28. Свобода внутрішнього ринку єс та треті країни

Найбільші можливості для використання свобод внутрішнього ринку отримують громадяни країн, з якими ЄС має угоди про асоціацію. Значно обмежені права та можливості користуватися свободами внут­рішнього ринку мають іродіадяни неасоційоваиих країн. Найбільш широке використання свободи пересування осіб забезпе­чує Угода про створення Європейського економічного простору: Свобода пересування осіб та право на заснування та економічну ді­яльність, Передбачено також взаємне визнання дип­ломів про освіту, свобо­ди надання послуг. Мож­ливість для судових органів асоційованих країн звертатись за рішенням у преюдиціальному порядку до Суду ЄС задля отримання тлумачення положень актів, які співпадають з актами первинного та вторинного пра­ва Євросоюзу. Це також означає поширення компетенції Суду ЄС на відносинн поза межами Євросоюзу. На асоційовані країни можуть бути поширені положен­ня регламентів та дирек­тив: акти інститутів ЄС, котрі містять посилання на постанови ЄС, ста­ють складовою національних правопорядків асоційованих країн. Інші угоди про асоціацію третіх країн з ЄС передбачають поступове і певною мірою обмежене поширення свобод внутрішнього ринку Євро­союзу на асоційовані країни- Угода про партне|іство і співробітництво між ЄС та Україною: стосовно умов праці, головне зобов’я­зання, що випливає з угоди, містить у собі право на заборону будь-якої дискримінації громадян кожної країни, щодо умов праці, винагороди за неї та звільнення, відсутністю будь-яких положень, що надають право подружжю і дітям мати доступ на ринок праці всього співтовариства під чає працевлаштування робіт- ника-мігранта. Щодо інвестиційної діяльності, то застосування режиму найбільшо­го сприяння до українських компаній ставить їх в один рнч з компаніями третіх країн. У той же час обмеження, накладені на українські компанії, не дозволяють їм користуватися узгодженим правовим режимом, який застосовують державн-

1

2

3