- •1. Поняття житлового права.
- •2. Принципи, функції та система житлового права.
- •3. Джерела житлового права.
- •4. Право громадян України на житло.
- •2. Поняття, функції та методи управління в галузі житлових правовідносин.
- •Забезпечення правильної експлуатації та схоронності жилих будинків;
- •Додержання підприємствами, установами, організаціями, незалежно від форм власності, громадянами та посадовими особами житлового законодавства;
- •Реалізацію державної житлової політики України.
- •3. Органи управління житловою сферою.
- •1. Поняття та види жилих приміщень.
- •2. Порядок виключення жилих (будинків) приміщень з житлового фонду.
- •3. Поняття та види житлового фонду.
- •4. Поняття житлово-комунального господарства.
- •У сфері економіки:
- •У сфері структурної перебудови та організаційних перетворень:
- •У сфері технічної політики:
- •1. Основні положення та державна політика у сфері надання житлово-комунальних послуг.
- •3. Види житлово-комунальних послуг та порядок їх надання.
- •4. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
- •5. Порядок укладення договорів у сфері житлово-комунальних послуг.
- •6. Тарифоутворення та оплата житлово-комунальних послуг.
- •1. Поняття обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
- •Надання житла за рахунок держави у межах встановленої норми соціально незахищеним громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, зокрема:
- •Створення умов, за яких кожний громадянин вільно, на вибір, відповідно до своїх потреб і можливостей зміг би спорудити житло, придбати його у власність, взяти в оренду.
- •2. Умови взяття громадян на квартирний облік.
- •3. Порядок взяття громадян, потребуючих поліпшення житлових умов, на квартирний облік.
- •4. Порядок надання жилих приміщень.
- •1. Договір найму жилого приміщення в будинках державного та громадського житлових фондів.
- •2. Збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами.
- •3. Виселення наймачів із жилих приміщень у будинках державного та громадського житлових фондів.
- •4. Обмін жилих приміщень в будинках державного та громадського житлових фондів.
- •1. Порядок надання та користування жилою площею в гуртожитках.
- •2. Поняття службового жилого приміщення.
- •3. Порядок включення жилого приміщення до числа службових.
- •4. Порядок надання службових жилих приміщень.
- •5. Користування службовими жилими приміщеннями.
- •6. Виселення зі службових жилих приміщень.
- •1. Облік та умови прийому громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу.
- •2. Створення житлово-будівельних кооперативів.
- •3. Порядок надання квартир в жбк.
- •1. Підстави набуття громадянами жилих приміщень у власність.
- •2. Приватизація житла.
- •3. Індивідуальне житлове будівництво.
- •4. Молодіжне будівництво.
- •5. Купівля-продаж житла.
- •Лекція 10. Обмежені речові права на житло.
- •1.Сервітутні права на житло.
- •2.Обмеженні речові права на житло.
- •3.Зміна власника житла обтяженого речовим правом.
- •Лекція 11. Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку(осбб).
- •1.Визначення та основна мета створення осбб.
- •2. Створення об'єднання.
- •3. Членство в об'єднанні
- •4. Утримання житлового комплексу на балансі
- •5. Визначення часток обов'язкових платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна
- •1. Право на соціальне житло
- •2.Облік громадян, які мають право на отримання соціального житла.
- •3. Особливості взяття на соціальний квартирний облік громадян без визначеного місця проживання, які мають право на отримання соціального житла
- •5.Плата за житло у житловому фонді соціального призначення.
- •1. Плата за користування житлом.
- •2. Плата за комунальні послуги.
- •3. Житлові субсидії.
- •1. Порядок утримання житлового фонду.
- •2. Утримання багатоквартирних будинків.
- •3. Порядок вирішення житлових спорів.
- •2.Адміністративна відповідальність у галузі житлового права.
- •3.Цивільна відповідальність у галузі житлового права.
- •4.Дисціплінарна відповідальність у галузі житлового права.
- •5. Поняття та види житлових правопорушень.
- •Основні терміни та визначення.
- •Перелік використаних джерел.
4. Молодіжне будівництво.
З метою вирішення житлової проблеми молодих сімей, поліпшення демографічної ситуації та активізації житлового будівництва в Україні створено нормативно-правову базу, яка врегульовує питання молодіжного будівництва. Зокрема, це Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1996 р. №1300 “Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва” та затверджене цією постановою Положення про молодіжний житловий комплекс, Розпорядження Президента України від 6 жовтня 1999 року №244 “Про сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва”, Положення про порядок надання пільгового довготермінового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла, затверджене постановою Кабінету Міністрів України 17 травня 1999 р. №825.
Досвід міст Києва, Харкова, Дніпропетровська, Львова, Луганська, Запоріжжя, Маріуполя, Одеси та інших показав, що вирішення житлових проблем молоді можливе шляхом створення молодіжних житлових комплексів. Це дозволило додатково ввести в дію більш як 2,5 млн. кв. метрів житла і задовольнити житлові потреби майже 50 тисяч молодих сімей.
