4.2. Обгрунтування складу поживного середовища

На даний час мікроорганізми находять широке використання майже у всіх сферах життя людини. Не винятком є і Streptomyces peucetius, що являється продуцентом антибіотика доксорубіцину, який використовується в якості протипухлинного засобу.

У 1969 році DXR вперше був виділений з Streptomyces peucetius підвид. Caesius ATCC 27952, мутантний штам, отриманий з S. peucetius ATCC 29050 [25].

На основі біосинтетичних досліджень і аналізу кінцевого продукту, різних чинників, що впливають на його виробництво батьківським штамом S. peucetius, розглядається, щоб краще обійти будь-які вузькі місця у виробництві DXR, тим самим забезпечуючи ідеї генної інженерії промислових штамів S. peucetius [8].

S. peucetius культивують на ферментаційному поживному середовищі, яке може містити як джерело вуглеводів – глюкозу, сахарозу, ксилозу, арабінозу, фруктозу, рамному, рафінорзу, маніт або інозит, як джерело азоту – дріжджовий екстракт, екстракт солоду, а також неорганічні солі. Культивування Streptomyces peucetius здійснюють на поживному середовищі, яке містить джерела вуглеводів, азоту, неорганічних солей, амінокислот, жири в умовах інтенсивної аерації і перемішування.

Порівняльна характеристика складу поживних середовищ, запропонованих в наукових статтях

Автор, рік публікації	Штами	Концентрація цільового продукту, мг/л	Склад поживного середовища, г/л
Н. Ломоновская «Перепрои-зводство Доксорубицина в S. peucetius» 29.09.1998	Streptomy-ces peucetius ATCC 27952	4,2	Глюкоза 60 Дріжджовий екстракт 8 Екстракт солоду 20 MOPS 15 NaCl 2 MgSО4 0,1 FeSО4 7H2О 0,01 ZnSО4 7H2О 0,01
оооо	Streptomy-ces peucetius ATCC 27952	0,3-10	Декстроза 60 Пивні дріжджі 25 NaCl 2 КН2РО4 1 CaCO3 2 MgSО4 0,1 FeSО4 7H2О 0,01 ZnSО4 7H2О 0,01
S. Malla “Self-resistance mechanism in S. peucetius”, 18.04.2009	Streptomy-ces peucetius DRRC	6,5	Мальтоза 50 Дріжджовий екстракт 5 NaNO3 1,13 К2НРО4 0,232 MgSО47H2О 0,164 MOPS 6,4 ZnCl 2  0,04 FeCl 3 · 6H 2 O 0,2 MnCl 2 · 4H 2 O 0,01 Na 2 B 4 O 7 · 10H 2 O 0,01 (NH 4 )6 Mo 7 O 24 · 4H 2 O 0,01

З наведеної таблиці видно, що найбільший вихід доксорубіцину – за використання технології описаної статті S. Malla “Self-resistance mechanism in S. peucetius”.

Тепер порівняємо склад поживного середовища та його вартість. Дані наведені в таблицях 4.1, 4.2, 4,3.

Табл.4.1