- •2. Предмет та система курсу «Порівняльна адвокатура». Особливості методології курсу
- •3. Історія виникнення і становлення інституту адвокатури в Україні
- •4. Прокуратори,Литовські статути.
- •5. Права за якими судиться малоросійський народ
- •6. Судова реформа 1864 р. Присяжні,приватні повірені.
- •7. Становлення адвокатури за радянських часів.
- •8.Адвокатська діяльність у структурі правових систем сучасності, порівняльно-правовий аспект.
- •9.Зародження та особливості інституту адвокатури у Стародавній Греції.
- •10. Виникнення та розвиток адвокатури у Римі (період імперії та республіканський період).
- •12. Характеристика адвокатури періоду раннього та пізнього Середньовіччя.
- •14. Проведення порівняльного аналізу становлення інституту адвокатури у сучасних європейських країнах: Великобританія, Франція, Німеччина.
- •15.Особливості становлення адвокатури у Великобританії
- •16.Становлення інституту адвокатури у сша.
- •17.Характеристика сучасного законодавства про адвокатуру країн романо-германського права
- •18. Особливості допуску до адвокатської діяльності у сша та Великобританії.
- •19. Права та обов'язки адвоката за законодавством Німеччини та Франції.
- •§ 43 Цього закону, "адвокат зобов'язаний сумлінно виконувати свої професійні обов'язки, бути гідним поваги і довіри, яких вимагає становище адвоката".
- •20.Особливості правового регулювання інст. Адвокатури у Швейцарії
- •21. Особливості допуску до адвокатської діяльності у Німеччині та Франції: порівняльний аспект.
- •22.Законодавство про адвокатуру 2013 р. В Італії
- •24. Обов'язкова участь адвоката-захисника у кримінальному процесі за законодавством Великобританії,
- •25. Інститут адвокатури у Великобританіїї
- •26. Правовий статус адвоката у сша
- •27. Правове положення адвокатури у системі пр. Інститутів сша
- •28 .Правове положення адвокатури у системі правових інститутів сша. Структура організаційно-правові форми адвокатської діяльності у сша та Канаді.
- •29. Умови набуття адвокатської професії; допуск до адвокатської практики у сша. Канаді, охарактеризувати відмінності.
- •30. Роль адвоката-захисника у системі кримінального судочинства сша.
- •31. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
- •32. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
- •33. Умови набуття адвокатської професії у Великобританії.
- •34. Обов'язкова участь адвоката у цивільному процесі за законодавством Франції Німеччини,України.
- •35. 3Агальні положення діяльності адвокатури Німеччини.
- •36. Правовий статус адвоката у Німеччині, його професійні права та обв'язки.
- •37. Спеціалізовані адвокати Німеччини.
- •38. Юридична освіта та допуск до адвокатської діяльності у Німеччині.
- •39. Гонорарна практика адвокатів у Німеччині.
- •40. Правове регулювання адвокатської діяльності Франції.
- •41. Структура адвокатури Франції та організаційні форми її діяльності.
- •42. Умови необхідні для допуску до адвокатської діяльності у Франції.
- •43. Оплата правової допомоги адвокатів у Франції, надання безоплатної правової допомоги.
- •44. Система юридичної освіти у Франції. Допуск до адвокатської діяльності.
- •45.Поняття та зміст професійної етики адвоката за законодавством Франції.
- •46. Надання адвокатом безоплатної правової допомоги у країнах Європи.
- •47. Загальна характеристика етапів розвитку адвокатури у Росії.
- •48. Порівняльно-правовий аналіз розвитку інституту адвокатури в Росії та країнах Європи.
- •49.Організація та діяльність суч адвокатури Росії
- •50. Поняття та зміст адвокатської діяльності за законодавством країн снд.
- •51. Визначення поняття адвокатури як виду професійної діяльності за законодавством країн снд.
- •52. Правовий статус адвоката за законодавством країн снд.
- •53. Членство адвоката у професійних об'єднаннях за законодавством країн снд.
- •54. Гарантії давок. Діяльності за законод країн снд та України
- •55.Страхування адвокатської діяльності за країнами снд та України
- •56. Правове положення адвоката в Європейському суді з прав людини.
- •57. Процесуальні основи діяльності адвоката в Європейському суді з прав людини. Вимоги, яким повинен відповідати адвокат-представник у Європейському суді з прав людини.
- •58. Підготовка та проведення справи в Європейському суді з прав людини.
- •59. Участь адвоката на стадії виконання рішення Європейського суду з прав людини.
- •60. Участь адвоката у Європейському суді з прав людини.
- •61.Міжнародно-правові документи, які регламентують діяльність адвокатури
- •62.Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства
- •64.Акти вторинного права єс
- •65. Поняття професійної етики адвоката, її зміст та значення.
- •67.Стаття 10. Конфіденційність
- •69.Стаття 13. Вимоги до рекламування адвокатської діяльності
- •67.Адвокатська таємниця та адвокатська недоторканість.
- •68.Розділ II набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Організаційні форми адвокатської діяльності
- •70.Розділ X. Відповідальність за порушення правил адвокатської етики
- •71. Надання адвокатом безоплатної правовї допомоги в Україні
- •72. Участь адвоката у кримінальному процесі
- •76. Участь адвоката у позасудових способах захисту.Медіатори
- •77. Розділ VII адвокатське самоврядування
- •78. Стаття 45. Національна асоціація адвокатів України
- •79. Стаття 20. Професійні права адвоката
- •80.Організаційно-правові форми зд. Адвок. Діяльності в Україні
- •81.Зу Стаття 30. Гонорар
31. Кодекс професійної етики сша. Порівняльна характеристика з європейськими стандартами.
