
- •Реферат
- •Розділ 1. Характеристика кінцевого продукту виробництва
- •Аналітична нормативна документація Доксорубіцину гідрохлорил
- •Специфікація на доксорубіцин,
- •10. Кількісне визначення.
- •2.2. Фірми-виробники продукту
- •2.3. Способи отримання доксорубіцину
- •2.3.1. Параметри проведення мікробного синтезу доксорубіцину
- •2.3.2. Напівсинтетичний спосіб синтезу доксорубіцину
- •2.4. Використання доксорубіцину та річна потреба
- •2.5. Потреби в означеній біологічно-активній речовині на сьогодні
- •Розділ 3. Опис біологічного агента
- •3.1. Морфолого-культуральні ознаки
- •3.2. Фізіолого-біохімічні ознаки біологічного агента
- •3.3. Таксономічний статус біологічного агента
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно з іх виданням Керівництва Бергі з систематики бактерій
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно філогенетичної класифікації
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно з х виданням Керівництва Бергі з систематики бактерій
- •Шлях біосинтезу Доксорубіцину з мальтози у Streptomyces peucetius
- •Розділ 4. Обгрунтування вибору технологічної схеми
- •4.1. Обгрунтування вибору біологічного агента
- •4.2. Обгрунтування складу поживного середовища
- •Вартість компонентів поживного середовища згідно до статті н. Ломоновскої «Перепроизводство Доксорубицина в s. Peucetius»
- •4.3. Обгрунтування способу проведення біосинтезу
- •4.4.Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •4.5. Обгрунтування вибору технології
- •Розділ 5. Опис технологічного процесу
- •Розділ 6. Матеріальні розрахунки
- •7.3.3. Розрахунок кількості інокуляторів іі.
- •Розділ 7. Специфікація обладнання
- •Розділ 8. Контроль виробництва
- •Карта постадійного контролю
- •8.1. Методи контролю Визначення концентрації біомаси
- •Визначення концентрації цільового продукту
- •Визначення концентрації джерела вуглецю
- •Визначення концентрації джерела азоту
- •Мікробіологічний контроль
- •Список використаної літератури
Аналітична нормативна документація Доксорубіцину гідрохлорил
ліофілізований порошок для ін’єкційних розчинів по 10 мг у флаконах
Склад препарату; 1 флакон містить:
Активна речовина: доксорубіцину гідрохлориду 10 мг
Допоміжні речовини; лактози моногідрат.
Фармакодинаміка. Доксорубіцин чинить виражену протипухлинну і проти лейкозну дію. Препарат швидко проникає в клітини, зв’язується з пери нуклеїновим хроматином, пригнічує поділ клітин та синтез нуклеїнових кислот, виявляючи специфічну дію на фазу S поділу клітин, спричиняючи хромосомні аберації.
Фармакокінетика. Після внутрішньо венного введення Доксорубіцин швидко розподіляється в плазмі та тканинах – вже через 30 с препарат виявляється в печінці, легенях, серці та нирках. Об’єм розподілу в рівноважному стані становить 20 - 30 л/кг. Протягом години після введення Доксорубіцин частково метаболізується в печінці в активний метаболіт. Не проникає крізь ГЕБ. Період напів виведення для Доксорубіцину та його метаболіту становить від 20 до 48 годин. Виводиться з жовчю в незміненому вигляді (приблизно 40 % протягом 5 днів) та нирками в незміненому вигляді та у вигляді метаболітів (майже 5 - 12 % протягом 5 днів).
Показання: гострий лімфобластний та мієлобластний лейкоз, хронічні лейкози, лімфогранулематоз (хвороба Ходжкіна), неходжкінська лімфома, множинна мієлома, остеосаркома, саркома Юінга, саркома м’яких тканин, нейробластома, рабдоміосаркома, пухлина Вільмса, рак молочної залози, рак ендометрія, яєчників, передміхурової залози, легень, шлунка, щитовидної залози, несеміноматозного раку яєчок, перехідного раку сечового міхура.
