
- •Ремонт нафтогазопромислового обладнання
- •1. Яке призначення ремонтних підприємств нафтової і газової промисловості?
- •2. Які функції покладені на бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •3. Які підрозділи входять до складу бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •4. Які підрозділи у територіальних нафтогазовидобувних об'єднаннях виконують роботи по правильному використанню обладнання і підтриманні його в працездатному стані?
- •5. Які функції покладені на окремі цехи бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •6. Ким і як організовується діяльність бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •7. Що є основним документом виробом і які його особливості?
- •8. Які види ремонтів обладнання Ви знаєте?
- •9. Що називається ремонтним циклом та якими параметрами він характеризується?
- •10. Які роботи виконуються при підготовці обладнання до ремонту?
- •11. Перелічіть відомі Вам методи очищення деталей виробів.
- •12. Які засоби використовуються при очищенні деталей виробів?
- •13. Перелічіть відомі Вам миючі розчини.
- •14. Перелічіть вимоги до обладнання при прийманні його в ремонт.
- •15. Яким чином документується приймання виробу в ремонт?
- •16. Вкажіть на степінь виконання робіт щодо розбирання виробів при капітальному та поточному ремонті.
- •17. Обгрунтуйте необхідність та вкажіть способи виконання мітки деталей при розбиранні обладнання.
- •18. Наведіть особливості розбирання різьбових з’єднань.
- •19. Наведіть особливості розбирання циліндричних з'єднань з натягом.
- •20. Наведіть особливості демонтажу підшипників кочення.
- •21. Що є метою проходження контролю технічного стану деталей ремонтованого обладнання?
- •22. Яким чином сортують і маркують деталі в процесі їх контролю?
- •23. Якими чинниками визначаються причини вибраковування деталей виробу
- •24. Перелічіть способи визначення зносу та дефектів при вибраковуванні деталей виробу.
- •25. Вкажіть на особливості вибору вимірювальних засобів при визначенні міри зносу деталей.
- •26. Перелічіть відомі Вам методи визначення прихованих дефектів.
- •27. Наведіть особливості використання гідравлічного і пневматичного методів визначення прихованих дефектів.
- •28. Перелічіть основні види руйнування деталей виробів.
- •29. Наведіть причини виникнення деформацій і зламів.
- •30. Наведіть особливості механічного зносу деталей виробів.
- •31. Ерозійно-кавітаційне пошкодження деталей виробів.
- •32. Під впливом яких чинників виникають корозійно-механічні пошкодження?
- •33. На які групи можна розділити знос, що зустрічається в машинах?
- •34. Виділіть періоди в роботі будь-якої пари тертя і охарактеризуйте їх.
- •35. Дайте коротку характеристику граничного зносу, допустимого і вибракувального.
- •36. Перелічіть відомі Вам методи підвищення довговічності деталей виробів.
- •37. Дайте коротку характеристику конструктивних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •38. Дайте коротку характеристику технологічних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •39. Дайте коротку характеристику експлуатаційних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •40. Охарактеризуйте зміст та способи відновлення деталей виробів.
- •41. Перелічіть чинники від яких залежить доцільність вживаного способу відновлення деталей виробів.
- •42. Перелічіть чинники, що впливають на вибір оптимального технологічного процесу відновлення і зміцнення деталі.
- •43. З яких міркувань слід виходити при виборі методу відновлення і зміцнення деталей виробу?
- •44. Вкажіть суть та особливості відновлення способом ремонтних розмірів.
- •45. Наведіть переваги та недоліки використання вільних ремонтних розмірів.
- •46. Наведіть переваги та недоліки використання стандартних ремонтних розмірів.
- •47. Вкажіть суть та особливості відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •48. Вкажіть обмеження та недоліки відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •49. Вкажіть суть та особливості способу заміни частини деталі.
- •50. Що відноситься до завершальних операцій при ремонті обладнання?
- •51. Що називають комплектуванням деталей виробів?
- •52. Наведіть причини виникнення необхідності комплектуванням деталей виробів.
- •53. Наведіть способи підбору деталей в комплекти та вкажіть їх особливості.
- •54. Наведіть особливості складання різьбових з’єднань.
- •55. Наведіть особливості складання шпонкових з'єднань.
- •56. Наведіть особливості складання шліцьові з'єднань.
- •57. Наведіть особливості складання циліндричних з'єднань з натягом.
- •58. Наведіть особливості складання конічних з'єднань з натягом.
- •59. Перелічіть основні вимоги при складанні вузлів з підшипниками кочення.
- •60. Наведіть особливості встановлення підшипників кочення.
- •61. Значення регулювання осьових зазорів при скланні вузлів з підшипниками кочення.
- •62. Вкажіть на порядок складання підшипників ковзання.
- •63. Наведіть особливості складання роз’ємних і нероз’ємних підшипників ковзання.
- •64. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „вал”.
- •65. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „вал”.
- •66. Наведіть характерні особливості деталей класу „втулка” та їх основні дефекти.
- •67. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „втулка”.
- •68. Наведіть характерні особливості деталей класу „диски”.
- •69. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „диски”.
- •70. Технічний контроль. Його мета та виконавці.
- •71. Особливості технічного контролю на різних етапах ремонту.
