
- •1. Розвиток європейської ідеї: проект Дюбуа, де Сюллі, Бентам, Куденхове-калергі та ін.
- •2. Історичні передумови становлення права єс
- •3. Основні етапи розвитку права єс
- •4. План Шумана- Моне та втілення в ньому ідеї єдиної Європи
- •5. Поняття та сутність «комунітарного методу» та його складові частини
- •6. Паризький договір 1951 року та створення Європейського обєднання вугілля та сталі
- •8. Договір про злиття 1965 року
- •9. Дострокове створення митного союзу в рамках європейських економічних співтовариств 1968р.
- •10. Єдиний європейський акт 1986 року та реформа правових основ товариства
- •11.Маастристський договір 1992р. Та створення єс
- •12. Структура та правова природа єс згідно з Маастристським договором
- •13. Амстердамський договір 1997 року: причини підписання, порядок підготовки, та вступ в силу.
- •14. Зміни в правовому статусі Європарламенту та інших інститутів союзу
- •15. Конференція щодо інституційної реформи та прийняття Ніццьського договору 2001 року.
- •16. Функціонування та розвиток права єс на сучасному етапі.
- •17. Лакаенська декларація та прийняття Європейським Конвентом проекту договору про запровадження Конституції для Європи 2004 року.
- •18. Зміст та структура проекту Договору про запровадження Конституції для Європи та проблеми його ратифікації державами-членами єс.
- •19. Лісабонський договір 2007 р. Та порядок його ратифікації.
- •20. Юридична природа та правосуб’єктність єс згідно з Лісабонським договором.
- •21. Ліквідація системи «трьох опор» та створення правопорядку єс.
- •1. Поняття та ознаки норми права Європейського Союзу.
- •2. Структура норм права Європейського Союзу.
- •3. Класифікація норм права Європейського Союзу.
- •Класифікація нормвідповідно до ступеня юридичної сили
- •Класифікація норм щодо організаційно-цільової спрямованості та особливостей їх регулюючого впливу
- •Класифікація норм за методами та способами здійснення іх приписів
- •4. Дія норм права Європейського Союзу в часі, просторі та за колом осіб.
- •5. Поняття, ознаки та зміст принципів права єс.
- •6. Класифікація загальних принципів права Європейського Союзу.
- •7. Принципи, зафіксовані в установчих договорах: принцип рівності громадян єс;
- •Принцип верховенства права єс
- •Принцип прямої дії права єс
- •9. Принцип субсидіарності та пропорційності в системі принципів права Європейського Союзу.
- •1. Поняття та особливості джерел права Європейського Союзу.
- •2. Система джерел права Європейського Союзу.
- •3 .Джерела первинного права єс:
- •4. Джерела вторинного права єс.
- •5.Юридична природа джерел вторинного права єс.
- •6. Регламент в системі джерел вторинного права єс.
- •7. Поняття, риси та порядок дії регламенту в праві єс.
- •8. Директива як джерело вторинного права єс.
- •9.Концепція прямої дії директив єс у вертикальній та горизонтальній площинах.
- •10.Концепція опосередкованої (непрямої дії) директив єс.
- •11.Особливості рішення як джерела вторинного права єс.
- •12.Прецедентне право Європейського Союзу.
- •13.Роль Суду Європейського Союзу у розвитку права єс.
- •14.Міжнародний договір як джерело права єс.
- •15.Міжнародні договори єс з третіми країнами та їх місце в системі джерел права єс.
- •16.Загальні принципи права як джерела права єс.
- •1. Поняття,структура та особливості інституційного механізму єс
- •2. Класифікація інститутів Європейського Союзу.
- •4. Принцип субсидіарності та пропорційності. .
- •5. Принцип інституційної рівноваги.
- •6. Принцип лояльного співробітництва інститутів єс.
- •7. Правовий статус Європейського( це його повноваження в усіх сферах) Парламенту в системі органів єс.
- •7.1 Порядок формування та внутрішня структура Європейського Парламенту.
- •7.2 Порядок (процедура) прийняття рішень Європейським Парламентам
- •7.3 Бюджетні та контрольні повноваження Європейського Парламенту.
- •7.4 Консультативний характер повноважень Європейського Парламенту.
- •7.5 Порядок прийняття спільних рішень Європейським Парламентам та іншими інститутами єс.