Специфікація на доксорубіцин,
ліофілізований порошок для ін’єкційних розчинів
Найменування показника |
Допустимі межі |
Методи контролю* |
Опис |
оранжево-червоні, ліофілізовані часточки або порошок |
За п. 1, візуально |
Ідентифікація |
А. Інфрачервоний спектр субстанції має відповідати спектру ФСЗ доксорубіцину гідрохлориду |
За п. 2 А, ДФУ, 2.2.24 |
В. Близько 10 мг субстанції розчиняють у 0,5 мл кислоти азотної Р, додають 0,5 мл води Р і нагрівають на полум’ї протягом 2 хв. Одержаний розчин витримують до охолодження і додають0,5 мл розчину срібла нітрату Р1; утворюється білий осад |
За п. 2 В, метод ІФА |
|
Прозорість |
Препарат має бути непрозорим. |
За п. 3, ДФУ, 2.2.1 |
Кольоровість |
Забарвлення препарату має бути оранжево-червоним. |
За п. 4, ДФУ, 2.2.2 |
рН |
Від 4,0 до 5,5. |
За п. 5, ДФУ, 2.2.3 |
Механічні включення |
Препарат має витримувати вимоги ДФУ. |
За п. 6, ДФУ, 2.9.20 |
Аномальна токсичність |
Препарат має витримувати випробування на аномальну токсичність. |
За п.8, ДФУ, 2.6.9 |
Бактеріальні ендотоксини |
Менше 2,2 МО/мг. |
За п. 9, ДФУ, 2.6.14 |
Стерильність |
Препарат має витримувати випробування на стерильність. |
За п. 10, ДФУ, 2.6.1 |
МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
Опис. оранжево-червоні, ліофілізовані часточки або порошок
Ідентифікація. А. (ДФУ, 2.2.24) Інфрачервоний спектр субстанції має відповідати спектру ФСЗ доксорубіцину гідро хлориду
В. Близько 10 мг субстанції розчиняють у 0,5 мл кислоти азотної Р, додають 0,5 мл води Р і нагрівають на полум’ї протягом 2 хв. Одержаний розчин витримують до охолодження і додають0,5 мл розчину срібла нітрату Р1; утворюється білий осад
3. Прозорість (ДФУ, 2.2.1). Препарат має бути непрозорим.
4. Кольоровість розчину (ДФУ, 2.2.2). Забарвлення препарату має бути не оранжево-червоним.
5. pН (ДФУ, 2.2.3). Від 4,0 до 5,5.
6. Механічні включення. Випробування проводять відповідно до ДФУ, 2.9.20.
Контроль проводять візуальним методом. Переглядають зразки вибірки відібрані із розрахунку 80 флаконів на об'єм серії до 3200 флаконів (субсерії). Кожну субсерію контролюють окремо, а результат контролю субсерій усереднюють.
Контейнери, в яких виявлені видимі механічні включення, вважають забракованими і укладають в окрему тару з позначкою «Брак».
При виявленні на першому ступені контролю:
2-х флаконів і менше, що мають механічні включення – серію приймають з першої вибірки;
5-х флаконів і більше, що мають механічні включення – серію бракують з першої вибірки;
- від 2-х до 4-х флаконів, що мають механічні включення - проводять
другу вибірку (другий ступінь контролю), в кількості передбаченій першим ступенем контролю і переглядають за тією ж методикою.
У разі проведення другого ступеню контролю результати першої та другої вибірки сумують. При виявленні:
6-ти флаконів, що мають механічні включення і менше – серію приймають;
7-ми флаконів і більше , що мають механічні включення – серію бракують.
Препарат має відповідати вимогам.
7. Аномальна токсичність (ДФУ, 2.6.9). Препарат має бути нетоксичним. Вводять кожній миші протягом 15 с. 0,1 мг субстанції в 0,5 мл води для ін’єкцій Р. Термін спостереження 48 годин.
8. Бактеріальні ендотоксини. Випробування проводять відповідно до вимог ДФУ, 2.6.14. Менше 2,2 МО/мг.
9. Стерильність. Випробування проводять відповідно до вимог ДФУ, 2.6.1.
Препарат має бути стерильним.