- •Ознаки нової української літератури.
- •Особливості жанрової системи нової української літератури періоду становлення.
- •Історико-суспільні умови становлення нової української літератури.
- •4. Розвиток освіти та культури в кінці хvііі – на початку хіх ст. Як важливі чинники становлення нової української літератури.
- •5. Стильовий синкретизм як визначальна ознака нової української літератури періоду її становлення.
- •6. Проблема української мови в новій українській літературі.
- •7. Бурлескно-травестійна традиція нової української літератури.
- •8.Класицизм й сентименталізм в новому українському письменстві.
- •9.Ідеї просвітництва в новій українській літературі
- •12. Історія України у поемі Котляревського «Енеїда»
- •11.»Енеїда» Котляревського серед інших травестувапнь Вергілієвої «Енеїди»
- •Поеми-травестії
- •Бурлескно-травестійні поеми
- •14. Жанрова природа п’єси Котляревського «Наталки Полтавки»
- •15.Фольклорний характер та пісенне начало пєси Котляревського «Наталка Полтавка»
- •18. Просвітницькі ідеї твору п.Гулака-Артемовського “Справжня Добрість”.
- •19. «Пан та Собака» п. Гулака-Артемовського - перший класичний зразок сатиричної байки в новій українській літературі
- •20. Жанр байки-казки у творчості п.Гулака-Артемовського
- •21. Розвиток жанру байки в українській літературі початку хіх ст
- •25.Фольклорні джерела бурлескно-реалістичної прози г.Квітки-Основ’яненка
- •23. Ідеї та естетика просвітництва у прозі г.Ф.Квітки-Основ'яненка
- •24. “Конотопська відьма” г Квітки-Основ’яненка як сатирично-міфологічна повість.
- •26.Особливості творчої манери г.Квітки-Основ’яненка
- •27. Основні принципи сентименталістської поетики прози г.Квітки-Основ’яненка.
- •28. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
- •29.П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
- •30. Художній аналіз поезії є.Гребінки “Українська мелодія”. ???????????????
- •31.Роман є Гребінки “Чайковский” як твір на історичну тему. Творення образу епохи.
- •32.“Историческая быль” є. Гребінки „Нежинский полковник Иван Золотаренко”.
- •33. Тема “малої людини” у прозі є. Гребінки.
- •34.Жанрово-композиційні особливості повісті є.Гребінки “Приключения синей ассигнации”.
- •35.Новаторство є.Гребінки-байкаря. Жанрово-стильові особливості жанру байки у творчості митця.
- •45. Баладна творчість л.Боровиковського.
- •46. Жанр балади у творчості а.Метлинського.
- •47 Загальна характеристика збірки а.Метлинського “Думки і пісні та ще дещо”.
- •48. Художній аналіз балади а.Метлинського “Підземна церква”.
- •49. Історичне минуле України в інтерпретації а.Метлинського.
- •50. М.Костомаров і діяльність Кирило-Мефодіївського товариства.
- •51. М.Костомаров – історик, фольклорист, етнограф.
- •52.Художній аналіз балади м.Костомарова “Пан Шульпіка”.
- •53. Романтичні балади м.Костомарова.
- •54. Новаторство м.Костомарова-драматурга: теми, жанри, прийоми.
- •55. Проблематика п’єси м.Костомарова “Сава Чалий”.
- •56. Драма м.Костомарова “Кремуций Корд”: проблематика, автобіографічний підтекст.
- •57. Повість м.Костомарова “Черниговка”: історична основа, проблематика, образ епохи.
- •59. Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.
- •60. Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.
- •62. Балади і.Вагилевича “Мадей”, „Жулин і Калина”.
28. “Сердешна Оксана” г.Квітки-Основ’яненка у контексті літературних творів про нерівне кохання.
Соціально-етична повість.Тема зведення паном дівчини-селянки (соціальна загостреність), кохання “людей культури” і “людей природи” ► неприродність подібного явища.
Т.Шевченко “Катерина”.
