- •1. Поняття житлового права.
- •2. Принципи, функції та система житлового права.
- •3. Джерела житлового права.
- •4. Право громадян України на житло.
- •2. Поняття, функції та методи управління в галузі житлових правовідносин.
- •Забезпечення правильної експлуатації та схоронності жилих будинків;
- •Додержання підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, громадянами та посадовими особами житлового законодавства;
- •Реалізацію державної житлової політики України.
- •3. Органи управління житловою сферою.
- •1. Поняття та види жилих приміщень.
- •2. Порядок виключення жилих (будинків) приміщень з житлового фонду.
- •3. Поняття та види житлового фонду.
- •4. Поняття житлово-комунального господарства.
- •У сфері економіки:
- •У сфері структурної перебудови та організаційних перетворень:
- •У сфері технічної політики:
- •1. Основні положення та державна політика у сфері надання житлово-комунальних послуг.
- •3. Види житлово-комунальних послуг та порядок їх надання.
- •4. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
- •5. Порядок укладення договорів у сфері житлово-комунальних послуг.
- •6. Тарифоутворення та оплата житлово-комунальних послуг.
- •1. Поняття обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
- •Надання житла за рахунок держави у межах встановленої норми соціально незахищеним громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема:
- •Створення умов, за яких кожний громадянин вільно, на вибір, відповідно до своїх потреб і можливостей зміг би спорудити житло, придбати його у власність, взяти в оренду.
- •2. Умови взяття громадян на квартирний облік.
- •3. Порядок взяття громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, на квартирний облік.
- •4. Порядок надання жилих приміщень.
- •1. Договір найму жилого приміщення в будинках державного та громадського житлових фондів.
- •2. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
- •3. Виселення наймачів із жилих приміщень у будинках державного та громадського житлових фондів.
- •4. Обмін жилих приміщень в будинках державного та громадського житлових фондів.
- •1. Порядок надання та користування жилою площею в гуртожитках.
- •2. Поняття службового жилого приміщення.
- •3. Порядок включення жилого приміщення до числа службових.
- •4. Порядок надання службових жилих приміщень.
- •5. Користування службовими жилими приміщеннями.
- •6. Виселення зі службових жилих приміщень.
- •1. Облік та умови прийому громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.
- •2. Створення житлово-будівельних кооперативів.
- •3. Порядок надання квартир в жбк.
- •1. Підстави набуття громадянами жилих приміщень у власність.
- •2. Приватизація житла.
- •3. Індивідуальне житлове будівництво.
- •4. Молодіжне будівництво.
- •5. Купівля-продаж житла.
- •Лекція 10. Обмежені речові права на житло.
- •1.Сервітутні права на житло.
- •2.Обмеженні речові права на житло.
- •3.Зміна власника житла обтяженого речовим правом.
- •Лекція 11. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку(осбб).
- •1.Визначення та основна мета створення осбб.
- •2. Створення об'єднання.
- •3. Членство в об'єднанні
- •4. Утримання житлового комплексу на балансі
- •5. Визначення часток обов'язкових платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна
- •1. Право на соціальне житло
- •2.Облік громадян, які мають право на отримання соціального житла.
- •3. Особливості взяття на соціальний квартирний облік громадян без визначеного місця проживання, які мають право на отримання соціального житла
- •5.Плата за житло у житловому фонді соціального призначення.
- •1. Плата за користування житлом.
- •2. Плата за комунальні послуги.
- •3. Житлові субсидії.
- •1. Порядок утримання житлового фонду.
- •2. Утримання багатоквартирних будинків.
- •3. Порядок вирішення житлових спорів.
- •2.Адміністративна відповідальність у галузі житлового права.
- •3.Цивільна відповідальність у галузі житлового права.
- •4.Дисціплінарна відповідальність у галузі житлового права.
- •5. Поняття та види житлових правопорушень.
- •Основні терміни та визначення.
- •Перелік використаних джерел.
1. Поняття та види жилих приміщень.
Житло є однією з основних матеріальних умов життя людини. Потреба людини в житлі виникає з моменту її народження і зберігається протягом всього її життя. Тому задоволення потреби в житлі – одне з основних завдань держави, а забезпечення громадян благоустроєним житлом – один з найбільш конкретних і важливих показників добробуту народу.
Аналіз поняття ”житла” як основної категорії житлового права має важливе практичне значення передусім для правильного тлумачення та застосування нормативно-правових актів, якими регулюються житлові правовідносини.
Відповідно до житлового законодавства житлом визнаються особлива споруда або приміщення, спеціально призначені для постійного або тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, кімната в готелі, дача, садовий будинок тощо) і які відповідають встановленим санітарним, протипожежним, містобудівним та технічним вимогам.