Відповідно до Положення про молодіжний житловий комплекс молодіжний житловий комплекс – це підприємство чи організація незалежно від форм власності, що виконує функції замовника і забудовника жилих будинків, об’єктів соціально-культурного, побутового, спортивно-оздоровчого призначення для задоволення житлових, соціально-економічних потреб молодих сімей, які потребують поліпшення житлових умов, надання житлово-комунальних та інших послуг.
Основним завданням молодіжних житлових комплексів є розв’язання житлових проблем молодих сімей шляхом залучення їх праці, коштів і сприяння держави у цій справі через механізм надання молодим сім’ям пільгових довготермінових кредитів і одноразових безвідплатних субсидій на будівництво житла. Так, наприклад, Державний бюджет 1999 року на підтримку молодіжного житлового будівництва передбачав кошти у сумі 20 000 000 гривень.
Правом на одержання державного пільгового довготермінового (до 30 років) кредиту користуються молоді сім’ї та одинокі молоді громадяни, які згідно із законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:
молода сім’я – подружжя, в якому вік чоловіка та дружини не перевищує 30 років, або неповна сім’я, в якій мати (батько) віком до 30 років;
одинокі молоді громадяни, вік яких не перевищує 28 років.
Реєстрація кандидатів, які відповідають вимогам Положення про порядок надання пільгового довготермінового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла, здійснюється виконавчою дирекцією Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву при Державному комітеті у справах сім’ї та молоді або регіональним відділенням Фонду на підставі власноручно заповненої анкети кандидата, що реєструється у журналі реєстрації анкет кандидатів.
Дирекція або регіональне відділенням Фонду на підставі анкети кандидата та документів, що підтверджують право на одержання кредиту, формує списки та резерв позичальників з числа кандидатів.
Кредит на молодіжне житлове будівництво надається за умови:
перебування кандидата на обліку для поліпшення житлових умов за місцем проживання (прописки) або проживання у сільській місцевості, якщо він відповідно до законодавства потребує поліпшення житлових умов, що підтверджено відповідними документами;
підтвердження кандидатом своєї платоспроможності;
внесення у банк на особовий рахунок не менш як 10% вартості будівництва квартири нормативної площі, якщо її фактична площа більша або дорівнює визначеній нормі, та фактичної вартості будівництва квартири, якщо її площа менша, ніж нормативна.
Зазначена сума вноситься позичальником на його особовий рахунок двома частинами: не менш як 5% – безпосередньо до укладення кредитної угоди; інші кошти – при остаточному розрахунку за будівництво під час отримання документів на право користування збудованим (реконструйованим) житлом, виходячи з фактичної вартості площі збудованого житла.
Для здійснення розрахунків щодо визначення суми кредиту і підтвердження права на його одержання кандидат подає до дирекції або відділення такі документи:
заяву на ім’я генерального директора Фонду або директора відділення на одержання кредиту;
довідку про перебування на квартирному обліку (для громадян, які проживають у містах і селищах міського типу);
довідку про склад сім’ї (форма 3);
копію свідоцтва про шлюб, паспортні дані;
копію свідоцтва про народження дитини;
документи, необхідні для визначення платоспроможності кандидата (довідку з місця роботи дорослих членів його сім’ї із зазначенням доходу, одержаного за попередні 12 місяців), інші документи, що підтверджують доходи та видатки кандидата;
витяг з рішення органу місцевого самоврядування про відведення земельної ділянки та дозвіл на забудову (для кандидатів, що споруджують будинки садибного типу та господарські приміщення).
Рішення про надання кредиту приймається дирекцією або відділенням на підставі поданих документів протягом місяця з дати отримання кредитних ресурсів.
Після підписання сторонами кредитної угоди кандидат набуває статусу позичальника, на сім’ю якого оформляється паспорт позичальника.
Кредит надається дирекцією Фонду або регіональним відділенням Фонду у розмірі, визначеному в розрахунку до кредитної угоди.
На підставі кредитної угоди за розпорядженням дирекції або відділення кошти для надання кредиту перераховуються Головним управлінням Державного казначейства з казначейського рахунку дирекції або відділення до банку для подальшого їх зарахування на особові рахунки позичальників.
Після надходження коштів банк протягом 3-х банківських днів зараховує їх на особові рахунки позичальників згідно з розпорядженням дирекції або відділення. Інформацію про проведення зазначеної фінансової операції банк надає дирекції або відділенню.
Позичальник, який не має дітей, сплачує кредит за ставкою у розмірі 3% річної суми заборгованості за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних джерел погашається 25% суми зобов’язань за кредитом; позичальникові, який має трьох дітей – 50% суми зобов’язань за кредитом.
Житло, побудоване за рахунок коштів кредиту, є власністю позичальника. Проте, позичальник зобов’язаний передати у заставу побудоване житло за угодою застави на період до повного погашення наданого кредиту.