- •8. Місце Європейської Комісії в системі органів Європейського Союзу.
- •8.2. Порядок формування та склад Європейської Комісії.
- •8.3. Структура Європейської Комісії: президент Комісії, комісари, генеральні директори та спеціальні служби.
- •8.4. Основні функції та повноваження Європейської Комісії. Повноваження у сфері збору інформації.
- •8.5. Компетенція щодо розслідування правопорушень та накладання штрафів.
- •8.6. Компетенція у сфері міжнародних відносин.
- •8.7. Участь Комісії єс у законодавчих процедурах та у бюджетному процесі єс.
- •9.Рада Європейського Союзу в системі інститутів єс.
- •9.1. .Порядок формування та функціонування Ради Європейського Союзу.
- •9.2. Структура Ради єс.
- •9.3. Комітет постійних представників.
- •9.4. Спеціальні комітети та робочі групи.
- •9.5.Генеральний секретаріат.
- •9.6. Процедура прийняття рішень Радою Європейського Союзу.
- •9.7. Компетенція у сфері законодавчої влади: бюджетні та контрольні повноваження.
- •10. Компетенція у сфері виконавчої влади.???
- •2)Склад та порядок формування Європейської Ради.
- •3)Президент Європейської Ради.
- •4)Організація роботи та прийняття рішень Європейською Радою.
- •5)Основні функції та повноваження Європейської Ради.
- •6)Правова основа функціонування Європейської Ради.
- •11. Рахункова палата в системі інститутів єс.
- •11.2 Порядок формування та функціонування Рахункової палати.
- •13. Консультативні органи Європейського Союзу.
- •14. Економічний та соціальний комітет.
- •Тема 9 Судова система Європейського Союзу
- •1. Еволюція становлення судової системи єс.
- •2. Поняття та внутрішня побудова судової системи
- •3. Основні принципи організації та функціонування судової системи єс та їх види.
- •3.1 Принцип самостійності судової влади та принцип вільного доступу до правосуддя як основоположні засади судової системи єс.
- •4. Правові засади функціонування та юрисдикція Європейського Суду.
- •5. Процедури реалізації юрисдикції Суду єс.
- •6. Провадження щодо забезпечення примусового виконання зобов’язань (ст. 258–260 дфєс).
- •7.Провадження по справах про скасування нелегітимних нормативних актів єс (ст. 263 дфєс).
- •8.Преюдиційні провадження по розгляду справ за запитами національних судів (ст. 267 дфєс).
- •9. Правотворча діяльність Європейського Суду
- •10. Природа рішень Суду Європейського Союзу.
- •11. Вплив рішень Суду єс на право та інститути єс.
- •12. Прецедентний характер рішень Суду єс.
- •13. Правотворча, правозастосовна та правотлумачна практика Суду єс.
- •14. Роль Суду єс та національних судів у становленні правопорядку єс.
- •15. Конституційні засади функціонування права єс та значення Суду єс в забезпеченні їх стабільності та розвитку.
- •16. Взаємозв’язок та взаємодія судових органів єс із судовими органами держав-членів.
- •Тема 10
- •Поняття внутрішнього ринку у праві Європейського Союзу.
- •Основоположні принципи права внутрішнього ринку права єс та їх зміст.
- •Принцип вільного руху товарів в Європейському Союзі.
- •Заборона митних зборів та еквівалентних їм платежів.
- •Заборона дискримінаційного внутрішнього оподаткування.
- •Заборона прямої і непрямої дискримінації.
- •Заборона непрямого захисту через оподаткування.
- •Заборона дискримінаційних технічних та фізичних торгівельних обмежень.
- •Заборона кількісних обмежень.
- •Заходи вибіркового та загального застосування.
- •Винятки із заборон встановлені статтями 34 і 35 дфєс.
- •Принцип вільного руху осіб в Європейському Союзі.
- •Правові засади вільного руху працівників в рамках єс.
- •Правовий статус робітників-мігрантів в єс.
- •Свобода пересування непрацюючих осіб в єс.
- •16. Виключення із принципу вільного пересування осіб в єс.
- •17. Правове забезпечення рівних можливостей при пошуку роботи особами в єс.
- •18. Застосування застережень про публічний порядок в спектрі принципу вільного руху осіб в єс.