До складових частин жилих приміщень можуть входити приміщення, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини. Балкони, веранди, комори тощо входять до складу житлового фонду, але до житла, як правило, не відносяться.
Не можуть визнаватись житлом приміщення, не призначені і не пристосовані для постійного чи тимчасового проживання людей (відокремлені від жилих будівель погреби, гаражі, інші будівлі господарського призначення).
Основними видами жилих приміщень є:
жилий будинок – розташовані на відповідній земельній ділянці самостійний об’єкт (капітальна будівля), призначений для проживання людей, а також підсобні господарські споруди, призначені для його обслуговування, та багаторічні зелені насадження. З точки зору права жилим будинком споруда стає з моменту, коли будівництво будинку завершене, він прийнятий в експлуатацію приймальною комісією та зареєстрований у встановленому порядку;
квартира – частина жилого будинку, яка складається з однієї або декількох кімнат, призначених для проживання, має окремий вихід на вулицю, на сходи або в загальний коридор, окрему кухню, інші підсобні та допоміжні приміщення (підвал, сарай тощо);
кімната – відокремлена постійними стінами частина квартири. За своїм призначенням кімнати поділяються на жилі (спальня, вітальня) та підсобні (коридор, кухня, ванна кімната, туалет, комора).
Необхідно зазначити, що у статті 6 проекту Житлового кодексу наведені наступні визначення основних видів жилих приміщень:
житлові будинки – будинки, що призначені для проживання людей і мають одну чи кілька квартир та необхідні допоміжні приміщення (до допоміжних приміщень житлового будинку необхідно відносити приміщення, що призначені для забезпечення експлуатації та утримання будинку, а також побутового обслуговування населення за місцем проживання (вестибуль, сходи, перехідний шлюз, міжквартирний коридор, колясочна, комора, підвали, горища тощо);
квартири – частини жилих будинків, що призначені для проживання самотніх осіб, однієї або кількох сімей, з упорядженими житловими кімнатами, підсобними приміщеннями (підсобні приміщення – це приміщення кухні, ванної кімнати чи душової, санвузла, квартирного коридору чи прихожої, вбудованих у квартирі кладових чи шаф);
частина квартири (одноквартирного будинку) – жила кімната (кімнати) у квартирі (одноквартирному будинку), придатній для постійного проживання самітної особи або сім’ї, а також підсобні приміщення квартири (одноквартирного будинку).
Для характеристики жилого приміщення важливо зазначити, що його площа складається із:
корисної (загальної) площі, тобто площі всіх жилих кімнат квартири та допоміжних приміщень (загальна площа квартири (будинку) визначається як сума площ жилих і підсобних приміщень квартири (будинку), веранд, вбудованих шаф, а також площ лоджій, балконів і терас;
жилої площі, яка включає лише площу жилих кімнат, у тому числі площу спальних і столових кімнат, дитячих кімнат, а також площу утеплених терас і веранд, які обладнані для проживання.
У Житловому кодексі встановлено вимогу щодо використання жилих приміщень лише у відповідності до їхнього призначення, тобто для проживання громадян. Окрім того, у житловому законодавстві міститься важливе положення щодо недопустимості використання жилих будинків та приміщень для нежилих потреб. Зокрема, стаття 6 Житлового кодексу встановлює, що надання приміщень у жилих будинках для потреб промислового характеру забороняється.
Житловий кодекс України не містить прямої заборони щодо використання жилих приміщень для потреб непромислового характеру, оскільки на даному етапі це зробити не всюди можливо, а іноді така заборона може створити певні незручності для жильців. Зокрема, відповідно до частини 4 статті 4 Житлового кодексу, до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торгівельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.
Таким чином, для виникнення можливості використання жилого приміщення для інших, не пов’язаних із проживанням громадян, потреб, необхідним є дотримання процедури переведення жилих приміщень у нежилі, що і передбачено статтею 8 Житлового кодексу України.
Переведення придатних для проживання жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного та громадського житлового фонду в нежилі, як правило, не допускається. У виняткових випадках переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі може здійснюватися за рішенням виконавчих комітетів обласних, міських (міст республіканського підпорядкування) рад.
Переведення жилих будинків і жилих приміщень відомчого і громадського житлового фонду в нежилі провадиться за пропозиціями відповідних міністерств, державних комітетів, відомств і центральних органів громадських організацій.
Переведення жилих будинків житлово-будівельних кооперативів у нежилі не допускається.
Після переведення жилого приміщення у нежиле відповідно змінюється його правовий режим: замість житлових відношень, що виникають з приводу використання даного житла, виникають орендні та інші майнові правовідносини.
Таким чином, можна зробити висновок, що у жилих будинках для потреб непромислового характеру можуть надаватися лише нежилі приміщення, які у встановленому житловим законодавством порядку переведені з жилих, як непридатних для проживання громадян, на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади.