Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_ES.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
806 Кб
Скачать
☆

26. Поняття та розмежування термінів «вільний рух капіталів» та «вільний рух платежів» в праві єс

"вільний рух капіталу" означають фінансові операції, істотно пов'язані з інвестуванням відповідних фондів. Має місце, коли фінансові джерела, розташовані в одній країні, використовуються для інвестицій в іншу країну і інвестицій не перераховується назад в країну первісного місцезнаходження фінансових ресурсів в розумний термін. Тому вважається,що найбільш важливими складовими руху капіталу є:- Фінансові операції, пов'язані з інвестуванням;- Інвестування ресурсів в іншу державу;- Неповернення в країну свого первісногомісцезнаходження в розумний строк інвестованих фінансових ресурсів. Поточні платежі - перерахування іноземної валюти, що представляють собою оплату за послугу. Вони обов'язково відбуваються між двома державами-членами. Найбільш суттєві риси поточних платежів:- Прості перерахування іноземної валюти;- Перерахування відбувається між двома державами;- Перерахування є оплатою за надані послуги;- Валютою такого перерахування є валюта однієї з держав-членів, в якому проживає або кредитор, або бенефіціарій.

На відміну від пересувань капіталу, законодавець не передбачив ніяких обмежень свободи платежів між державами-членами. Щодо платежів між державами-членами та третіми країнами існує тільки одне обмеження: можливість обмежувати представлені платежі в рамках заходів, що вживаються в ході ведення єдиної зовнішньої політики.

27. Обмеження з принципу вільного руху капіталів в єс.

Відповідно до ДФЄС держави-члени мають право засто­совувати положення свого податкового законодавства, що визначають відмінності між платниками податків, які перебувають у неоднакових умовах, щодо місця проживання чи місця інвестування капіталу. Закріп­лення цього обмеження пов’язано з необхідністю збереження цілісності

14- національних систем оподаткування, оскільки ця сфера значною мірою продовжус залишатися у компетенції держав-членів. Держави-члепи можуть вживати всіх необхідних заходів для запобігання порушень національних законів та актів виконавчої влади, особливо у сфері оподаткування, та для ретель­ного кпнтролю за діяльністю фінансових установ: встановлювати про­цедуру декларування даних про переміщення капіталу з метою отриман­ня інформації адміністративного чи статнстнчиоп характеру; вживати заходів, що є виправданими з точки зору публічного порядку чи дер­жавної безпеки. Договір також приділив велику увагу і значно розширив втручання Співтовариства в сферу пересувань капіталу між державами-членами та третіми країнами. Обмеження: "у виняткових обставинах" і при "суворої необхідності", коли пересування капіталу в або з третіх країн викликають або можуть викликати серйозні труднощі для функціонування Економічного і валютного союзу, вводити рішенням Ради захисні заходи щодо третіх країн на термін, що не перевищує шести місяців.Ще одне обмеження:

обмеження, викликані політичними причинами. Такі обмеження можуть виникнути в результаті спільної зовнішньої політики і в такому випадку вводяться Радою з використанням відповідної процедури.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]