2. Види діагностики

Діагностика діяльності підприємства заснована на комплексному вивченні процесу і результатів техніко-економічного розвитку підприємства і виявленні основних причинно-наслідкових зв'язків.

Вона припускає дослідження сукупності технологічних, соціально-економічних, правових, екологічних і інших процесів формування, побудови і функціонування системи керування, виявлення принципів побудови організаційної структури підприємства, оцінку ефективності застосовуваних методів інформаційного, математико-технічного і кадрового забезпечення.

Діагностика діяльності підприємства включає ряд основних напрямків:

1 – розробка методики аналізу виробничо-господарського, комерційного, соціального й іншого видів діяльності підприємства;

2 – виявлення основних прийомів аналізу стану і використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;

3 – установлення шляхів підвищення ефективності суб'єкта, що хазяює, на основі комплексного техніко-економічного аналізу;

4 – оцінка фінансового стану і погрози банкрутства, оцінка фінансового ризику;

5 – оцінка економічних результатів роботи підприємства з позиції конкурентноздатності його продукції, рівня рейтингу підприємства, його діючої активності і для репутації;

6 – оцінка виробничих результатів діяльності підприємства;

7 – оцінка витрат на виробництво і реалізацію продукції. Оцінка використання матеріальних ресурсів і стан їхніх запасів. Стан і використання основних фондів;

8 – оцінка екологічних наслідків діяльності підприємства;

9 – оцінка використання трудових ресурсів і результатів соціального розвитку підприємства;

10 – оцінка ефективності роботи підприємства й основних факторів, неї визначальних.

Виходячи з особливостей змісту і методики проведення діагностики, здійснюється класифікація видів діагностики.

Таблиця 3.1 Класифікація видів діагностики

Ознака класифікації	Вид діагностики
1. За об'єктом	Структурна, функціональна, організаційна
2. За періодичністю проведення	Систематична, епізодична
3. За формою оцінки результатів	Кількісна, якісна
4. За особливістю методики проведення	Статистична, факторна, експертна

Структурна діагностика припускає декомпозицію досліджуваного об'єкта і поліпшення структурних характеристик його елементів.

Функціональна – досліджує процес функціонування, тобто діяльності підприємства.

Організаційна – дозволяє оцінити стан підприємства в цілому, виходячи зі ступеня досягнення поставлених цілей. Вона дозволяє виявити проблемні моменти в робочому процесі і підготувати рекомендації з оптимізації діяльності підприємства.

Кількісна діагностика припускає визначення кількісних характеристик техніко-економічного стану підприємства. Ціль кількісної діагностики складається у вимірі і порівнянні результатів господарської діяльності у встановленій кількісній мері впливу різних факторів.

Якісна діагностика заснована на якісних порівняльних оцінках техніко-економічного стану підприємства і її метою є виявлення особливостей даного стану підприємства і його внутрішніх взаимозависимостей.

Статистична – заснована на дослідженні закономірностей розвитку підприємства шляхом застосування статистичних і економіко-математичних методів. Завершується ця діагностика інтерпретацією отриманих результатів, формулювань теоретичних і практичних висновків і пропозицій.

Факторна – заснована на визначенні і детальній оцінці кожної причини, кожного фактора, припускає застосування факторного аналізу.

Експертна – заснована на застосуванні комплексу логічних і математичних процедур, спрямованих на одержання від фахівців інформації, її аналіз і узагальнення.