Списав і я сердешну Оксану, от точнісінько, як і Ваша Катерина. Як-то ми одно думали про бідних дівчаток та про бузувірних москалів…
Лист до Т.Шевченка
Шевченко “Катерина” |
Квітка “Сердешна Оксана” |
Соціальна зумовленість трагедії |
Провина покладена на саму Оксану ► порушила одну з найголовніших засад феодально-християнської моралі: виявляє незадоволення існуючим поділом суспільства на певні станово-класові верстви: “пішовши за мужика, треба покинути об собі думати, що як би нарядитись, як би убратись, а піти лишень на вгород, у поле, і дома возись із дітворою, товчись і тільки і знай, що дома порайся, мужикові годи, і слухай його, і поважай, а коли ще й поб”є, так і терпи” |
Доля героїв залежить від станових взаємин і волі до діяння самого героя: людина, яка має Бога в душі (Оксана), переможе обставини. Оксана “вийшла морально чистою з усіх нелюдських випробувань” (І.Франко)
У повісті «Сердешна Оксана» розробляється митцем злободенна на ті часи тема — зведення паном дівчини-селянки. Однією з причин життєвої драми сільської красуні Оксани, яка стала покриткою, письменник у дидактично-осудливому дусі виставляє її намагання перейти у вищий соціальний стан.
Прямою протилежністю Оксані є Галочка, головна героїня повісті «Щира любов». Селянська дівчина Галя відмовляє щиро закоханому у неї офіцерові-поміщику Семенові Івановичу. Реально й розсудливо мисляча, розумна героїня знає, що панське оточення коханого не прийме її, просту селянку, в своє коло і шлюб з нею прирік би Семена Івановича на постійне моральне страждання.
29.П’єса г.Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”: художній аналіз.
Історія створення. Поява цієї комедії була зумовлена потребами розвитку української театральної культури, сценічного реалізму, який вимагав відображення навколишньої дійсності, необхідністю продовжити розпочату Котляревським демократизацію українського театру .Згадуючи про історію написання п'єси, Квітка наголошував, що його персонажі взяті з життя, і в п'єсу він ввів пісні, обряди, які чув від простих харків'ян.
Тематика. зведення паном дівчини-селянки
Проблематика. Проблема нерівного, насильного кохання, соціального стану, батьків та дітей, нерозумності,
Ідейна спрямованість твору: Справжнє кохання завжди перемагає
Жанрова своєрідність. Малороссийская опера в трех действиях
Основні художні образи в їхній системі й внутрішніх зв'язках. У діалогах Уляни та Олексія бринить щира нота кохання. їх мова піднесена, поетична, сповнена справжніх почуттів, навіть трохи сентиментальна. Але в розмовах із дурним Стецьком Уляна стає дотепною та ущипливою, а з матір’ю — переконливою. Неоднозначна характеристика Одарки — вона і співчуває доччиному коханню, і не хоче втратити Кандзюбиного багатства. Є у цієї жінки і природний розум, і певна гідність, бо зуміла своєю працею прогодувати чоловіка п’яницю та випестувати співчутливу, красиву та працьовиту доньку. Але є в неї вразливе місце — забобони. На цих забобонах грає Скорик: «Раз вже хустку одержав Олексій, то він і повинен стати нареченим Уляни! Якщо інакше — то гріх!» Найвиразніший образ твору — це дурний Стецько. Він чимось схожий, на Митрофанушку — персонажа п’єси «Недоросль» російського письменника Фонвізіна. Стецько не здогадується про свою дурість та незграбність і відверто зізнається у своїх вадах. Це створює дивовижний комедійний ефект: «Зранку до вечора я б тільки робив би, що обідав би!»
Центральні персонажі. Одарка — мати. У л я н а — донька. Олексій —кріпак, коваль. Павло Кандзюба — обиватель з-під Харкова. Стецько — його син. Осип Скорик-відставний солдат
Сюжет й особливості будови конфлікту. Проста, але наділена красою і добрим серцем, дівчина Уляна не хоче виходити заміж. Їй не милий забезпечений і дурний Стецько, та й любить вона, всупереч здоровому глузду матері, кріпосного красивого юнака Олексія. Тільки втручання хитрого і знає життя родича закоханого, солдата Скорика, допомагає збутися мріям Уляни
