
- •1. Розвиток європейської ідеї: проект Дюбуа, де Сюллі, Бентам, Куденхове-калергі та ін.
- •2. Історичні передумови становлення права єс
- •3. Основні етапи розвитку права єс
- •4. План Шумана- Моне та втілення в ньому ідеї єдиної Європи
- •5. Поняття та сутність «комунітарного методу» та його складові частини
- •6. Паризький договір 1951 року та створення Європейського обєднання вугілля та сталі
- •8. Договір про злиття 1965 року
- •9. Дострокове створення митного союзу в рамках європейських економічних співтовариств 1968р.
- •10. Єдиний європейський акт 1986 року та реформа правових основ товариства
- •11.Маастристський договір 1992р. Та створення єс
- •12. Структура та правова природа єс згідно з Маастристським договором
- •13. Амстердамський договір 1997 року: причини підписання, порядок підготовки, та вступ в силу.
- •14. Зміни в правовому статусі Європарламенту та інших інститутів союзу
- •15. Конференція щодо інституційної реформи та прийняття Ніццьського договору 2001 року.
- •16. Функціонування та розвиток права єс на сучасному етапі.
- •17. Лакаенська декларація та прийняття Європейським Конвентом проекту договору про запровадження Конституції для Європи 2004 року.
- •18. Зміст та структура проекту Договору про запровадження Конституції для Європи та проблеми його ратифікації державами-членами єс.
- •19. Лісабонський договір 2007 р. Та порядок його ратифікації.
- •20. Юридична природа та правосуб’єктність єс згідно з Лісабонським договором.
- •21. Ліквідація системи «трьох опор» та створення правопорядку єс.
- •1. Поняття та ознаки норми права Європейського Союзу.
- •2. Структура норм права Європейського Союзу.
- •3. Класифікація норм права Європейського Союзу.
- •Класифікація нормвідповідно до ступеня юридичної сили
- •Класифікація норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу
- •Класифікація норм за методами та способами здійснення іх приписів
- •4. Дія норм права Європейського Союзу в часі, просторі та за колом осіб.
- •5. Поняття, ознаки та зміст принципів права єс.
- •6. Класифікація загальних принципів права Європейського Союзу.
- •7. Принципи, зафіксовані в установчих договорах: принцип рівності громадян єс;
- •Принцип верховенства права єс
- •Принцип прямої дії права єс
- •9. Принцип субсидіарності та пропорційності в системі принципів права Європейського Союзу.
- •1. Поняття та особливості джерел права Європейського Союзу.
- •2. Система джерел права Європейського Союзу.
- •3 .Джерела первинного права єс:
- •4. Джерела вторинного права єс.
- •5.Юридична природа джерел вторинного права єс.
- •6. Регламент в системі джерел вторинного права єс.
- •7. Поняття, риси та порядок дії регламенту в праві єс.
- •8. Директива як джерело вторинного права єс.
- •9.Концепція прямої дії директив єс у вертикальній та горизонтальній площинах.
- •10.Концепція опосередкованої (непрямої дії) директив єс.
- •11.Особливості рішення як джерела вторинного права єс.
- •12.Прецедентне право Європейського Союзу.
- •13.Роль Суду Європейського Союзу у розвитку права єс.
- •14.Міжнародний договір як джерело права єс.
- •15.Міжнародні договори єс з третіми країнами та їх місце в системі джерел права єс.
- •16.Загальні принципи права як джерела права єс.
- •1. Поняття,структура та особливості інституційного механізму єс
- •2. Класифікація інститутів Європейського Союзу.
- •4. Принцип субсидіарності та пропорційності. .
- •5. Принцип інституційної рівноваги.
- •6. Принцип лояльного співробітництва інститутів єс.
- •7. Правовий статус Європейського( це його повноваження в усіх сферах) Парламенту в системі органів єс.
- •7.1 Порядок формування та внутрішня структура Європейського Парламенту.
- •7.2 Порядок (процедура) прийняття рішень Європейським Парламентам
- •7.3 Бюджетні та контрольні повноваження Європейського Парламенту.
- •7.4 Консультативний характер повноважень Європейського Парламенту.
- •7.5 Порядок прийняття спільних рішень Європейським Парламентам та іншими інститутами єс.
- •8. Місце Європейської Комісії в системі органів Європейського Союзу.
- •8.2. Порядок формування та склад Європейської Комісії.
- •8.3. Структура Європейської Комісії: президент Комісії, комісари, генеральні директори та спеціальні служби.
- •8.4. Основні функції та повноваження Європейської Комісії. Повноваження у сфері збору інформації.
- •8.5. Компетенція щодо розслідування правопорушень та накладання штрафів.
- •8.6. Компетенція у сфері міжнародних відносин.
- •8.7. Участь Комісії єс у законодавчих процедурах та у бюджетному процесі єс.
- •9.Рада Європейського Союзу в системі інститутів єс.
- •9.1. .Порядок формування та функціонування Ради Європейського Союзу.
- •9.2. Структура Ради єс.
- •9.3. Комітет постійних представників.
