11. Провадження у справах
- •Глава 16
- •§ 1. Основні поняття і система кримінального права України. Функції та принципи кримінального права
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 2. Характеристика Кримінального кодексу України. Структура кримінально-правової норми
- •Глава 18
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 3. Кримінальна відповідальність та и підстави. Поняття кримінальної відповідальності
- •Глава 18
- •§ 4. Поняття злочину та його ознаки
- •Глава 18
- •§ 5. Поняття складу злочину. Ознаки складу злочину. Поняття кваліфікації злочинів
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 6. Стадії злочину
- •§ 7. Співучасть у злочині. Види співучасників. Види злочинних груп. Особливість кримінальної відповідальності при співучасті
- •Глава 18
- •Глава is
- •§ 8. Добровільна відмова від вчинення злочину. Особливість кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину
- •§ 9. Кримінальне покарання. Поняття та ознаки. Система кримінальних покарань
- •Глава 18
- •Глава 18
- •§ 10. Особливості кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх. Вік кримінальної відповідальності та злочини, за які встановлена кримінальна відповідальність неповнолітніх
- •Глава 18
- •Глава 18
Глава 7
Основи конституційного права України
275
§ 12. Внесення змін і введення в дію Конституції України
Розділ XIII Конституції регламентує порядок внесення змін до Конституції України. Головним його призначенням є забезпечення стабільності конституційного устрою, що передбачає таке: Конституція може бути змінена лише в особливому, закріпленому нею порядку, який відрізняється від внесення змін до поточного законодавства, а також запровадження динаміки розвитку конституційного процесу, що дозволить своєчасно реагувати на конституційному рівні на об'єктивні потреби розвитку суспільства та держави.
Отже, ст. 154 цього розділу визначає коло суб'єктів консти туційної ініціативи, яким надається можливість ставити питан ня про зміну положень Конституції України. До них відносять Президента України і не менш як 1/3 народних депутатів Ук раїни від конституційного складу Верховної Ради України Тільки вони можуть вносити законопроект про зміни до Конституції України на розгляд Верховної Ради України, і це пояснюється тим, що саме вони є суб'єктами, які безпосередньо репрезентують Український народ. Нагадаємо, що для внесен ня звичайного законопроекту на розгляд Верховної Ради Ук раїни чинною Конституцією передбачено набагато ширше коло суб'єктів, що охоплює Президента України, народних депутатів України, Кабінет Міністрів і Національний банк України.
Обмеження кола суб'єктів конституційної ініціативи з пи тань внесення змін до Конституції України, надання цього права лише Президентові та принаймні 1/3 народних депутатів, а також передбачення певного чіткого процесу здійснення цього права є суттєвою конституційною гарантією стабільності Конституції та обгрунтованості вимог внесення змін до неї.
У подальшому Конституція України встановлює, що законопроект про внесення змін до Конституції України попередньо має схвалити більшість конституційного складу Верховної Ради України. Тобто для схвалення законопроекту є необхідною більшість голосів від загальної кількості народних депутатів, обраних до Верховної Ради України. Із цього гурту виключаються депутати, повноваження яких припинено в установлено-
му законом порядку, а також депутати, які вибули зі складу Верховної Ради України з будь-якої причини на момент схвалення. Після попереднього схвалення законопроект про внесення змін до Конституції України вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради України за нього проголосували не менш як 2/3 від конституційного складу Верховної Ради України.
Усе вищесказане стосується таких розділів: II — «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина», IV — «Верховна Рада України», V — «Президент України», VI — «Кабінет Міністрів України. Інші органи виконавчої влади», VII — «Прокуратура», VIII — «Правосуддя», IX — «Територіальний устрій України», X — «Автономна Республіка Крим», XI — «Місцеве самоврядування», XII — «Конституційний Суд України», XIV — «Прикінцеві положення», XV — «Перехідні положення».
Після внесення до Верховної Ради України законопроекту про зміни норм щойно згаданих розділів процес їх розгляду і прийняття можна умовно поділити на два етапи. На першому обговорюється і схвалюється законопроект більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, що є лише попереднім актом, а на другому вже схвалений законопроект на наступній черговій сесії може бути прийнятим, якщо за нього проголосують не менш як 2/3 від конституційного складу Верховної Ради України. Нагадаємо лише, що чергові сесії Верховної Ради України відбуваються двічі на рік.
У цьому загальному порядку внесення змін до Конституції України є винятки. Вони стосуються можливості внесення змін до розділів: І — «Загальні засади», III — «Вибори. Референдум» і XIII — «Внесення змін до Конституції України». По-перше, суб'єктами конституційної ініціативи щодо подання до Верховної Ради України законопроектів про внесення змін до цих розділів є Президент України або не менш як 2/3 від конституційного складу Верховної Ради України. По-друге, законопроект про внесення змін у ці розділи Конституції України подається до Верховної Ради України і приймається не менш як 2/3 від її конституційного складу. І, по-третє, він затверджується всеукраїнським референдумом, що призначається Президентом України, і тільки після цього набирає чинності. Тобто Конституція України встановлює ще складніший порядок для внесення змін у ті розділи,
276