- •19. Принцип вільного руху послуг в рамках єс.
- •20. Правові засади вільного руху послуг в рамках єс.
- •21. Поняття терміну «послуга» в праві єс
- •22. Правове регулювання пересування особи на територію іншої країни-члена єс з метою надання або отримання послуг.
- •23. Обмеження та винятки з принципу вільного руху послуг в єс.
- •24. Принцип вільного руху капіталів в рамках єс.
- •25. Правові засади вільного руху капіталів в рамках єс.
- •26. Поняття та розмежування термінів «вільний рух капіталів» та «вільний рух платежів» в праві єс
- •27. Обмеження з принципу вільного руху капіталів в єс.
- •28. Свобода внутрішнього ринку єс та треті країни
11. Рахункова палата в системі інститутів єс.
Рахункова Палата створена в 1975 для аудиторської перевірки бюджету Cоюзу та його інститутів.
Європейська рахункова палата не є органом правочинства, а тому її висновки в рамках аудиту не мають статусу суддівських рішень, однак, попри цю обставину органи ЄС та країни-члени надають її звітам і висновкам неабиякого значення. Розташована дана інституція у Люксембурзі.
Головне завдання Європейської рахункової палати полягає в перевірці законності і правильності бюджетних надходжень та видатків, а також раціонального та належного використання бюджетних коштів Європейського Союзу. Контрольні функції Європейської рахункової палати поширюються як на виконання бюджету співтовариства в цілому, надання позичок і займів ЄС, так і на фінансову діяльність підпорядкованих їй інститутів та аґенцій.
Після закінчення поточного бюджетного року Європейська рахункова палата надає річний звіт про “Законність та правильність бюджетних надходжень і витрат”, який надається інститутам ЄС і публікується в “Офіційному віснику ЄС” разом з відповідями цих інститутів на її зауваження.
Палата виконує три різні види перевірок: фінанси, дотримання правил і аудиту ефективності.
Табто це такі питання як:
Чи рахунок відображає достовірно у всіх істотних відносинах фінансове становище, результати та рух грошових коштів за рік, відповідно до вимог фінансової звітності? (Фінансовий аудит)
Перевіряють операції, в усіх суттєвих аспектах, відповідно до нормативно-правової бази, що регулюють їх? (Наглядовий аудит)
Є фінансовим обгрунтованого регулювання, тобто є кошти, використовувані зведено до мінімуму (економ), є результати, досягнуті з найменшими ресурсами (ККД) і цілі були виконані (ефективність)? (Аудит)
11.2 Порядок формування та функціонування Рахункової палати.
Рахункова палата діє як колегіальний орган з 27 членів, по одному від кожної держави-члена, що призначаються Радою після консультацій з Європейським парламентом на поновлюваний шестирічний термін. , Члени якого обирають одного з їх числа, як президента на поновлюваний термін до трьох років.
Палата організовує навколо себе п'ять палат, в яких країни-члени призначаються. Є чотири палати, що відповідають за конкретні напрями витрат і доходів (вертикальна палат) і одну горизонтальну палату, відомий як Cead (координації, оцінки, гарантії та розвитку) палата.Члени кожної палати обирають голову з поновлюваних строком на два роки.Кожна палата має два види діяльності- по-перше, прийняти спеціальні доповіді, конкретні річні звіти і думки, по-друге, підготувати проект спостережень для щорічних доповідей про загальний бюджет ЄС і європейських фондів розвитку і проект думки палати цілому.Палата повного складу збирається для обговорення і прийняття документів, щодо яких вона несе повну відповідальність, таких, як щорічні звіти про загальний бюджет ЄС і європейських фондів розвитку.Рахункова палата збирається раз на рік у кінці поточного року.
11.3 Організація роботи та прийняття рішень Рахункової палатою. Палата приймає рішення більшістю голосів своїх.У разі рівності голосів, голова абоЧлен що тимчасово замінює його має право вирішального голосу. Всі члени Суду можуть бути присутніми під час зустрічі у палаті,але вони можуть голосувати тільки в палатах членами яких вони є. Проте, коли держави-члени представляють відповідний документПалаті членами якої вони не є, то вони мають право голосу в цій палаті щодо цього документу. Докумен вважається прийнятим після п'яти робочих днів з дати повідомлення, якщо протягом цього періоду низка країн-членів якою передбачається реалізація документу, не представила мотивованого запиту про обговорення цього документу.