- •9.4. Спеціальні комітети та робочі групи.
- •9.5.Генеральний секретаріат.
- •9.6. Процедура прийняття рішень Радою Європейського Союзу.
- •9.7. Компетенція у сфері законодавчої влади: бюджетні та контрольні повноваження.
- •10. Компетенція у сфері виконавчої влади.???
- •2)Склад та порядок формування Європейської Ради.
- •3)Президент Європейської Ради.
- •4)Організація роботи та прийняття рішень Європейською Радою.
- •5)Основні функції та повноваження Європейської Ради.
- •6)Правова основа функціонування Європейської Ради.
- •11. Рахункова палата в системі інститутів єс.
- •11.2 Порядок формування та функціонування Рахункової палати.
- •13. Консультативні органи Європейського Союзу.
- •14. Економічний та соціальний комітет.
- •Тема 9 Судова система Європейського Союзу
- •1. Еволюція становлення судової системи єс.
- •2. Поняття та внутрішня побудова судової системи
- •3. Основні принципи організації та функціонування судової системи єс та їх види.
- •3.1 Принцип самостійності судової влади та принцип вільного доступу до правосуддя як основоположні засади судової системи єс.
- •4. Правові засади функціонування та юрисдикція Європейського Суду.
- •5. Процедури реалізації юрисдикції Суду єс.
- •6. Провадження щодо забезпечення примусового виконання зобов’язань (ст. 258–260 дфєс).
- •7.Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс (ст. 263 дфєс).
- •8.Преюдиційні провадження по розгляду справ за запитами національних судів (ст. 267 дфєс).
- •9. Правотворча діяльність Європейського Суду
- •10. Природа рішень Суду Європейського Союзу.
- •11. Вплив рішень Суду єс на право та інститути єс.
- •12. Прецедентний характер рішень Суду єс.
- •13. Правотворча, правозастосовна та правотлумачна практика Суду єс.
- •14. Роль Суду єс та національних судів у становленні правопорядку єс.
- •15. Конституційні засади функціонування права єс та значення Суду єс в забезпеченні їх стабільності та розвитку.
- •16. Взаємозв’язок та взаємодія судових органів єс із судовими органами держав-членів.
- •Тема 10
- •Поняття внутрішнього ринку у праві Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи права внутрішнього ринку права єс та їх зміст.
- •Принцип вільного руху товарів в Європейському Союзі.
- •Заборона митних зборів та еквівалентних їм платежів.
- •Заборона дискримінаційного внутрішнього оподаткування.
- •Заборона прямої і непрямої дискримінації.
- •Заборона непрямого захисту через оподаткування.
- •Заборона дискримінаційних технічних та фізичних торгівельних обмежень.
- •Заборона кількісних обмежень.
- •Заходи вибіркового та загального застосування.
- •Винятки із заборон встановлені статтями 34 і 35 дфєс.
- •Принцип вільного руху осіб в Європейському Союзі.
- •Правові засади вільного руху працівників в рамках єс.
- •Правовий статус робітників-мігрантів в єс.
- •Свобода пересування непрацюючих осіб в єс.
- •16. Виключення із принципу вільного пересування осіб в єс.
- •17. Правове забезпечення рівних можливостей при пошуку роботи особами в єс.
- •18. Застосування застережень про публічний порядок в спектрі принципу вільного руху осіб в єс.
- •19. Принцип вільного руху послуг в рамках єс.
- •20. Правові засади вільного руху послуг в рамках єс.
- •21. Поняття терміну «послуга» в праві єс
- •22. Правове регулювання пересування особи на територію іншої країни-члена єс з метою надання або отримання послуг.
- •23. Обмеження та винятки з принципу вільного руху послуг в єс.
- •24. Принцип вільного руху капіталів в рамках єс.
- •25. Правові засади вільного руху капіталів в рамках єс.
- •26. Поняття та розмежування термінів «вільний рух капіталів» та «вільний рух платежів» в праві єс
- •27. Обмеження з принципу вільного руху капіталів в єс.
- •28. Свобода внутрішнього ринку єс та треті країни
Тема 9 Судова система Європейського Союзу
1. Еволюція становлення судової системи єс.
Довгий час Суд Європейських співтовариств був єдиним судовим інститутом організації. Кількість справ була невеликим, і він оперативно справлявся з їх розглядом. Однак поступово ситуація змінилася. Зростання навантаження на єдиний судовий інститут вимагало відповідних реформ: на основі поправок, внесених до установчих договорів в 1986 р., був створений другий судовий орган Співтовариств - Трибунал першої інстанції . У юрисдикцію Трибуналу перейшли справи за скаргами фізичних та юридичних осіб на дії (бездіяльність) інститутів та органів ЄС, а також службові суперечки (спори, що виникають у зв'язку з проходженням цивільної служби Європейських спільнот).
Таким чином, Суд Європейських співтовариств отримав можливість зосередитися на вирішенні справ "конституційного" характеру. Трибунал першої інстанції виступає переважно в ролі органу адміністративної юстиції. При цьому, на відміну від Суду, Трибунал не є окремим інститутом Європейського Союзу. Це орган, що є при Суді, має з ним одне місцезнаходження (Люксембург) і спільний допоміжний апарат.
