4. Методи зниження ризику

Усі способи впливу на ризик можна розділити на три основні групи - зниження, збереження і передача ризику (рисунок 9.3).

Рисунок 9.3 Основні групи методів впливу на ризик

Зниження ризику для організації має на увазі зменшення або розмірів можливого збитку, або імовірності настання несприятливих подій. Найчастіше воно досягається за допомогою здійснення в організації попереджувальних організаційно-технічних заходів, під якими розуміються, наприклад, різні способи посилення безпеки будинків і споруджень, установку систем контролю й оповіщення, протипожежних пристроїв, навчання персоналу способам поводження в екстремальних ситуаціях тощо.

Збереження ризику на існуючому рівні не завжди означає відмовлення від дій, спрямованих на компенсацію збитку, хоч така можливість передбачена. Організація може створити спеціальні резервні фонди (фонди самострахування або фонд ризику), з яких буде вироблятися компенсація збитків при настанні несприятливих ситуацій. Такий метод управління ризиком називається самострахуванням. До мір, здійснюваних при збереженні ризику, можуть бути також прилічені одержання кредитів і позик для компенсації збитків і відновлення виробництва, одержання державних дотацій і ін.

Заходи для передачі ризику означають передачу відповідальності за нього третім особам при збереженні існуючого рівня ризику. До них відносяться страхування (передача ризику страховій компанії за визначену плату), а також різного роду фінансові гарантії, поручительства і т.д. Передача ризику може бути здійснена шляхом внесення в текст документів (договорів, торговельних контрактів і ін.) спеціальних застережень, що зменшують власну відповідальність при настанні непередбачених подій або передавальний ризик контрагентові.

Усі заходи щодо управління ризиком можуть бути розділені на доподійні і післяподійні. Перші плануються і здійснюються завчасно, а другі - після того, як непередбачена подія уже відбулася.

До доподійних заходів відносяться наступні: страхування, самострахування, попереджувальні організаційно-технічні міри, юридичні, договірні й інші заходи для передачі ризику.

Післяподійні заходи - це одержання засобів на ліквідацію збитків у виді фінансової допомоги, позик і т.п.

Багато заходів для збереження і передачі ризику реалізуються у формі тих або інших фінансових механізмів і ніяк не впливають на частоту виникнення несприятливих подій і масштаби збитків до їхньої компенсації.

Специфічним методом управління фінансовими ризиками є хеджирування, що, не впливаючи на частоту настання збитків у виді зменшення вартості портфеля активів, шляхом спеціальних заходів зменшує їхній масштаб.

Методи управління ризиками:

1) Диверсифікованість ризиків. Диверсифікованість полягає в розподілі зусиль і капіталовкладень між різноманітними видами діяльності, безпосередньо не зв'язаними один з одним. Якщо в результаті непередбачених подій один вид діяльності може виявитися збитковим, інший, цілком можливо, буде приносити прибуток. Це врятує організацію від банкрутства і дозволить функціонувати надалі.

Диверсифікованість може не тільки зменшити, але і збільшити ризик. Збільшення ризику відбувається у випадку, якщо менеджер організації вкладає кошти в область діяльності, у якій його знання й управлінські здібності обмежені.

Не кожен ризик можна зменшити за допомогою диверсифікованості. Не можна зменшити методом диверсифікованості такі ризики як ризик, зв'язаний з чеканнями кризи або підйому економіки в цілому, ризик, зв'язаний з рухом банківського відсотка, політичний ризик і інші.