
- •Ремонт нафтогазопромислового обладнання
- •1. Яке призначення ремонтних підприємств нафтової і газової промисловості?
- •2. Які функції покладені на бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •3. Які підрозділи входять до складу бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •4. Які підрозділи у територіальних нафтогазовидобувних об'єднаннях виконують роботи по правильному використанню обладнання і підтриманні його в працездатному стані?
- •5. Які функції покладені на окремі цехи бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •6. Ким і як організовується діяльність бази виробничого обслуговування нафтогазовидобувного підприємства?
- •7. Що є основним документом виробом і які його особливості?
- •8. Які види ремонтів обладнання Ви знаєте?
- •9. Що називається ремонтним циклом та якими параметрами він характеризується?
- •10. Які роботи виконуються при підготовці обладнання до ремонту?
- •11. Перелічіть відомі Вам методи очищення деталей виробів.
- •12. Які засоби використовуються при очищенні деталей виробів?
- •13. Перелічіть відомі Вам миючі розчини.
- •14. Перелічіть вимоги до обладнання при прийманні його в ремонт.
- •15. Яким чином документується приймання виробу в ремонт?
- •16. Вкажіть на степінь виконання робіт щодо розбирання виробів при капітальному та поточному ремонті.
- •17. Обгрунтуйте необхідність та вкажіть способи виконання мітки деталей при розбиранні обладнання.
- •18. Наведіть особливості розбирання різьбових з’єднань.
- •19. Наведіть особливості розбирання циліндричних з'єднань з натягом.
- •20. Наведіть особливості демонтажу підшипників кочення.
- •21. Що є метою проходження контролю технічного стану деталей ремонтованого обладнання?
- •22. Яким чином сортують і маркують деталі в процесі їх контролю?
- •23. Якими чинниками визначаються причини вибраковування деталей виробу
- •24. Перелічіть способи визначення зносу та дефектів при вибраковуванні деталей виробу.
- •25. Вкажіть на особливості вибору вимірювальних засобів при визначенні міри зносу деталей.
- •26. Перелічіть відомі Вам методи визначення прихованих дефектів.
- •27. Наведіть особливості використання гідравлічного і пневматичного методів визначення прихованих дефектів.
- •28. Перелічіть основні види руйнування деталей виробів.
- •29. Наведіть причини виникнення деформацій і зламів.
- •30. Наведіть особливості механічного зносу деталей виробів.
- •31. Ерозійно-кавітаційне пошкодження деталей виробів.
- •32. Під впливом яких чинників виникають корозійно-механічні пошкодження?
- •33. На які групи можна розділити знос, що зустрічається в машинах?
- •34. Виділіть періоди в роботі будь-якої пари тертя і охарактеризуйте їх.
- •35. Дайте коротку характеристику граничного зносу, допустимого і вибракувального.
- •36. Перелічіть відомі Вам методи підвищення довговічності деталей виробів.
- •37. Дайте коротку характеристику конструктивних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •38. Дайте коротку характеристику технологічних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •39. Дайте коротку характеристику експлуатаційних методів підвищення довговічності деталей виробів.
- •40. Охарактеризуйте зміст та способи відновлення деталей виробів.
- •41. Перелічіть чинники від яких залежить доцільність вживаного способу відновлення деталей виробів.
- •42. Перелічіть чинники, що впливають на вибір оптимального технологічного процесу відновлення і зміцнення деталі.
- •43. З яких міркувань слід виходити при виборі методу відновлення і зміцнення деталей виробу?
- •44. Вкажіть суть та особливості відновлення способом ремонтних розмірів.
- •45. Наведіть переваги та недоліки використання вільних ремонтних розмірів.
- •46. Наведіть переваги та недоліки використання стандартних ремонтних розмірів.
- •47. Вкажіть суть та особливості відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •48. Вкажіть обмеження та недоліки відновлення способом додаткових ремонтних деталей.
- •49. Вкажіть суть та особливості способу заміни частини деталі.
- •50. Що відноситься до завершальних операцій при ремонті обладнання?
- •51. Що називають комплектуванням деталей виробів?
- •52. Наведіть причини виникнення необхідності комплектуванням деталей виробів.
- •53. Наведіть способи підбору деталей в комплекти та вкажіть їх особливості.
- •54. Наведіть особливості складання різьбових з’єднань.
- •55. Наведіть особливості складання шпонкових з'єднань.
- •56. Наведіть особливості складання шліцьові з'єднань.
- •57. Наведіть особливості складання циліндричних з'єднань з натягом.
- •58. Наведіть особливості складання конічних з'єднань з натягом.
- •59. Перелічіть основні вимоги при складанні вузлів з підшипниками кочення.
- •60. Наведіть особливості встановлення підшипників кочення.
- •61. Значення регулювання осьових зазорів при скланні вузлів з підшипниками кочення.
- •62. Вкажіть на порядок складання підшипників ковзання.
- •63. Наведіть особливості складання роз’ємних і нероз’ємних підшипників ковзання.
- •64. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „вал”.
- •65. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „вал”.
- •66. Наведіть характерні особливості деталей класу „втулка” та їх основні дефекти.
- •67. Вкажіть шляхи відновлення деталей класу „втулка”.
- •68. Наведіть характерні особливості деталей класу „диски”.
- •69. Наведіть найбільш характерні дефекти деталей класу „диски”.
- •70. Технічний контроль. Його мета та виконавці.
- •71. Особливості технічного контролю на різних етапах ремонту.
- •72. Види контролю та його зміст.
- •73. Способи технічного контролю при складанні.
- •74. Вкажіть на причини необхідності проведення обкатки обладнання після ремонту.
