- •2. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •3. Історія виникнення і становлення інституту адвокатури в Україні
- •4. Прокуратори,Литовські статути.
- •5. Права за якими судиться малоросійський народ
- •6. Судова реформа 1864 р. Присяжні,приватні повірені.
- •7. Становлення адвокатури за радянських часів.
- •8.Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •9.Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •10. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •12. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •14. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •15.Особливості становлення адвокатури у Великобританії
- •16.Становлення інституту адвокатури у сша.
- •17.Характеристика сучасного законодавства про адвокатуру країн романо-германського права
- •18. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •19. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •20.Особливості правового регулювання інст. Адвокатури у Швейцарії
- •21. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •22.Законодавство про адвокатуру 2013 р. В Італії
- •24. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії,
- •25. Інститут адвокатури у Великобританіїї
- •26. Правовий статус адвоката у сша
- •27. Правове положення адвокатури у системі пр. Інститутів сша
- •28 .Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •29. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •30. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •31. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •32. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •33. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •34. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини,України.
- •35. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •36. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •37. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •38. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •39. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •40. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •41. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •42. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •43. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •44. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •45.Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •46. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •47. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •48. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •49.Організація та діяльність суч адвокатури Росії
- •50. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •51. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •52. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •53. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
- •54. Гарантії давок. Діяльності за законод країн снд та України
- •55.Страхування адвокатської діяльності за країнами снд та України
- •56. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •57. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •58. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •59. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •60. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •61.Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •62.Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства
- •64.Акти вторинного права єс
- •65. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •67.Стаття 10. Конфіденційність
- •69.Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності
- •67.Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •68.Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •70.Розділ X. Відповідальність за порушення правил адвокатської етики
- •71. Надання адвокатом безоплатної правовї допомоги в Україні
- •72. Участь адвоката у кримінальному процесі
- •76. Участь адвоката у позасудових способах захисту.Медіатори
- •77. Розділ VII адвокатське самоврядування
- •78. Стаття 45. Національна асоціація адвокатів України
- •79. Стаття 20. Професійні права адвоката
- •80.Організаційно-правові форми зд. Адвок. Діяльності в Україні
- •81.Зу Стаття 30. Гонорар
61.Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
У сучасних демократичних державах неодмінним і головним чинником системи правового (юридичного) захисту особи, її прав і свобод є адвокатура. Саме вона становить спеціалізовану інституцію для здійснення цієї гуманної місії.
Така роль адвокатури набула широкого міжнародного визнання. Про це свідчить хоча б те, що основні засади, які стосуються соціального призначення адвокатури, її організації та діяльності, отримали нормативне обґрунтування і були закріплені на світовому рівні. Так, як уже зазначалося, VIII Конгрес ООН щодо запобігання злочинам, який відбувся у серпні 1990 р. у Нью-Йорку, прийняв "Основні положення про роль адвокатів".
У цьому документі на світовому рівні вперше було закріплено основні засади, які стосуються соціального призначення адвокатури, її організації та діяльності. Тут викладено найзагальніші принципи формування, функціонування, легалізації та діяльності адвокатів.
Цей документ є еталоном для всіх національних систем адвокатури, який забезпечує їх відповідність світовим стандартам, світовому рівню організації і діяльності цього важливого інституту захисту основних прав і свобод людини1.
Немає сумніву, що "Основні положення" мають значний морально-політичний, ідеологічний вплив на національну політику багатьох держав стосовно принципів діяльності адвокатури. Але наскільки викладені в "Основних положеннях" "світові стандарти" діяльності захисників є обов'язковими для різних держав?
"Основні положення" — це своєрідний міжнародно-правовий акт світового співтовариства. Юридично-обов'язковий характер багатьох його приписів зумовлений не лише тим, що він прийнятий інституцією, утвореною і санкціонованою Організацією Об'єднаних Націй.
Цілком слушним є, що в Преамбулі "Основних положень" вміщено вимогу про те, що вони повинні братися до уваги як адвокатами, так і суддями, прокурорами, представниками законодавчої та виконавчої влади і суспільством у цілому; ці принципи мають також застосовуватись до осіб, які здійснюють адвокатські функції без одержання формального статусу адвоката. О.Д. Святоцький та В.В. Медведчук справедливо вважають, що з викладеними в "Основних положеннях" принципами слід порівнювати всі національні системи адвокатури, якщо прагнути забезпечення їх відповідності світовим стандартам, світовому рівню організації і діяльності цього інституту, захисту основних прав і свобод людини.
З "Основними положеннями" узгоджується ще один документ, прийнятий у вересні 1990 р. міжнародною, але неурядовою організацією — Міжнародною асоціацією юристів — "Стандарти незалежності юридичної професії".
У жовтні 1988 р. у Страсбурзі на пленарному засіданні делегацією дванадцяти країн-учасниць було прийнято Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства. Кодекс визначає місце адвоката в суспільному житті, основні принципи адвокатської діяльності, регламентує відносини адвоката з клієнтами, судом та взаємовідносини адвокатів.
Норми, які існують в національних правилах адвокатської етики багатьох країн, в узагальненому варіанті включені у Кодекс поведінки європейських адвокатів, навіть якщо вони висловлені дещо інакше у різних юрисдикціях [7]. Слід підкреслити, що Хартія основоположних принципів діяльності європейських адвокатів враховує основоположні національні професійні правила країн Європи. 24 листопада 2006 р. Радою
адвокатських об’єднань і спілок адвокатів Європи, де наголошено, що зазначені в ній правила застосовуються до всіх адвокатів, представлених у Раді, незалежно від того, чи є ці держави повними членами в ній, чи спостерігачами, як, наприклад, Україна. Висновок № (2013) 16 Про відносини між суддями та адвокатами прийнятий на 14-му пленарному засіданні КРЄС(м. Страсбург, 13 – 15 листопада 2013)