- •Ремонт нафтогазопромислового обладнання
- •1. Яке призначення ремонтних підприємств нафтової і газової промисловості?
- •2. Які функції покладені на бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •3. Які підрозділи входять до складу бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •4. Які підрозділи у територіальних нафтогазовидобувних об'єднаннях виконують роботи по правильному використанню обладнання і підтриманні його в працездатному стані?
- •5. Які функції покладені на окремі цехи бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •6. Ким і як організовується діяльність бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •7. Що є основним документом виробом і які його особливості?
- •9. Що називається ремонтним циклом та якими параметрами він характеризується?
- •10. Які роботи виконуються при підготовці обладнання до ремонту?
- •8. Які види ремонтів обладнання Ви знаєте?
- •11. Перелічіть відомі Вам методи очищення деталей виробів.
- •12. Які засоби використовуються при очищенні деталей виробів?
- •13. Перелічіть відомі Вам миючі розчини.
- •14. Перелічіть вимоги до обладнання при прийманні його в ремонт.
- •15. Яким чином документується приймання виробу в ремонт?
- •16. Вкажіть на степінь виконання робіт щодо розбирання виробів при капітальному та поточному ремонті.
- •17. Обгрунтуйте необхідність та вкажіть способи виконання мітки деталей при розбиранні обладнання.
- •18. Наведіть особливості розбирання різьбових з’єднань.
- •19. Наведіть особливості розбирання циліндричних з'єднань з натягом.
- •20. Наведіть особливості демонтажу підшипників кочення.
- •21. Що є метою проходження контролю технічного стану деталей ремонтованого обладнання?
- •22. Яким чином сортують і маркують деталі в процесі їх контролю?
- •23. Якими чинниками визначаються причини вибраковування деталей виробу
- •24. Перелічіть способи визначення зносу та дефектів при вибраковуванні деталей виробу.
- •25. Вкажіть на особливості вибору вимірювальних засобів при визначенні міри зносу деталей.
- •26. Перелічіть відомі Вам методи визначення прихованих дефектів.
- •27. Наведіть особливості використання гідравлічного і пневматичного методів визначення прихованих дефектів.
- •28. Перелічіть основні види руйнування деталей виробів.
- •29. Наведіть причини виникнення деформацій і зламів.
- •30. Наведіть особливості механічного зносу деталей виробів.
- •31. Ерозійно-кавітаційне пошкодження деталей виробів.
- •32. Під впливом яких чинників виникають корозійно-механічні пошкодження?
- •33. На які групи можна розділити знос, що зустрічається в машинах?
- •34. Виділіть періоди в роботі будь-якої пари тертя і охарактеризуйте їх.
- •35. Дайте коротку характеристику граничного зносу, допустимого і вибракувального.
- •36. Перелічіть відомі Вам методи підвищення довговічності деталей виробів.
- •37. Дайте коротку характеристику конструктивних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •38. Дайте коротку характеристику технологічних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •39. Дайте коротку характеристику експлуатаційних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •40. Охарактеризуйте зміст та способи відновлення деталей виробів.
- •41. Перелічіть чинники від яких залежить доцільність вживаного способу відновлення деталей виробів.
- •42. Перелічіть чинники, що впливають на вибір оптимального технологічного процесу відновлення і зміцнення деталі.
- •43. З яких міркувань слід виходити при виборі методу відновлення і зміцнення деталей виробу?
- •44. Вкажіть суть та особливості відновлення способом ремонтних розмірів.
- •45. Наведіть переваги та недоліки використання вільних ремонтних розмірів.
- •46. Наведіть переваги та недоліки використання стандартних ремонтних розмірів.
- •47. Вкажіть суть та особливості відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •48. Вкажіть обмеження та недоліки відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •49. Вкажіть суть та особливості способу заміни частини деталі.
- •50. Що відноситься до завершальних операцій при ремонті обладнання?
- •51. Що називають комплектуванням деталей виробів?
- •52. Наведіть причини виникнення необхідності комплектуванням деталей виробів.
- •53. Наведіть способи підбору деталей в комплекти та вкажіть їх особливості.
- •54. Наведіть особливості складання різьбових з’єднань.
- •55. Наведіть особливості складання шпонкових з'єднань.
- •56. Наведіть особливості складання шліцьові з'єднань.
- •57. Наведіть особливості складання циліндричних з'єднань з натягом.
- •58. Наведіть особливості складання конічних з'єднань з натягом.
- •59. Перелічіть основні вимоги при складанні вузлів з підшипниками кочення.
- •60. Наведіть особливості встановлення підшипників кочення.
- •61. Значення регулювання осьових зазорів при скланні вузлів з підшипниками кочення.
- •62. Вкажіть на порядок складання підшипників ковзання.
- •63. Наведіть особливості складання роз’ємних і нероз’ємних підшипників ковзання.
- •64. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „вал”.
- •65. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „вал”.
- •66. Наведіть характерні особливості деталей класу „втулка” та їх основні дефекти.
- •67. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „втулка”.
- •68. Наведіть характерні особливості деталей класу „диски”.
- •69. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „диски”.
- •70. Технічний контроль. Його мета та виконавці.
- •71. Особливості технічного контролю на різних етапах ремонту.
- •72. Види контролю та його зміст.
- •73. Способи технічного контролю при складанні.
- •74. Вкажіть на причини необхідності проведення обкатки обладнання після ремонту.
- •75. Наведіть особливості виконання холодної і гарячої обкатки.
- •76. Вкажіть необхідності проведення випробування обладнання.
- •77. Особливості виконання статичного балансування.
