59. Львівський гурток “Руська трійця” та істориколітературне значення його діяльності.

«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-х років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.Породжене в добу романтизму, воно мало виразний слов'янофільський і будительсько-демократичний характер. Учасники його вживали прибрані слов'янські імена (Шашкевич — Руслан, Вагилевич — Далібор, Головацький — Ярослав, його брат Іван — Богдан, Ількевич — Мирослав і т. д.). Його девізом були слова, що їх Шашкевич вписав до спільного альбому: «Світи, зоре, на все поле, поки місяць зійде».Члени «Руської трійці» «ходили в народ», записували народні пісні, оповіді, приказки та вислови. Цікаву подорож Галичиною та Буковиною здійснив Я. Головацький. Закарпаттям подорожував І. Вагилевич, який проводив агітаційну роботу серед селян, закликаючи їх боротися за свої права. За це його заарештували і заборонили з'являтися в Закарпатті.Навколо «Руської трійці» об'єднувалася молодь, що прагнула працювати для добра свого народу.Діяльність «Руської трійці» викликана як соціально-національним поневоленням українців в Австрійській Імперії, так і пробудженням інших слов'янських народів переступила межі вузького культурництва. У 1834 р. «Руська трійця» робить спробу видати фольклорно-літературну збірку «Зоря», в якій збиралися надрукувати народні пісні, твори членів гурту, матеріали, що засуджували іноземне гноблення і прославляли героїчну боротьбу українців за своє визволення. Проте цензура заборонила її публікацію, а упорядників збірки поліція взяла під пильний нагляд. Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будин (зараз Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Альманах відкривався «Передслів'ям» (передмовою) М. Шашкевича, де автор доводив, що руська (українська) мова є не діалектом польської, а самобутньою мовою великого народу, закликав до єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу.

Гурток «Руська трійця» припинив свою діяльність 1843 р. після смерті М. Шашкевича.

60. Історія видання альманаху “Русалка Дністровая”, його романтичний характер.

Істотною заслугою «Руської трійці» було видання альманаху «Русалка Дністровая» (Будин (зараз Будапешт, 1837 р.), що, замість язичія, впровадила в Галичині живу народну мову, розпочавши там нову українську літературу. Вступне слово М. Шашкевича до альманаху було своєрідним маніфестом культурного відродження західноукраїнських земель Ідея слов'янської взаємності, що нею пройнята «Русалка Дністрова», споріднює її з Колларовою поемою «Slavy dcera» (1824), яка в значній мірі інспірувала діяльність «Руської трійці». Вплив на постання «Руської трійці» мав між іншими і чеський славіст Ян Ковбек«Русалку Дністровую» австрійський уряд заборонив. Лише 200 із 1000 примірників упорядники встигли продати, подарувати друзям і зберегти для себе, решту було конфісковано. Лише після революції 1848 року продаж її дозволено. Зміст альманаху.

Відкривався «Передслів'ям» (передмовою) М. Шашкевича, де автор доводив, що руська (українська) мова є не діалектом польської, а самобутньою мовою великого народу, закликав до єднання всіх частин розірваної нації, до праці на благо народу.

Багато місця відведено фольклорним творам, зібраним самими укладачами або взятими з різних збірок.

Оригінальні вірші (М. Шашкевича — 6; Я. Головацького — 1; І. Вагилевича — 2).

Оповідання М. Шашкевича «Олена», у якому відображено бо¬ротьбу народу проти поневолювачів.

Переклади зі слов'янських літератур.

«Русалку Дністрову» І. Франко назвав «явищем наскрізь революційним».

«Пиши, як чуєш, а читай, як видиш» — фонетичний правопис, яким надруковано «Русалку Дністровую».

61. Художній аналіз оповідання М.Шашкевича “Олена”.

М. Шашкевич — зачинатель нової української літератури на західних землях.

М. Шашкевич — батько нового народного галицько-руського письменства (І. Франко).

Історичний твір «Олена», названий самим автором «казкою», є першим у новій українській літературі прозовим твором роман¬тичного характеру,написаний живою українською мовою,а не так званим язичієм.ТВІР БУВ СОЦІАЛЬНО-БУНТАРСЬКОГО СПРЯМУВАННЯ-у ньому змальовано факт народної помсти:в день весілля пан старостич викрав у парубка наречену,за що і поплатився життям.Цей єдиний прозовий твір Шашкевича відзначається соціальною гостротою і виразним антикріпосницьким спрямуванням. Оповіданням «Олена» М.Шашкевич поклав початок опришківській темі в українській літературі. Народні месники убивають пана і його посіпак, коли ті, відбивши у молодого селянина Семена його наречену, повертаються до замку. Характерно, що прізвище одного з головних героїв твору - Бойчук. Саме так називався побратим О.Довбуша.