82. Переваги та недоліки агрегатного методу ремонту.

Основними перевагами агрегатного методу ремонту є:

1. спеціалізація робочих по окремих видах робіт, що по вишаєт продуктивність праці;

2. більш довершена технологія ремонту з використанням спеціального технологічного обладнання і оснащення;

3. широке впровадження механізації робіт;

4. поліпшення якості і зниження вартості ремонтних робіт;

5. скорочення тривалості ремонту.

Недолік агрегатного методу ремонту - необхідність в оборотному фонді агрегатів

83. Особливості застосування вузлового методу ремонту.

Різновидом агрегатного методу ремонту є так званий вузловий метод, який часто застосовується при ремонті обладнання безпосередньо на місці експлуатації. В цьому випадку зношена складальна одиниця замінюється відремонтованою на базі виробничого обслуговування. По такому методу зазвичай ремонтують важке обладнання, транспортування якого утруднене.

Неодмінною умовою здійснення агрегатного методу ремонту є постачання ремонтного підприємства оборотним фондом агрегатів, що забезпечує можливість негайної збірки ремонтованих машин після ремонту базової деталі.

84. Роль дефектоскопії при виконанні ремонтних робіт.

У нащ час дефектоскопія обл.. має надзвичайно важливе значення, адже внаслідок раптового руйнування вузлів і деталей нафтового обладнання, можуть мати місце аварії з важкими наслідками.

Дефектоскопія – галузь науки і техніки, яка використовує неруйнівні методи і засоби контролю якості матеріалів і виробів.

Об’єкт – дефект.

Сучасні методи дефектоскопії дозволяють виявити будь - які види дефектів. В умовах нафтопромислів і бурових установок основною задачею є виявлення дефектів суцільності та відхилень по товщині основних видів обладнання (каверноскопія, товщинометрія тощо). Дефектоскопія, як і технічна, діагностика, є однією із складових системи ППР.

85. Дефекти та їх види.

Дефект – різні порушення суцільності і структури матеріалу, які послабляють його міцність і є недопустимими з точки зору технічних умов на матеріал чи виріб.

З точки зору розміщення від поверхні виробу є поверхневі дефекти , які мають розкриття на поверхні деталі;

Під поверхневі, що залягають на глибині не більше ніж 2 мм, і внутрішні – на глибині більше ніж 2 мм.

За формою – площинні та об’ємні. У площинних один з розмірів є значно менше ніж у двох інших (тріщини, розшарування металу). До обємних відносяться дефекти, що мають певний об’єм (пори, шлакові вкл… пустоти в металі)

З причини виникнення дефекти можна розділити на технологічні й е експлуатаційні.

86. Класифікація методів дефектоскопії.

Найпростішим методом дефектоскопії може бути візуальний контроль, який дозволяє виявляти тільки поверхневі дефекти. Метод оснований на різном відбиванні світла від контрольованої поверхні виробу і дефекту.

Капілярний метод оснований на капілярному проникненні рідини з тріщини, пори та інші порушення суцільності поверхні деталі.

Магнітний метод оснований на розсіюванні дефектами сявшнк явне магнітного поля, яким намагнічується виріб. Різновиди магнітного методу: магнітнопорошквий, магнітографічний, ферозондів, електроіндуктивний.

Рентгенівський (радіометричний) метод оснований на різному поглинанні випромінювань у суцільному матеріалі виробу і на дефектах.

У нафтовій промисловості значного поширення набули методи ультразвукової дефектоскопії. Ультразвуковими методами контролю можна виявити поверхневі, підповерхневі й внутрішні дефекти в деталях і зварних швах із будь - яких металів. За допомогою ультразвукового контролю можуть бути знайдеш координати залягання дефекту, а також визначена товщина матеріалу.