- •78. Особливості виконання динамічного балансування.
- •79. Причини незрівноваженості деталей та шляхи їх усунення.
- •80. Методи ремонту та особливості їх використання.
- •81. Переваги та недоліки індивідуального методу ремонту.
- •82. Переваги та недоліки агрегатного методу ремонту.
- •83. Особливості застосування вузлового методу ремонту.
- •84. Роль дефектоскопії при виконанні ремонтних робіт.
- •85. Дефекти та їх види.
- •86. Класифікація методів дефектоскопії.
- •87. Дайте коротку характеристику капілярного методу дефектоскопії.
- •88. Дайте коротку характеристику магнітного методу дефектоскопії.
- •89. Дайте коротку характеристику ультразвукового методу дефектоскопії.
- •90. Особливості ремонту деталей тиском.
- •91. Особливості ремонту деталей зварюванням.
- •92. Особливості ремонту деталей наплавленням.
- •93. Класифікація видів наплавлення.
- •94. Що називається зміцненням деталей та які його методи Вам відомі?
55. Наведіть особливості складання шпонкових з'єднань.
Складання шпонкових з'єднань починають з контролю розмірів пазів під шпонки на валу і в маточині, а також з перевірки паралельності паза і осі вала. Якщо можливо, то насаджують деталь на вал і контролюють співпадання пазів. Шпонки і пази повинні мати фаски, відсутність яких ускладнює монтаж. Потім перевіряють посадку шпонки в пазах. При необхідності шпонку підганяють (обпилюють) по робочих поверхнях. У відповідальних з'єднаннях пришабрування ведеться по фарбі.
Клинова шпонка повинна вільно переміщатися в пазах валу і отвору, що вимагає точного дотримання допусків на бічний зазор шпонки і паза, який контролюється щупом. Потім перевіряють прилягання широкої площини шпонки до дна паза у втулці. Обидві поверхні повинні мати однаковий нахил, що може бути визначено шляхом вимірювання. Якщо нахили однакові, то поверхня шпонки, прилегла до вала, має бути паралельною осі отвору.
Якщо нахили різні, одну з широких площин шпонки обпилюють. При складанні з'єднання клинову шпонку забивають в пази маточини і валу молотком через м'яке прокладення.
Тангенціальні шпонки збирають аналогічно клиновим. Дуже важливо, щоб похилі поверхні шпонок добре прилягали одна до одної.
Призматичні шпонки встановлюють в пазах маточини і вала без зазору по бічних сторонах і з зазором по широких гранях. Шпонку, мідним молотком садять в паз вала і контролюють розміри виступаючої частини шпонки на обох її кінцях. Поверхня шпонки має бути паралельна осі вала. Глибина паза у втулці, визначена виміром, повинна забезпечити гарантований зазор з шпонкою. При необхідності широку поверхню втулки слід обпиляти. Призматичні шпонки рухомих з'єднань кріпляться в пазах гвинтами.
56. Наведіть особливості складання шліцьові з'єднань.
Шліцьові з'єднання надійніші в порівнянні з шпонковими. Перед складанням цих з'єднань контролюють наявність фасок, закруглень, а також стан поверхонь, на яких не повинно бути забоїн і задирів. Складані поверхні слід змастити.
Рухомі шліцьові з'єднання зазвичай мають ковзаючу ходову і легкоходову посадки. Їх складають вручну. Нерухомі з'єднання мають глуху, тугу і щільну посадки. Їх складають напресуванням охоплюючої деталі на вал за допомогою спеціальних пристосувань або з підігріванням охоплюючої деталі до 100-120°С.
Нерухомі з'єднання забороняється складати ударами молотка, оскільки при цьому може відбутися перекос насаджуваної деталі і утворитися задири на шліцах. Після складання їх контролюють на биття, а рухомі з'єднання - на легкість переміщення деталі по усій довжині шліца. Зусилля переміщення має бути рівномірним без місцевих перекосів і заклинювання.
57. Наведіть особливості складання циліндричних з'єднань з натягом.
Пресові з'єднання залежно від величини натягу, конструктивних розмірів і технологічних можливостей можуть бути виконані різними способами: а) на пресах; б) із застосуванням гвинтових пристосувань; в) запресуванням під дією вантажу, що опускається на запресовувану деталь; г) запресуванням при нагріві охоплюючої деталі; д) охолодженням охоплюваної деталі без нагріву або з нагрівом деталі, що охоплює.
Для забезпечення якісних з'єднань необхідно провести ряд підготовчих операцій. Контактуючі поверхні деталей мають бути ретельно промиті і протерті, на них не повинно бути забоїн і задирів. Вхідний конус на валу приймається рівним 7-10°, що сприяє кращому направленню деталей під час запресування. Перед запресуванням діаметри деталей, що утворюють з’єднання, заміряють. При формуванні однакових з'єднань деталі слід підбирати по натягу, що гарантує отримання міцніших з'єднань.
Поверхні деталей при запресуванні без нагріву або охолодження, щоб уникнути задирів і для полегшення процесу, покривають машинним маслом або сумішшю машинного масла з графітом. Контроль якості запресування здійснюють зовнішнім оглядом деталей (можливі тріщини).
За відсутності необхідного обладнання на запресовувану деталь опускають вантаж, причому вага його має бути на 20-25 % більше, ніж зусилля запресування цієї деталі на пресі.
При запресуванні без підігрівання або охолодження користуються спеціальними надставками з м'якого металу, що накладаються на торець запресовуваної деталі, щоб оберегти її від ушкодження.
