Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Житлове право-конспект лекций (10+5последний).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.24 Mб
Скачать

2. Поняття службового жилого приміщення.

Одним із видів жилих приміщень, які входять до складу житлового фонду України, є службові жилі приміщення. Відповідно до статті 6 Житлового кодексу жилі будинки та жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку в якості службових жилих приміщень та гуртожитків.

Зі змісту цієї статті можна зробити висновок, що службові жилі приміщення є особливим видом житла, основна відмінність яких від інших видів житла полягає в тому, що вони:

  • по-перше, призначені не для постійного, а для тимчасового проживання громадян на час виконання ними своїх посадових обов’язків. Так, відповідно до п. 15 Положення про порядок надання службових жилих приміщень (затверджене постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. №37) службове жиле приміщення надається робітникам і службовцям на час виконання ними своїх обов’язків;

  • по-друге, відповідно до статті 118 Житлового кодексу службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу нього. Відповідна норма міститься і в пункті 2 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР: “службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв’язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Через це зазначені приміщення повинні знаходитися у безпосередній близькості від дільниці, яка ними обслуговується (їх робочого місця).”

Таким чином, службове жиле приміщення – це вид житла, призначений для тимчасового проживання відповідних категорій громадян, які у зв’язку з особливим характером їх трудових функціональних обов’язків повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Перелік категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення, затверджено постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 р. №37. Відповідно до цієї постанови правом на отримання службового жилого приміщення користуються: працівники житлово-комунального господарства; лісничий, помічник лісничого, єгер, майстер лісу, лісник; директор, заступник директора по навчально-виховній роботі, вчитель, організатор позакласної та позашкільної виховної роботи; фельдшер, акушер фельдшерсько-акушерського пункту, лікар (терапевт, педіатр, стоматолог) лікарської амбулаторії, лікар (терапевт, педіатр) дільничної лікарні, завідуючий аптекою в сільському населеному пункті; завідуючий гуртожитком, комендант будинку, а також слюсар-сантехнік, слюсар-електрик гуртожитку в населеному пункті, де відсутня аварійна служба; працівники міських і районних відділів внутрішніх справ (дільничний інспектор міліції, оперуповноважений карного розшуку, експерт-криміналіст, слідчий; працівники установ кримінально-виконавчої системи і військовослужбовці підрозділів внутрішніх військ МВС, які несуть службу на цих об’єктах, за визначеним МВС переліком; службові особи митних органів; службові особи органів державної податкової служби; співробітники-військовослужбовці СБУ за визначеним нею переліком до одержання ними постійного жилого приміщення; працівники прокуратури за переліком, визначеним Генеральним прокурором України; інші категорії працівників.

Одна з особливостей правового режиму службових жилих приміщень полягає у тому, що для того, щоб жиле приміщення набуло статусу службового, повинна бути дотримана встановлена житловим законодавством процедура включення жилого приміщення до цієї категорії.