- •75. Наведіть особливості виконання холодної і гарячої обкатки.
- •76. Вкажіть необхідності проведення випробування обладнання.
- •77. Особливості виконання статичного балансування.
- •78. Особливості виконання динамічного балансування.
- •79. Причини незрівноваженості деталей та шляхи їх усунення.
- •80. Методи ремонту та особливості їх використання.
- •81. Переваги та недоліки індивідуального методу ремонту.
- •82. Переваги та недоліки агрегатного методу ремонту.
- •83. Особливості застосування вузлового методу ремонту.
- •84. Роль дефектоскопії при виконанні ремонтних робіт.
- •85. Дефекти та їх види.
- •86. Класифікація методів дефектоскопії.
- •87. Дайте коротку характеристику капілярного методу дефектоскопії.
- •88. Дайте коротку характеристику магнітного методу дефектоскопії.
- •89. Дайте коротку характеристику ультразвукового методу дефектоскопії.
- •90. Особливості ремонту деталей тиском.
- •91. Особливості ремонту деталей зварюванням.
- •92. Особливості ремонту деталей наплавленням.
- •93. Класифікація видів наплавлення.
- •94. Що називається зміцненням деталей та які його методи Вам відомі?
11. Перелічіть відомі Вам методи очищення деталей виробів.
Після розбирання обладнання його вузли і деталі також проходять очищення і миття. Ця операція дуже важлива, оскільки вона передує контролю і дефектуванню деталей. Деталі очищають від нагару і слідів корозії скребками і металевими щітками. Досконалішим є пневматичний спосіб. Обдування деталей коленим чавунним і сталевим дробом можна також застосовувати для видалення старої фарби і підготовки деталей до металізації. Механічне очищення має істотний недолік - неможливість видалення забруднення з внутрішніх поверхонь деталей, тому вдаються до фізико-хімічних способів очищення: миття зануренням, струминне, вібраційне та ін.
Окрім нагару і накипу (у системах охолодження) іншим забруднювачем є масла і мастила, видалення яких з металевих поверхонь є досить складним. Оскільки мінеральні масла і мастила погано змочуються водою, до складу миючих розчинів вводять луги.
Простий метод очищення деталей - миття зануренням у ванну зі знежирюючим розчином. Оскільки активність шару, що знаходиться у контакті з деталлю, падає по мірі насичення його жиром, деталь необхідно полоскати, переміщаючи її в розчині. Так виконують миття деталей в пересувних ваннах, використовуваних на місці розбирання.
У стаціонарних ваннах, встановлених у спеціальному приміщенні, можна створити примусову циркуляцію миючої рідини через занурені деталі.
12. Які засоби використовуються при очищенні деталей виробів?
Вібраційне миття деталей зазвичай ведуть в закритих машинах, що дозволяє працювати з токсичними розчинниками і емульсіями. Турбулентні потоки рідини, що виникають при вібрації, сприяють підвищенню якості і продуктивності очищення.
Ультразвукове миття полягає в тому, що в миючому розчині за допомогою генераторів типу ПМС-7 викликаються звукові коливання великої частоти. Під дією цих коливань в рідині утворюються області підвищеного тиску і розрідження, що призводять до явищ кавітацій. Під дією гідравлічних ударів масляні забруднення руйнуються, перетворюються на емульсію і легко відділяються.
Хіміко-термічне очищення застосовують головним чином для видалення нагару і накипу шляхом обробки деталей в розплаві солей і лугу. Рекомендуються наступні розплави солей: 60-65 % їдкого натру, 30-35 % азотнокислого натрію і 5 % хлористого натрію. Температура розплаву 410-420С. Тривалість очищення 5-15 хв. Після обробки в розплаві деталі промивають у воді, а потім в кислотному розчині для нейтралізації залишків лугу. Чавунні і сталеві деталі очищають розчином соляної кислоти з інгібітором, а деталі з алюмінієвих сплавів - розчином фосфорної кислоти. Остаточно їх промивають в гарячій воді.
Електрохімічне миття найчастіше проводять у лужних розчинах (гальванічних ваннах) при температурі 80°С і густині струму 10-15 А/дм2. В цьому випадку до процесів емульгування, диспергування і розчинення додається механічна дія бульбашок газу, що виділяються на межі розділу металу і забруднень.
13. Перелічіть відомі Вам миючі розчини.
Як миючі розчини в пересувних ваннах застосовують розчинники (бензин, гас, дизельне паливо). У стаціонарних ваннах і при струминному митті використовують гарячу воду (70-90С), холодні і гарячі лужні розчини. Широко застосовують розчини каустичної соди концентрацією до 3-5 % при струминному митті і до 10-15 % в стаціонарних ваннах. Продуктивність миття підвищується на 20-30 % при добавці 15-18 г/л поверхнево-активної речовини ДС-РАС або 2 г/л сульфанолу. Останніми роками замість каустичної соди використовують нові неагресивні миючі засоби, такі як препарати АМ-15, МЛ-51, МЛ-52 і розчини, що містять поверхнево-активні речовини, синтезовані на основі нафтопродуктів. Розчин вибирають по складу таким, щоб він не викликав корозію металу.
Робота з миючими розчинами вимагає найсуворішого дотримання правил безпеки. Перед початком роботи мийник повинен покрити руки спеціальними оберігаючими пастами. При використанні миючих розчинів, які можуть викликати опіки, працювати слід в гумових рукавичках. Мийне відділення необхідно тримати в чистоті і добре вентилювати. На початку кожної зміни підлоги мають бути посипані свіжою тирсою, яку у кінці зміни потрібно видаляти.