8.2. Порядок формування та склад Європейської Комісії.

Європейська комісія - інститут, подібний за складом і способом формування з національними урядами. Вона включає 27 осіб: Голови і 26 комісарів, відповідальних за певну сферу управління .

Голова і комісари повинні бути громадянами Європейського Союзу, причому від кожної держави-члена призначається по одному громадянину (27 держав-членів Союзу - 27 членів Комісії). Ніццький договір 2001 р. передбачав скорочення чисельного складу Комісії (до її складу повинно буловходити менше осіб, ніж є держав-членів; точні цифри не визначалися). Однак Лісабонський договір 2007 р. про реформу Європейського Союзу повернувся до колишньої формулою "одна держава-член - один комісар". Обраним членом Єврокомісії може бути тільки особа, яка є громадянином однієї з держав-учасниць ЄС. Крім того, на посаду членів Єврокомісії, як правило, обираються особи з числа політиків високого рангу, які мають значний досвід управлінської роботи та високий професійний рівень.

Члени Комісії можуть бути усунуті від посади тільки Судом Європейських співтовариств у разі, якщо вони перестають відповідати встановленим вимогам або здійснять серйозний проступок. Можлива також примусова відставка окремих комісарів на вимогу Голови.

Відправити у відставку Комісію в цілому може лише Європейський парламент шляхом винесення їй вотуму недовіри, причому в ускладненому порядку .

Комісія формується строком на п'ять років спільно Радою Європейського Союзу та Європейським парламентом: призначення членів Комісії виробляє Рада (кваліфікованою більшістю), а затвердження Комісії у формі "вотуму довіри" - Європейський парламент (простою більшістю).

Голова Комісії призначається першим, окремо від інших комісарів, і також окремо затверджується Європейським парламентом. Згідно з Лісабонською угодою призначення цієї посадової особи повинне буде проводитися з урахуванням результатів виборів до Європарламенту, ймовірно, з представників тієї "європейської політичної партії", яка сформувала найбільшу за чисельністю фракцію у представницькому інституті Союзу.

8.3. Структура Європейської Комісії: президент Комісії, комісари, генеральні директори та спеціальні служби.

Говорячи про організацію діяльності Європейської Комісії потрібно, насамперед, зазначити, що кожен член Єврокомісії діє у певній сфері в якій він є найбільш компетентним. Такий розподіл сфер діяльності між окремими членами Єврокомісії дає змогу провести паралель з відповідними міністрами в національних урядах країн-членів ЄС. Проте, повне ототожнення в даному випадку провести неможливо, бо Єврокомісія є специфічним органом, який діє в інтересах не якоїсь окремої країни, а в інтересах всього інтегративного утворення, яке характеризується як Європейський Союз.

Конкретний член Єврокомісії, який здійснює свою діяльність в тій чи іншій сфері, організовує свій кабінет до складу якого включає декілька своїх помічників. Серед помічників свого кабінету він обирає його керівника (голову) кабінету.

Окрім кабінетів, розгалужену структуру Комісії складають чисельні спеціалізовані підрозділи (департаменти), які здійснюють діяльність в різноманітних сферах та мають назву «генеральні директорати». Генеральні директорати складаються з простих директоратів (департаментів), які вирішують більш вузьке коло питань в тій чи іншій сфері.

Генеральні директорати очолюються генеральними директорами, які, в свою чергу, підпорядковуються відповідним членам Комісії до відання яких належить та чи інша сфера діяльності Комісії.

Європейська Комісія здійснює свою роботу у формі засідань. Засідання Комісії проводяться не рідше одного разу на тиждень, а також у випадку виникнення необхідності проведення засідання.

Одним із важливих органів Комісії є її Генеральний секретаріат, який складається з генерального секретаря, його заступника, адміністрації та шести спеціалізованих директоратів.

Генеральний секретар допомагає Голові Єврокомісії у підготовці та проведенні засідань Комісії, а також разом з ним підтверджує дійсність прийнятих Комісією документів. Генеральний секретар здійснює також посередницькі повноваження під час здійснення співпраці між Комісією, Європарламентом та Радою ЄС. Крім того, Генеральний секретар скликає засідання голів кабінетів Єврокомісії та здійснює головування на цьому засіданні.