- •72. Види контролю та його зміст.
- •73. Способи технічного контролю при складанні.
- •74. Вкажіть на причини необхідності проведення обкатки обладнання після ремонту.
- •75. Наведіть особливості виконання холодної і гарячої обкатки.
- •76. Вкажіть необхідності проведення випробування обладнання.
- •77. Особливості виконання статичного балансування.
- •78. Особливості виконання динамічного балансування.
- •79. Причини незрівноваженості деталей та шляхи їх усунення.
- •80. Методи ремонту та особливості їх використання.
- •81. Переваги та недоліки індивідуального методу ремонту.
- •82. Переваги та недоліки агрегатного методу ремонту.
- •83. Особливості застосування вузлового методу ремонту.
- •84. Роль дефектоскопії при виконанні ремонтних робіт.
- •85. Дефекти та їх види.
- •86. Класифікація методів дефектоскопії.
- •87. Дайте коротку характеристику капілярного методу дефектоскопії.
- •88. Дайте коротку характеристику магнітного методу дефектоскопії.
- •89. Дайте коротку характеристику ультразвукового методу дефектоскопії.
- •90. Особливості ремонту деталей тиском.
- •91. Особливості ремонту деталей зварюванням.
- •92. Особливості ремонту деталей наплавленням.
- •93. Класифікація видів наплавлення.
- •94. Що називається зміцненням деталей та які його методи Вам відомі?
18. Наведіть особливості розбирання різьбових з’єднань.
Якщо різьбовий кінець зіпсований, перед розбиранням потрібно поправити різьбову нарізку за допомогою тригранного надфіля, напилка або повністю спиляти забиту нитку різьби. Різьбові з'єднання, що працюють в агресивних середовищах, кородують, що затрудняє їх розбирання, оскільки момент розгвинчування стає недопустимо великий. Такі з'єднання промивають гасом, а в деяких випадках вузол занурюють на якийсь час у ванну з гасом. Проникаючи в різьбу, гас зменшує коефіцієнт тертя
Перед розгвинчуванням деталей потрібний розстопорити засіб проти самовідгвинчування: відгвинтити стопорний гвинт, відігнути вусик стопорної шайби, витягнути шплінт, відгвинтити контргайку і т. д.
Для витягання поламаних шпильок використовують наступні способи: якщо шпилька виступає над поверхнею, у верхній її частині прорізають паз під викрутку або приварюють до зламаного торця гайку по внутрішньому діаметру; якщо шпилька захована в гніздо, в ній свердлять отвір, нарізують ліву різьбу і угвинчують екстрактор, обертаючи який вигвинчують шпильку. Якщо вигвинтити шпильку вказаними методами неможливо, її висвердлюють. Аналогічними методами можна видаляти гвинти із зіпсованим пазом під викрутку або з поламаною голівкою. Паз гвинта може бути зіпсований недопустимим крутним моментом, а також неправильним вибором викрутки, яка повинна відповідати довжині і ширині паза
19. Наведіть особливості розбирання циліндричних з'єднань з натягом.
Циліндричні з'єднання з натягом. Якщо розбирання деталей класу вал - втулка, сполучених по посадках із зазором, не викликає труднощів, то розбирання з'єднань з натягом вимагає застосування спеціальних пристосувань, здатних створювати значні сили розпресування.
До таких пристосувань відносяться важільні, гвинтові і гідравлічні преси, застосування яких не завжди можливо, а також різні знімачі. Ці пристосування використовують для випресування і зняття підшипників, муфт, шестерень, шківів, втулок, сідел поршневих насосів і т. д.
Зусилля розпресування створюється системою гвинт - гайка. Значна величина зусилля вимагає застосування ходової різьби. Гвинтові знімачі і преси дають можливість розбирати механізми машин без ударів, завдяки чому деталі оберігаються від пошкоджень, а операції розбирання виконуються порівняно швидко.
При розбиранні деталей, сполучених гарячою посадкою, застосовують преси і потужні знімачі. Розбирання з'єднань може полегшити нагрів зовнішньої деталі. Якщо розбирання неможливе, зовнішню деталь видаляють механічною обробкою.
20. Наведіть особливості демонтажу підшипників кочення.
Підшипники кочення. При демонтажі слід берегти від пошкоджень підшипники, їх гнізда в корпусах і шийки валів, на яких вони посаджені. Кращий спосіб демонтажу підшипників - зняття їх з валу або видалення з гнізда за допомогою пресів з використанням відповідних надставок або за допомогою знімачів, аналогічних описаним вище. При цьому зусилля слід прикладати тільки до туго посадженого кільця, не передаючи його через елементи кочення. Забороняється знімати підшипники ударами молотка. Пружинні кільця, якими замикаються підшипники кочення в корпусах або на валах, знімають, розтискуючи або стискуючи їх за допомогою спеціальних щипців із закругленими губками (прямими або відігнутими), які вводять в отвори, наявні в пружинних кільцях.
Якщо підшипник запресований з великим натягом, перед демонтажем його слід прогріти маслом, що має температуру приблизно 100°С, заздалегідь ізолювавши вал азбестом або картоном в місцях примикання до підшипника. Гаряче масло на підшипник ллють з лійки.