12. Європейський Центральний Банк та його місце в системі інститутів ЄС. Європейський центральний банк несе відповідальність за вироблення та втілення економічної та монетарної політики ЄС. Разом з національними центральними банками країн-членів ЄС він утворює європейську систему центральних банків. Одне з найголовніших його завдань – зберегти цінову стабільність в зоні євро і, таким чином, забезпечити купівельну спроможність євро. У його штат входять представники всіх держав-членівЄЦБ має такі органи:Виконавча рада - контролює щоденно управління. Вона має 6 членів (1 президент, 1 віце-президента та інших членів 4), що призначаються строком на 8 років лідерами країн єврозони.Рада керуючих - визначає грошово-кредитну політику єврозони і фіксує процентні ставки, при яких комерційні банки можуть отримати гроші з банку. Він складається з Виконавчї ради, а також губернаторів 17 національних центральних банків у єврозоні.
Генеральна рада - сприяє консультації ЄЦБ і координації роботи і допомагає новихм країнам, що приєдналися до євро. Вона складається з президента ЄЦБ і віце-президента і губернаторів національних центральних банків усіх 27 країн ЄС.Розпоав роботу з 1 червня 1998 року. Центральна контора — у Франкфурті-на-Майні (Німеччина).Європейський центральний банк (ЄЦБ) був заснований в 1998 році Угодою 11 держав. Європейська система центральних банків складається з Європейського Центрального Банку та центральних банків країн-членів системи.
12.2 Компетенція та порядок прийняття рішень Європейським Центральним Банком. Усі завдання ЄСЦБ та ЄВРОСИСТЕМИ викладені в Договорі про заснування Європейського співтовариства. Вони зазначені в Статуті Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) і Європейського центрального банку (ЄЦБ). Відповідно до Договору про заснування Європейського співтовариства (стаття 105.2), основні завдання:визначення та реалізація грошово-кредитної політики в зоні євро;проведення операцій з іноземною валютою;проведення і управління офіційними валютними резервами країн зони євро (управління портфелем).сприяння нормальному функціонуванню платіжних систем.
Подальші завданняБанкноти: ЄЦБ має виключне право дозволяти видачу банкнот в зоні євро.Статистика: у співпраці з НКО, ЄЦБ збирає статистичну інформацію, необхідну для виконання завдань, або з національних органів або безпосередньо з економічних агентів.Фінансова стабільність і нагляд: ЄВРОСИСТЕМИ сприяє успішному проведенню політики, що проводиться владою звинувачення у зв'язку з наглядом за кредитними установами та стабільності фінансової системи.Міжнародне та європейське співробітництво: ЄЦБ підтримує робочі відносини з відповідними установами, органами як всередині ЄС, так і на міжнародному.Органами уповноваженими приймати рішення є Керівна рада і правляння.
До складу Керівної Ради входять члени Правління ЄЦБ та керівники національних центральних банків. Лише члени Керівної Ради, присутні особисто, мають право голосувати. Як відступ від цього правила, члени Керівної Ради можуть голосувати у форматі телеконференцій. Член Керівної Ради, який протягом тривалого часу не має змоги брати участь у голосуваннях, може призначити заступника з повноваженнями члена Керівної Ради. Кожен член Керівної Ради має один голос, рішення приймаються простою більшістю голосів, а у разі їх онакової кількості вирішальним є голос Голови Керівної Ради. Для того щоб голосування вважалось правомочним повинно бути присутньо дів третини її членів.Засіданн Керівної ради проводяться щонайменше 10 разів на рік.
До складу Правління входять Голова,заступник Голови та чотири інші члени. Голову, заступника Голови та інших членів Правління належить призначати з осіб, що мають визнаний статус та фаховий досвід в грошово-кредитній чи банківській сферах, за спільною згодою урядів держав-членів на рівні голів держав чи урядів, за рекомендацією Ради після її консультацій з Європейським Парламентом та Керівною Радою. Їх належить обирати на строк вісім років без права переобрання.
Членами Правління можуть бути лише громадяни держав-членів. Порядок голосування аналогічний.
(незнаю чи то по новому законодавству, бо ніде нормально не могла занйти)