7.4 Консультативний характер повноважень Європейського Парламенту.

Він консультує Високого представника Союзу із зовнішніх справ і політики безпеки з приводу головних аспек­тів і основоположних пріоритетів СЗППБ і СП БО, а також може зверта­тися з питаниями до Ради та Високого представника чп давати їм реко­мендації. Європарламепт організовує щорічні дискусії про стан справ у цих сферах

Європарламепт також надас згоду на початок переговорів про прий­няття держав до Євросоюзу або про вихід з нього (статті 49 та 50 ДЄС).

Згода Євроиарламенту необхідна і для дій проти держап-членів. які допускають суттєві умисні порушення цінностей, на яких заснований Союз (ст. 7 ДЄС).

У разі укладання всіх інших міжнародних угод, окрім торгівель- них, Європарламепт надає консультації. З Євроиарламеитом повніші консультуватися й у разі внесення змін до установчих договорів (ст. 48 ДЄС).

7.5 Порядок прийняття спільних рішень Європейським Парламентам та іншими інститутами єс.

З 1 грудня 2009 року, від моменту, коли набув чинності Лісабонський договір, Європейський Парламент отримав такі самі законодавчі функції, що і Рада Європейського Союзу Відтоді переважна більшість законодавчих актів ЄС ухвалюється спільно Радою ЄС та Європейським Парламентом така спільна застосовується до законодавства в багатьох сферах.

Парламент також ініціює прийняття нових законодавчих актів, аналізуючи щорічну програму діяльності Європейської Комісії Парламент визначає, які нові закони доцільно було б прийняти, і звертається до Комісії із проханням розробити такі законопроекти.

Європейський Парламент також поділяє з Радою ЄС бюд жетні повноваження Щорічний бюджет ЄС затверджується спільно Парламентом і Радою ЄС Парламентський комітет з контролю за бюджетом здійснює контроль за його виконанням, і щороку Парламент ухвалює рішення щодо затвердження виконання Комісією бюд жету за попередній фінансовий рік такий процес схвалення називається “дозвіл на виконання”

Після вступу в дію Лісабонського договору звичайною законодавчою процедурою в ЄС стала процедура спільного рішення, яка ґрунтується на принципі паритетності і передбачає, що ані Європейський Парламент,

ані Рада ЄС не можуть ухвалити закон без спільної згоди. Наразі, близько 95% законодавства ЄС приймається за процедурою спільного рішення.При процедурі спільного прийняття рішень Парламент і Рада ЄС мають однакові законодавчі повноваження. Європейська Комісія готує та направляє пропозиції щодо нового законопроекту до обох інституцій, в кожній з яких передбачається по два читання законопроекту. Якщо інституції не можуть прийти до згоди за цією пропозицією, вони виносять її обговорення на “погоджувальний комітет”, що складається з рівної кількості представників Ради ЄС і Парламенту. Після досягнення згоди в комітеті погоджений текст законопроекту повертається до Парламенту і Ради на фінальний розгляд. Необхідність у засіданнях «погоджувальних комітетів» виникає усе рідше й рідше. Більшість законів, прийня

тих по процедурі спільного рішення, затверджуються в першому або другому читанні, що свідчить про високий рівень співробітництва між інституціями ЄС