Створення Трибуналу не дозволило вирішити проблему перевантаженості справами, яка з найближчим часом мала посилитися у зв'язку зі вступом до Європейського Союзу десяти нових держав-членів. З урахуванням цієї ситуації Ніццьким договором 2001 р. було передбачено рішення проблеми: Рада Європейського Союзу отримала право засновувати нові судові органи спеціальної юрисдикції в якості третьої (нижнього) ланки судової системи ЄС. Ця ланка отримала узагальнене найменування "судові палати", або "спеціалізовані трибунали". У компетенцію судових палат (спеціалізованих трибуналів) можуть передаватися строго певні категорії справ позовного провадження. У 2004 р. був створений перший спеціалізований суд Європейського Союзу - Трибунал у справах публічної служби. У його юрисдикцію передані спори між Європейським Союзом, з одного боку, і особами, які перебувають на його " публічній службі" (аналог державної служби), а також іншими співробітниками апарату ЄС, з іншого боку.
Надалі планується створення інших спеціалізованих трибуналів. Кількість подібних органів, які можуть бути утворені в рамках судової системи Європейського Союзу, не обмежується.
Лісабонський договір 2007 р. про реформу Європейського Союзу повністю зберігає зазначену модель побудови судової системи. У той же час змінам піддаються назви ланок (див. наступне питання).
2. Поняття та внутрішня побудова судової системи
Судова система Європейського союзу є унікальною, бо вона являє собою судову систему інтеграційного співтовариства. В цілому її можна охарактеризувати як інтеграційну систему правосуддя, яка в рамках особливої правової системи ЄС здійснює судову владу і розробляє нові норми права ЄС – прецедент не право. Судова система ЄС в свої діяльності незалежна від інших структур як ЄС, так і держав-членів. Взагалі судова система ЄС – це сукупність структури правосуддя ЄС, тобто судів ЄС.
До набрання чинності Ліссабонським договором судова система ЄС складалась з трьох ланок :
Суду Європейських Співтовариств;Суду першої інстанції Європейських співтовариств;
Суд публічної служби.Ліссабонським договором в якості загальної назви системи органів правосуддя вводиться поняття Суд ЄС. Трьохланкова структура була збережена, проте помінялись назви та функції ланок судової системи ЄС. Судова система ЄС відповідно до Ліссабонського договору включає наступні ланки:
Суд ЄС;
Трибунал; (загальні суди)
Спеціалізовані суди:
Суд публічної служби;
Патентний суд.
Ланки судової системи ЄС: Європейський Суд справедливості, суд I інстанції, суди спеціальної юрисдикції (судові палати).
Європейський суд (Суд справедливості) був заснований відповідно до Угоди про Європейське об’єднання вугілля та сталі у 1952 році і розташований у Люксембурзі .Європейський суд складається з трьох установ: безпосередньо Європейський суд (Суд справедливості), Суд першої інстанції (створений у 1988 році) та трибунал цивільної служби (створений у 2004 році) .Суд забезпечує єдине тлумачення й застосування законодавства ЄС всіма країнами ЄС, оскільки закон є єдиним для всіх . так, наприклад, Суд гарантує, що національні суди не приймають різні рішення з однієї справи . Суд уповноважений регулювати юридичні суперечки між державами - членами ЄС, інститутами ЄС, компаніями й фізичними особами .До складу суду входить по одному судді від кожної країни ЄС . таким чином, у Суді представлені національні юридичні системивсіх країн ЄС . Однак з метою підвищення ефективності своєї роботи Суд рідко засідає в повному складі . Звичайно засідання проходять у форматі «Великої палати» з 13 суддів або у форматі колегій з 5 або 3 суддів .У Суді також працюють 8 генеральних адвокатів, які виносять вмотивовану точку зору у справах, які розглядаються в Суді .Роблять вони це публічно і неупереджено .незаангажованість суддів та генеральних адвокатів не підлягає жодному сумніву .Вони мають кваліфікацію та компетенцію, необхідну для призначення на найвищі юридичні посади у власних країнах . Вони призначаються до Суду ЄС за спільною згодою урядів країн ЄС на шестирічний термін з правом повторного призначення .В 1988 році був створений Суд першої інстанції, який має на меті допомагати Суду ЄС впоратися з великою кількістю справ, які виносяться на його розгляд, та забезпечитигромадянам кращий юридичний захист . Суд першої інстанції, що діє при Європейському Суді, виносить рішення у певних справах, зокрема, у випадку позовів фізичних осіб, компаній, деяких організацій, та у справах, що стосуються порушень правил конкуренції . В цьому суді також представлені по одному судді від кожної держави ЄС .трибунал цивільної служби Європейського Союзу виступає арбітром у суперечках між Євросоюзом і його цивільною службою .трибунал складається з семи суддів і діє при Суді першої інстанції .на чолі Європейського Суду, Суду першої інстанції й трибуналу цивільної служби стоять голови, яких обирають судді строком на три роки із правом повторного призначення