Сьогодні основним актом в області професійної етики США є Модельні правила професійного поводження, прийняті Конгресом АВА 2 серпня 1983 р. З однієї назви "модельні" стає ясно, що у всіх штатах діють свої, розроблені на основі модельних, правила адвокатської етики. Крім того, а іноді замість того, в окремих штатах етичні норми професійної діяльності юристів утримуються в судових процедурних укладеннях. Називаються ці документи по-різному: Етичні кодекси, Кодекси професійної відповідальності, Кодекси адвокатської етики й т.п.
Приведемо етичні правила адвокатів США на основі Правил Професійної Етики Колегії Адвокатів штату Вірджинія, які встановлюють наступні етичні правила взаємин адвоката із клієнтом: 1. Компетентність. 2. Обсяг надання. Пропонує обов'язкове проходження вимогам і інтересам клієнта, а також указує ситуації, що вимагають виключення. 3. Старанність. Пропонує адвокатові проявляти розумну старанність і швидкість, представляючи інтереси клієнта. 4. Подання інформації зі справи. Це правило жадає від адвоката інформування клієнта в розумних межах про положення справи, уключаючи можливості врегулювання цивільної суперечки або угоди у відношенні подаваного суду по кримінальній справі заяви. 5. Гонорар. Це правило жадає від адвоката встановлення "розумного" гонорару, а також визначає фактори, які повинні прийматися в увагу при встановленні "розумного" гонорару. 6. Конфіденційність інформації. Це правило чітко визначає, що адвокат не повинен розкривати інформацію, що з до подання клієнта, якщо клієнт не погоджується на це, або якщо ця інформація завдасть шкоди клієнтові. 7. Зіткнення інтересів. Це правило описує ситуації, які мають потенційне зіткнення інтересів, якщо з погоджується на ведення справи. 8. Наступність між державною й приватною сферами. Правило забороняє певні дії адвокатові, що є посадовою особою або з, якщо при цьому очевидна вигода дійсного або колишнього клієнта. 9. Колишній суддя або арбітр. Правило забороняє адвокатові подання або інтересів у справі, якою він займався як суддя; і так далі. Також даного правила встановлюють наступні положення етичних норм адвокатів відносно: радників і незацікавлених осіб, зв'язку з особами, що не є клієнтами адвоката, юридичні фірм і асоціацій, діяльності на благо суспільства.
Необхідно відзначити, що в цілому етичні правила США збігаються з етичними правилами в Європі, але деякі положення можуть відрізнятися від штату до штату.
32. Американська Асоціація адвокатів, її структура та повноваження.
В усіх штатах, містах та великих населених пунктах адвокати, що допущені до ведення справ в судах, подають за плату правову допомогу, створюють на добровільних засадах свої професійні об'єднання, асоціації. В одних штатах вони діють на основі статутів ("конституцій"), які затверджуються членами асоціацій на загальних зборах, в інших — на основі спеціальних законів штату чи судових правил. В штатах другої групи (їх двадцять вісім) з "інтегрованою адвокатурою" членство в асоціації є обов'язковою умовою зайняття адвокатською практикою.
В організаційному відношенні асоціації штатів та міст за своєю структурою та призначенням мають багато спільного. Їх члени на своїх щорічних зібраннях (у великих штатах через делегатів або шляхом голосування по пошті) обирають президента асоціації та виконавчий орган (5—10 членів), відомий як "виконавчий комітет", "рада керуючих" або "рада уповноважених". При виконавчому органі, як правило, створюється декілька комітетів або комісій (з галузей права, прийняття нових членів, дисциплінарні та ін.). В окремих штатах молоді адвокати (з стажем роботи менше 5 років) створюють свої організації, завданням яких є підвищення кваліфікації, поліпшення умов праці їх членів та ін.
Адвокатські асоціації штатів утворюють національну організацію адвокатів — Американську асоціацію адвокатів, яка заснована у 1878 p. Її мета — обмін досвідом, обговорення проблем юридичної освіти, реформи законодавства та ін. Хоча ця організація не є асоціацією усіх американських адвокатів, вона об'єднує у тій або іншій формі майже всі великі організації практикуючих адвокатів та нараховує у своєму складі понад 130 тис. членів (всього в США допущено до ведення справ в судах понад 300 тис. адвокатів). Асоціації адвокатів в штатах безпосередньо їй не підпорядковані, проте, як правило, додержують її рекомендацій, особливо норм професійної етики.
Вищим органом управління в Американській асоціації адвокатів є палата делегатів, яка складається з 250 членів. Делегати обираються від округів, в яких проживає не більше двох тисяч виборців — членів асоціації. Крім того, до палати входять по одному "делегата штату", які обираються по пошті на три роки членами асоціації, що проживають в даному штаті. До складу членів палати включаються також представники інших загальнонаціональних організацій юристів (Асоціації американських юридичних учбових закладів, Ради голів верховних судів та ін.) та особи, які займають високі юридичні посади в уряді, зокрема, генерал-аторней (міністр юстиції). Між сесіями палати делегатів функції управління здійснює рада керуючих (21 член), яку очолює президент асоціації. Її діяльність здійснюється головним чином через секції, постійні та тимчасові (спеціальні) комітети та комісії (разом понад сімдесят). Палата делегатів та рада керуючих мають свої комітети (понад двадцять). Багато комітетів мають на місцях своїх постійних представників та консультативні органи.
Адвокати, що практикують, можуть бути членами й інших великих організацій юристів — Американського товариства правосуддя. Американської асоціації патентного права, Асоціації морського права та ін.
