15. Конституційні засади функціонування права єс та значення Суду єс в забезпеченні їх стабільності та розвитку.

Винятково важливу роль відіграє Суд ЄС у розвитку права Євросоюзу.У цьому зв’язку слід насамперед згадати доктрини примату та прямої діїнорм права Євросоюзу, які дістали обґрунтування у рішеннях Суду ЄС.Для обґрунтування концепції примату права ЄС основоположне зна_чення мало рішення у справі 6/64 Costa v. ENEL. У ньому для обґрунтуван_

ня цієї ідеї Суд ЄС посилався на пряму дію окремих норм права Євросою_зу. Обґрунтування прямої дії норм права Євросоюзу є наслідком практикиСуду ЄС. Спираючись на телеологічний підхід до тлумачення права Євро_союзу, Суд зробив пряму дію одним із ключових елементів усього право_порядку ЄС Отже, пряма дія норм права ЄС та його примат по відношенню до

внутрішнього (національного) права держав_членів стали основою для обґрунтування Судом ЄС концепції права Євросоюзу як «нового правопо_рядку». Таким чином, пріоритет права Євросоюзу означає, що будь_які ак_ти законодавчої, виконавчої або судової влади держав_членів не повиннізастосовуватися, якщо вони суперечать нормам права Євросоюзу.

Отже, Європейський Союз має особливу правову природу, якавідрізняє його від міжнародних організацій і від держав. За своєю юридич_ною природою право Євросоюзу становить особливу третю правову систему поруч з міжнародним і національним правом. Право ЄС має пріоритет

по відношенню до внутрішнього права держав_членів, а певні його нормимають пряму дію у внутрішніх правопорядках цих держав. Усе це надаєправу Євросоюзу особливого характеру, що відрізняє його як від міжнародного, так і від національного права.

16. Взаємозв’язок та взаємодія судових органів єс із судовими органами держав-членів.

Взаємодія судової системи ЄС і національних судових систем – органічний феномен європейської інтеграції. При цьому особливістю є те, що при такій взаємодії національні суди залишаються процесуально автономними, а процесуальне право зберігає національні традиції. Разом із тим у процесуальних системах існують нейтральні з точки зору традицій і правової культури норми. У зв’язку з існуванням вимог ефективності й належної реалізації права ЄС національні процесуальні норми стають об’єктами контролю з боку Суду ЄС, що призводить до становлення транснаціональних правил судочинства.

Тема 10

1. Поняття внутрішнього ринку у праві Європейського Союзу.

Європейська Комісія прийняла Білу книгу про завершення формування внутрішнього ринку,що булла затверджена Європейською Радою у червні 1985 р. в Мілані. Біла книга містила такі три головні цілі: 1)усунення фізичних кордонів шляхом скасування перевірок осіб та товарів під час перетину внутрішніх кордонів; 2)усунення технічних кордонів, а саме знищення бар’єрів, що існували в національних правилах щодо товарів та послуг шляхом гармонізації або взаємного визнання; 3)усунення податкових кордонів, а саме подолання перешкод, викликаних відмінностями у сфері непрямого оподаткування, шляхом гармонізації або зближення ставок податку на додану вартість та акцизних зборів. У Білій книзі містилася ідея про нову  концепцію правової  гармонізації, відповідно до якої має відбутися гармонізація законодавства держав–членів, що виявиться новим імпульсом для створення внутрішнього ринку. У 1986 р. держави–члени ЄС підписали та у 1987 р. ратифікували Єдиний європейський акт, яким закріплювалася методологія Білої книги стосовно гармонізації законодавства держав–членів та вносилися зміни до Договору про ЄЕС. Мета прийняття ЄЄА полягала у: інкорпорації внутрішнього ринку, визначеної у Білій книзі, відповідно до якої внутрішній ринок визначався як «простір без внутрішніх кордонів, у межах якого гарантується вільне пересування товарів, осіб, послуг та капіталу» та встановленні граничного терміну його створення – 31 груд.1992р.; встановленні спрощеної процедури прийняття рішень (кваліфікованою більшістю) з питань, що безпосередньо впливали на функціонування внутрішнього ринку, а саме: зміни до спільного митного тарифу; вільного руху послуг; вільного руху капіталу; зближення національного законодавства. В даному питанні було б доцільним згадати про «спільний ринок», адже ці поняття взаємопов’язані, але не тотожні. Насамперед, хочу зазначити, що поняття «спільний ринок» появилось швидше ніж «внутрішній ринок».А саме, дане поняття зустрічалось в таких документах: в усіх статутних договорах Європейського Співтовариства, зокрема, в Договорі про заснування Європейського Співтовариства з вугілля та сталі 1951 р., де йшлося про необхідність у межах держав–членів Співтовариства сформувати спільний ринок вугілля, заліза, металобрухту та сталі, а Договір про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії від 1957 р., передбачав створення спільного ринку в сфері атомної енергії. Відповідно до статті 2 Договору про створення Європейського Економічного Співтовариства 1957 р., через створення спільного ринку, передбачав виконання певних завдань. Сучасне уявлення про спільний ринок сформувалося саме на основі приписів Договору про ЄЕС, відповідно до яких спільний ринок можна визначити як економічний простір без внутрішніх кордонів,  у  межах  якого  всі  види  товарів,  а також особи, послуги і капітал вільно пересуваються за умови встановлення єдиних для всіх держав–членів правил заборони дискримінації.