- •Реферат
- •Розділ 1. Характеристика кінцевого продукту виробництва
- •Аналітична нормативна документація Доксорубіцину гідрохлорил
- •Специфікація на доксорубіцин,
- •10. Кількісне визначення.
- •2.2. Фірми-виробники продукту
- •2.4. Використання доксорубіцину та річна потреба
- •2.3. Способи отримання доксорубіцину
- •2.3.1. Параметри проведення мікробного синтезу доксорубіцину
- •2.3.2. Напівсинтетичний спосіб синтезу доксорубіцину
- •2.5. Потреби в означеній біологічно-активній речовині на сьогодні
- •Розділ 3. Опис біологічного агента
- •3.1. Морфолого-культуральні ознаки
- •3.2. Фізіолого-біохімічні ознаки біологічного агента
- •3.3. Таксономічний статус біологічного агента
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно з іх виданням Керівництва Бергі з систематики бактерій
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно філогенетичної класифікації
- •Таксономічне положення s. Peucetius згідно з х виданням Керівництва Бергі з систематики бактерій
- •Шлях біосинтезу Доксорубіцину з мальтози у Streptomyces peucetius
- •Розділ 4. Обгрунтування вибору технологічної схеми
- •4.1. Обгрунтування вибору біологічного агента
- •4.2. Обгрунтування складу поживного середовища
- •Вартість компонентів поживного середовища згідно до статті н. Ломоновскої «Перепроизводство Доксорубицина в s. Peucetius»
- •4.3. Обгрунтування способу проведення біосинтезу
- •4.4.Обгрунтування вибору ферментаційного обладнання
- •4.5. Обгрунтування вибору технології
- •Розділ 5. Опис технологічного процесу
- •Розділ 6. Матеріальні розрахунки
- •7.3.3. Розрахунок кількості інокуляторів іі.
- •Розділ 7. Специфікація обладнання
- •Розділ 8. Контроль виробництва
- •Карта постадійного контролю
- •8.1. Методи контролю Визначення концентрації біомаси
- •Визначення концентрації цільового продукту
- •Визначення концентрації джерела вуглецю
- •Визначення концентрації джерела азоту
- •Мікробіологічний контроль
- •Список використаної літератури
4.2. Обгрунтування складу поживного середовища
На даний час мікроорганізми находять широке використання майже у всіх сферах життя людини. Не винятком є і Streptomyces peucetius, що являється продуцентом антибіотика доксорубіцину, який використовується в якості протипухлинного засобу.
У 1969 році DXR вперше був виділений з Streptomyces peucetius підвид. Caesius ATCC 27952, мутантний штам, отриманий з S. peucetius ATCC 29050 [25].
На основі біосинтетичних досліджень і аналізу кінцевого продукту, різних чинників, що впливають на його виробництво батьківським штамом S. peucetius, розглядається, щоб краще обійти будь-які вузькі місця у виробництві DXR, тим самим забезпечуючи ідеї генної інженерії промислових штамів S. peucetius [8].
S. peucetius культивують на ферментаційному поживному середовищі, яке може містити як джерело вуглеводів – глюкозу, сахарозу, ксилозу, арабінозу, фруктозу, рамному, рафінорзу, маніт або інозит, як джерело азоту – дріжджовий екстракт, екстракт солоду, а також неорганічні солі. Культивування Streptomyces peucetius здійснюють на поживному середовищі, яке містить джерела вуглеводів, азоту, неорганічних солей, амінокислот, жири в умовах інтенсивної аерації і перемішування.
Порівняльна характеристика складу поживних середовищ, запропонованих в наукових статтях
Автор, рік публікації |
Штами |
Концентрація цільового продукту, мг/л |
Склад поживного середовища, г/л |
||||||||||||||||||||||
Н. Ломоновская «Перепрои-зводство Доксорубицина в S. peucetius» 29.09.1998 |
Streptomy-ces peucetius ATCC 27952
|
4,2 |
|
||||||||||||||||||||||
оооо |
Streptomy-ces peucetius ATCC 27952 |
0,3-10 |
|
||||||||||||||||||||||
S. Malla “Self-resistance mechanism in S. peucetius”, 18.04.2009 |
Streptomy-ces peucetius DRRC |
6,5 |
|
З наведеної таблиці видно, що найбільший вихід доксорубіцину – за використання технології описаної статті S. Malla “Self-resistance mechanism in S. peucetius”.
Тепер порівняємо склад поживного середовища та його вартість. Дані наведені в таблицях 4.1, 4.2, 4,3.
Табл.4.1
