1. Поняття,структура та особливості інституційного механізму єс

Інституційний механізм Євросоюзу являє со­бою систему органів Євросоюзу, а також актів, які ці органи ухвалюють. Він покликаний реалізувати цінності Євросоюзу, здійснювати його цілі, слугувати його інтересам, а також інтересам його громадян і держав-чле- нів, забезпечувати послідовність, ефективність і наступність його полі­тики і дій

Стаття 13 ДОГОВОРУ ПРО ЄС

1. Союз має інституційну структуру, спрямовану на те, щоб поширювати вартості Союзу, реалізовувати його цілі, служити інтересам Союзу, його громадян та держав-членів, а також ґарантувати узгідненість, ефективність і тяглість політик та дій Союзу.

Інституціями Союзу є:

– Європейський Парламент, очолює систему інститутів ЄС. Основні функції Європарламенту включають законодавчу (разом з Радою), бю­джетну (разом з Радою), політичного контролю і консультативну.

– Європейська Рада,( Європейська Рада надає Союзові потрібні для його розвитку імпульси та визначає його загальні політичні орієнтири та пріоритети. Європейська Рада не здійснює законодавчих функцій.)

– Рада,( продовжує залишатися єдиним інститутом об’єднання, який наділений широкою компетенцією для регулювання інтеграційній про­цесів у межах усіх сфер діяльності Євросоюзу.Рада є представницьким органом держав-членів.

– Європейська Комісія (що її далі називано «Комісія»),( . Комісія просуває загальний інтерес Союзу та висуває належні ініціативи в цьому напрямі. Вона забезпечує застосування Договорів та заходів, що їх на підставі Договорів ухвалюють інституції. Вона, під контролем Суду Європейського Союзу, наглядає за

застосуванням права Союзу. Вона виконує бюджет та керує програмами. Вона здійснює координаційну, виконавчу та менеджерську функції, як закладено в Договорах. Вона забезпечує представництво Союзу назовні, за винятком сфери спільної зовнішньої та безпекової політики та інших випадків, обумовлених в Договорах.Вона ініціює щорічне та багаторічне програмування діяльності

Союзу з метою досягти міжінституційних домовленостей.

– Суд Європейського Союзу,( Суд Європейського Союзу забезпечує дотримування права у тлумаченні та застосуванні Договорів. Держави-члени надають засоби судового захисту достатні, щоб забезпечити ефективний правовий захист у сферах, що їх охоплює право Союзу.)

– Європейський Центральний Банк,( Європейський центральний банк тісно співпрацює з національни­ми банками держав-членів Союзу. Разом вони утворюють Європейську систему центральних банків)

– Рахункова палата.( має забезпечувати перевірку рахунків Союзу.)

2. Кожна інституція діє в межах повноважень, що їй надають

Договори, згідно з зазначеними в них процедурами, цілями та умо-

вами. Інституції взаємодіють на засадах сумлінної співпраці.

2. Класифікація інститутів Європейського Союзу.

Основними органами ЄС, такими що мають статус органу, є: Європейський парламент, Рада ЄС, Європейська Комісія, Європейський Суд, Європейська рахункова палата; друга група органів– це інститути з дорадчим статусом, такі що не мають статусу органу, а саме: Економічний і Соціальний комітет; Комітет регіонів, Економічний та фінансовий комітет, Комітет із зайнятості, Консультативний комітет, Координаційний Комітет зі співробітництва між органами поліції та юстиції, і нарешті, до третьої групи належать інші інститути, які також не мають статусу органу: Європейський інвестиційний банк, Європол

До другої класифікаційної групи належать допоміжні структури основних органів ЄС:

прикладом є кілька допоміжних структур Ради Євросоюзу. Найважливішою з-поміж тих, що задіяні в галузі зовнішньої політики та безпеки, є Генеральний секретаріат, очолюваний Генеральним секретарем. Високий представник з питань спільної зовнішньої політики та політики безпеки, якому допомагає заступник, відповідальний за діяльність Генерального секретаріату, призначається Радою на підставі одноголосного рішення (ст. 207.2 Договору про заснування ЄС).

Важливу роль у структурі допоміжних органів Ради відіграє Комітет. Комітет складається з постійних представників держав-членів у ранзі послів, які є главами постійних делегацій цих країн при Євросоюзі, а також експертів– співробітників різних відомств. Комітет відповідає за підготовку роботи Ради та виконання завдань, покладених на нього Радою

Наступною класифікаційною групою є органи та установи ЄС, які допомагають досягненню цілей ЄС прикладами таких органів є: Європейський інвестиційний банк (фінансовий інструмент досягнення цілей Союзу), із захисту прав людини

— європейський омбудсмен (опікується скаргами громадян на інституції та органи ЄС

3. Принципи функціонування системи інститутів Європейського Союзу.

Принцип наділення повноваженнями означає, що ЄС має діяти тільки в межах своєї компетенції, наданої йому державами-членами для досягнення цілей, встановлених договорами (ст. 5.2 ДЄС). Межі повноважень ЄС мають поважатися як органами Союзу, так і державами-членами. Як підкреслив Суд ЄС, принцип наді­лення повноважень має поважатися як у зовнішній, так і у внутрішній діяльності Співтовариства.