Тема 9 Судова система Європейського Союзу

1. Еволюція становлення судової системи єс.

Довгий час Суд Європейських співтовариств був єдиним судовим інститутом організації. Кількість справ була невеликим, і він оперативно справлявся з їх розглядом. Однак поступово ситуація змінилася. Зростання навантаження на єдиний судовий інститут вимагало відповідних реформ: на основі поправок, внесених до установчих договорів в 1986 р., був створений другий судовий орган Співтовариств - Трибунал першої інстанції . У юрисдикцію Трибуналу перейшли справи за скаргами фізичних та юридичних осіб на дії (бездіяльність) інститутів та органів ЄС, а також службові суперечки (спори, що виникають у зв'язку з проходженням цивільної служби Європейських спільнот).

Таким чином, Суд Європейських співтовариств отримав можливість зосередитися на вирішенні справ "конституційного" характеру. Трибунал першої інстанції виступає переважно в ролі органу адміністративної юстиції. При цьому, на відміну від Суду, Трибунал не є окремим інститутом Європейського Союзу. Це орган, що є при Суді, має з ним одне місцезнаходження (Люксембург) і спільний допоміжний апарат.

Створення Трибуналу не дозволило вирішити проблему перевантаженості справами, яка з найближчим часом мала посилитися у зв'язку зі вступом до Європейського Союзу десяти нових держав-членів. З урахуванням цієї ситуації Ніццьким договором 2001 р. було передбачено рішення проблеми: Рада Європейського Союзу отримала право засновувати нові судові органи спеціальної юрисдикції в якості третьої (нижнього) ланки судової системи ЄС. Ця ланка отримала узагальнене найменування "судові палати", або "спеціалізовані трибунали". У компетенцію судових палат (спеціалізованих трибуналів) можуть передаватися строго певні категорії справ позовного провадження. У 2004 р. був створений перший спеціалізований суд Європейського Союзу - Трибунал у справах публічної служби. У його юрисдикцію передані спори між Європейським Союзом, з одного боку, і особами, які перебувають на його " публічній службі" (аналог державної служби), а також іншими співробітниками апарату ЄС, з іншого боку.

Надалі планується створення інших спеціалізованих трибуналів. Кількість подібних органів, які можуть бути утворені в рамках судової системи Європейського Союзу, не обмежується.

Лісабонський договір 2007 р. про реформу Європейського Союзу повністю зберігає зазначену модель побудови судової системи. У той же час змінам піддаються назви ланок (див. наступне питання).

2. Поняття та внутрішня побудова судової системи

Судова система Європейського союзу є унікальною, бо вона являє собою судову систему інтеграційного співтовариства. В цілому її можна охарактеризувати як інтеграційну систему правосуддя, яка в рамках особливої правової системи ЄС здійснює судову владу і розробляє нові норми права ЄС – прецедент не право. Судова система ЄС в свої діяльності незалежна від інших структур як ЄС, так і держав-членів. Взагалі судова система ЄС – це сукупність структури правосуддя ЄС, тобто судів ЄС.

До набрання чинності Ліссабонським договором судова система ЄС складалась з трьох ланок :

1. Суду Європейських Співтовариств;Суду першої інстанції Європейських співтовариств;

2. Суд публічної служби.Ліссабонським договором в якості загальної назви системи органів правосуддя вводиться поняття Суд ЄС. Трьохланкова структура була збережена, проте помінялись назви та функції ланок судової системи ЄС. Судова система ЄС відповідно до Ліссабонського договору включає наступні ланки:

1. Суд ЄС;

2. Трибунал; (загальні суди)

3. Спеціалізовані суди:

   • Суд публічної служби;

   • Патентний суд.

Ланки судової системи ЄС: Європейський Суд справедливості, суд I інстанції, суди спеціальної юрисдикції (судові палати).

Європейський суд (Суд справедливості) був заснований відповідно до Угоди про Європейське об’єднання вугілля та сталі у 1952 році і розташований у Люксембурзі .Європейський суд складається з трьох установ: безпосередньо Європейський суд (Суд справедливості), Суд першої інстанції (створений у 1988 році) та трибунал цивільної служби (створений у 2004 році) .Суд забезпечує єдине тлумачення й застосування законодавства ЄС всіма країнами ЄС, оскільки закон є єдиним для всіх . так, наприклад, Суд гарантує, що національні суди не приймають різні рішення з однієї справи . Суд уповноважений регулювати юридичні суперечки між державами - членами ЄС, інститутами ЄС, компаніями й фізичними особами .До складу суду входить по одному судді від кожної країни ЄС . таким чином, у Суді представлені національні юридичні системивсіх країн ЄС . Однак з метою підвищення ефективності своєї роботи Суд рідко засідає в повному складі . Звичайно засідання проходять у форматі «Великої палати» з 13 суддів або у форматі колегій з 5 або 3 суддів .У Суді також працюють 8 генеральних адвокатів, які виносять вмотивовану точку зору у справах, які розглядаються в Суді .Роблять вони це публічно і неупереджено .незаангажованість суддів та генеральних адвокатів не підлягає жодному сумніву .Вони мають кваліфікацію та компетенцію, необхідну для призначення на найвищі юридичні посади у власних країнах . Вони призначаються до Суду ЄС за спільною згодою урядів країн ЄС на шестирічний термін з правом повторного призначення .В 1988 році був створений Суд першої інстанції, який має на меті допомагати Суду ЄС впоратися з великою кількістю справ, які виносяться на його розгляд, та забезпечитигромадянам кращий юридичний захист . Суд першої інстанції, що діє при Європейському Суді, виносить рішення у певних справах, зокрема, у випадку позовів фізичних осіб, компаній, деяких організацій, та у справах, що стосуються порушень правил конкуренції . В цьому суді також представлені по одному судді від кожної держави ЄС .трибунал цивільної служби Європейського Союзу виступає арбітром у суперечках між Євросоюзом і його цивільною службою .трибунал складається з семи суддів і діє при Суді першої інстанції .на чолі Європейського Суду, Суду першої інстанції й трибуналу цивільної служби стоять голови, яких обирають судді строком на три роки із правом повторного призначення