- •Ознаки нової української літератури.
- •Особливості жанрової системи нової української літератури періоду становлення.
- •Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.
- •4. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.
- •5. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
- •6. Проблема української мови в новій українській літературі.
- •7. Бурлескно-травестійна традиція нової української літератури.
- •8.Класицизм й сентименталізм в новому українському письменстві.
- •9.Ідеї просвітництва в новій українській літературі
- •12. Історія України у поемі Котляревського «Енеїда»
- •11.»Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
- •Поеми-травестії
- •Бурлескно-травестійні поеми
- •14. Жанрова природа п’єси Котляревського «Наталки Полтавки»
- •15.Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»
- •18. Просвітницькі ідеї твору п.Гулака-Артемовського “Справжня Добрість”.
- •19. «Пан та Собака» п. Гулака-Артемовського - перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі
- •20. Жанр байки-казки у творчості п.Гулака-Артемовського
- •21. Розвиток жанру байки в українській літературі початку хіх ст
- •25.Фольклорні джерела бурлескно-реалістичної прози г.Квітки-Основ’яненка
- •23. Ідеї та естетика просвітництва у прозі г.Ф.Квітки-Основ'яненка
- •24. “Конотопська відьма” г Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.
- •26.Особливості творчої манери г.Квітки-Основ’яненка
- •27. Основні принципи сентименталістської поетики прози г.Квітки-Основ’яненка.
- •28. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
- •29.П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
- •30. Художній аналіз поезії є.Гребінки “Українська мелодія”. ???????????????
- •31.Роман є Гребінки “Чайковский” як твір на історичну тему. Творення образу епохи.
- •32.“Историческая быль” є. Гребінки „Нежинский полковник Иван Золотаренко”.
- •33. Тема “малої людини” у прозі є. Гребінки.
- •34.Жанрово-композиційні особливості повісті є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.
- •35.Новаторство є.Гребінки-байкаря. Жанрово-стильові особливості жанру байки у творчості митця.
- •45. Баладна творчість л.Боровиковського.
- •46. Жанр балади у творчості а.Метлинського.
- •47 Загальна характеристика збірки а.Метлинського “Думки і пісні та ще дещо”.
- •48. Художній аналіз балади а.Метлинського “Підземна церква”.
- •49. Історичне минуле України в інтерпретації а.Метлинського.
- •50. М.Костомаров і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •51. М.Костомаров – історик, фольклорист, етнограф.
- •52.Художній аналіз балади м.Костомарова “Пан Шульпіка”.
- •53. Романтичні балади м.Костомарова.
- •54. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
- •55. Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.
- •56. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.
- •57. Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.
- •59. Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.
- •60. Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.
- •62. Балади і.Вагилевича “Мадей”, „Жулин і Калина”.
5. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
Запізнившись у своєму становленні, нове укр. письменство змушене було інтенсивно пройти ті етапи, які раніше і протягом тривалішого часу проходили інші європейські л-ри. Не випадково, що в укр. л-рі відбув. поєднання різних стильових течій-від бурлескно-травестійних, класицистичних, просвіт.-реалістичних до сентиментально-реалістичних. Він зумовлюється також могутнім впливом просвітительського ідейного руху. який відбивав боротьбу проти інституцій феодальної системи . Діячі цього руху під просвітительством мали на увазі не лише поширення освіченості, а й освіти в розумінні громадянського та морально-етичного виховання, утвердження нового світогляду на противагу старим.
Саме художній реалізації таких ідейних настанов відповідав пафос названих стилів та течій, адже він давав можливість письменнику не тільки висміювати, викривати вади кріпосницького суспільства, а й поширювати ідею природної рівності людей, підносити нові суспільні та естетичні ідеали.
Уже в "Енеїді" наяве органічне поєднання фольклорно-міфологічного образного мислення з літературними реалістично-просвітницькими тенденціями, що грунтувалися на широкій бурлескно-травестійній основі.
Протягом кількох десятиріч НУ створила розмаїту жанрову систему, впевнено вийшла на шляхи розвитку європейського мистецтва слова.
6. Проблема української мови в новій українській літературі.
Поширеною була думка, що л-ра не може розвиватись на основі українського слова. Критики не заперечували, що все ж існують окремі твори,які з"явились українською,однак стверджували, що вони експерементальні з розважальною метою. Для літ. процесу 18-поч.19 ст. однією з найбільш актуальних стає проблема мови, оскільки процес русифікації посилювався. а престиж укр. мови фактично не існує. З середини 18 ст. цірським урядом вводиться декілька заборон, що призводять до стагнації укр. видавничої справи та розвитку укр. літ мови, що в результаті приведе до остаточної урядової заборони укр. мови. Українські письменники, починаючи з Квітки-Основ"яненка та Гребінки, починають усвідомлювати, що укр. мова як і мова будь-якого етносу. нерозривно пов"язана з його історичним визнанням, а відтак і визнання права на держ. самобутність. Практично перехід в л-рі на живу народну мову випливав з потреби відтворити лице народу та його звичаї. Тобто пробл. мови стає засобом самозбереження і саморозвитку нації.
Після появи "Енеїди" російськими критиками все ж таки було визнане право на існування малорос.мови в літературі, однак лише у таких низьких жанрах. Вважалось, що нею не можна переживати високі почуття. Г.Квітка-Основ"яненко своїми сентиментально-реалістичними повістями та оповіданнями переконливо спростовує абсурдність тверджень про неможливість висловити укр. мовою почуття й переживання людини. Зокрема, його повість "Маруся" з"явилася на світ внаслідок реалізації бажання письменника заперечити тезу, що укр.м не можна написати "нічого серйозного, ніжного".