3. Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.

Духовне життя українського народу в останні десятиріччя XIX ст. проходило в складних суспільно-історичних умовах. Українські землі були пошматовані сусідніми державами( Російська імперія, Польща, Австрійська імперія). Російська держава, яка володіла найзначнішою частиною українських земель, уже з середини XVII ст. стала грубо порушувати Переяславську угоду, всіляко обмежувати українську автономію. Восени 1764 р. Катерина II відновила діяльність Малоросійської колегії, президент якої граф П. Румянцев призначається генерал-губернатором Лівобережної України. Так назавжди було ліквідовано Гетьманщину, військовий та територіально-адміністративний устрій.

в 1775 р. російськими військами було підступно зруйновано Запорозьку Січ, а її гетьмана Петра Калнишевського довічно ув'язнено. 1783 р. на Лівобережжі і Слобожанщині царським указом було юридично оформлено кріпосне право поміщиків. На Правобережжі у 1768—1769 pp. розгорнулося могутнє козацько-селянське повстання, відоме під назвою Коліївщина. Цей рух виявив талановитих ватажків — Максима Залізняка, Івана Ґонту, Семена Швачку, Івана Бондаренка та ін. Прославленим керівником антикріпосницького руху на Поділлі став Устим Кармелюк, загони якого наводили жах на панство протягом 10-х — початку 30-х років. начну роль в Україні відіграла діяльність Південного товариства. Його центром був Тульчин на Поділлі. У 1825 р. Південне товариство зливається з Товариством об'єднаних слов'ян, яке діяло в Україні з 1816 р. Зразу ж після придушення у грудні 1825 р. повсталих солдатів у Петербурзі відбулося заворушення Чернігівського полку на Київщині, яке також закінчилося трагічно. З кінця 30-х років на визвольну боротьбу проти самодержавства піднімається нове покоління революціонерів, починає розгортатися рух різночинців. Зрозуміло, що перебіг усіх цих подій, суспільні настрої епохи більшою чи меншою мірою визначали характерні тенденції українського літературного процесу, відбивалися в художній творчості.

4. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.

. Зважаючи на тенденції європ. Просвітництва, нова система освіти посилює частку природничих дисциплін і звужує спектр гуманітарних. Основний акцент на світську модель. Нова система освіти включає різнорівневі навчальні заклади:

• 1-й рівень- парафіяльні або природничі школи -спрощене, неосмислене розуміння релігійних обов"язків.

• 2-й р-нь- повітові училища -елементарна освіта та проф. навики

• 3-й р-нь - гімназії -єдиний навч. заклад, який давав право на вступ до університету.

• 4-ий - університети, яких відкрили два: Харківський та Київський.

Спочатку більша частина в цих університетах припадала на гуманітарні науки. Тут починають формуватися центри істор. пам"яті, читають "Історію Малоросії", вивчають усну народну творчість.

Незаважаючи на утиски, що їх зазнавали вищі школи, вони все ж перетворювалися в культурно-освітні та наукові осередки в своїх регіонах. Ці заклади об"єднували високо освічених науковців. котрі поширювали передові ідеї європ. мислителів, вивчали історію, культуру, мову укр народу. До них горнулася мисляча студентська молодь. . Викладачі гуманітарних наук були ініціаторами організації та проведення музично-пісенних концертів, аматорських вистав. Організовувалися журнали. альманахи. Вони ставали трибуною молодої укр. л-ри нового часу.

Виявляється посилений інтерес дослідників до наукового осмислення минулого України. Процес становлення НУЛ нерозривно пов"язаний з фольклористичними дослідженнями, адже останні підводили наукову основу до кристалізації концепції про можливість творення письменства живою мовою народу. Дедалі частіше у своїх творах використовувались укр. пісні. Сценічне мистецтво також виходило на якісно нову ідейну основу. Почали створюватись проффесійні театральні трупи. Одним із аматорських театрів керував Котляревський. Це стало для нього одним із стимулів до написання "Наталки Полтавки" та "Москаля-чарівника". Духовна музика і спів в той час посідали у житті народу ще вагоме місце, однак відбулося уже становлення й світського муз. мистецтва. Налагодились і розширились зв"язки з літ. інших народів.( "Енеїда").