90. Особливості ремонту деталей тиском.

Суть методу полягає у відновленні початкових розмірів робочих поверхонь пластичним деформуванням за рахунок перерозподілу матеріалу деталі. В процесі деформування матеріал витісняється з неробочих зон на спрацьовані в результаті чого відновлюється форма і розміри цих поверхонь.

При ремонті деталей тиском необхідно виконувати вимоги:

1. наявність запасу матеріалу на неробочих зонах ремонтованої деталі

2. достатня пластичність матеріалу

3. механічні властивості відремонтованої деталі і нової мають бути однаковими

4. обсяги механічної та термічної обробок повинні бути мінімальними

Види обробок: осаджування, роздавлювання, обтискання., витягування, накатування, випрамляння,

Переваги: висока якість відновлення, використання стандартного обладнання. Економічність.

Недоліки: обмежена номенклатура ремонтованих деталей, необхідність у окремих випадках повторної термообробки і потреба в спеціальному оснащенні для ремонту деталей кожного типорозміру.

91. Особливості ремонту деталей зварюванням.

Зварювання – процес утворення нероз’ємного з єднання окремих частин у результаті міжатомної або міжмолекулярної взаємодії. Зварюванням з’єднують окремі частини деталей, зварюють тріщини, раковини і тд.

Зварювання деталей з чавуну є складним процесом , що пов’язане з великим вмістом вуглецю і кремнію в чавуні, неоднорідністю його структури й чутливістю до зміни температури. При зварюванні чавуну внаслідок нерівномірного нагрівання та швидкого охолодження зявляються тріщини і відбілений чавун високої твердості, який важко обробляти.

Для зварювання деталей із кольорових деталей, зварювання тріщин і раковин невеликої довжини в чавунних деталях, і з мало вуглецевих сталей використовують бензинокисневе зварювання.

При ручному газовому зварюванні якість шва і наплавленого шару суттєво залежить від складу додаткового матеріалу. При зварюванні необхідно використовувати додаткові матеріали, близькі за хімічним складом до матеріалу деталі, яка ремонтується. Так для зварювання високолегованих сталей використовують спеціальні електроди, леговані хромом, нікелем, молібденом, титаном.

92. Особливості ремонту деталей наплавленням.

Наплавлення - процес нанесення розплавленого металу необхідного складу на поверхню деталі, нагріту до температури плавлення. При наплавленні нанесений шар металу міцно з'єднується з основним металом унаслідок утворення металевого зв'язку. Наплавлення застосовують для відновлення розмірів деталі і додання заданих властивостей її поверхні шляхом правильного вибору хімічного складу і структури наплавленого металу.

Наплавлення є різновидом зварки. Проте наплавлювальні процеси відрізняються від зварювальних. У зв'язку з цим до процесу наплавлення пред'являються наступні основні вимоги:

1) для забезпечення заданих физико-механічних властивостей наплавленого шару процес наплавлення не повинен змінювати початкового хімічного складу і структури металу, що наноситься, тобто при наплавленні частка основного металу в наплавленому шарі повинна бути хв.імальною;

2) для збереження міцності ремонтованої деталі процес наплавлення не повинен змінювати її початкового хімічного складу, структури і напруженого стану;

3) наплавлений шар повинен володіти достатньо високою міцністю зчеплення з основним металом.

Наплавлення є поширеним методом відновлення поверхонь деталей обладнання для буріння свердловин і нафтогазовидобування, таких як вали, зубчаті колеса, муфти, зірочки, клапани і штоки бурових насосів і інші деталі.