3. Управління об'єднанням підприємств

Вивчаючи це питання, студенти повинні пам'ятати, що об'єднання юридичних осіб здійснюється з метою колективного використання виробничого, науково-технічного, інформаційного і фінансового потенціалу кожного з них для досягнення більшої ефективності і конкурентноздатності кожного з них.

Асоціація виконує різноманітні функції по проведенню наукових, у тому числі маркетингових досліджень, здійснює консультаційну діяльність, інформаційне забезпечення членів асоціації ринкової інформації, проводить рекламні заходи, розробляє стандарти і нормативні документи асоціації з питань виробництва і якості й умов праці, організує підготовку і підвищення кваліфікації працівників.

Керування може здійснюватися спеціально створеним органом, що утримується на відрахуванні кожного учасника цієї асоціації або головного юр. особою по згоді інших учасників.

Корпорація здійснює високий рівень централізації функцій керування, є відкритою для виступу на добровільній основі інших юр. осіб за рішенням власників і органів керування.

Учасники корпорації передають їй частину своїх повноважень для централізованого керування в інтересах кожного з учасників.

Вищим органом керування корпорації є рада директорів, у компетенцію якого входить розробка стратегії керування корпорацією, призначення працівників апарата керування, консультування адміністрації з питань керування, контроль діяльності виконавчого органа.

Залежно від розподілу повноважень і відповідальності, головною виконавчою особою корпорації може бути голова ради директорів або президент. Голова ради директорів веде засідання ради і володіє більш реальною владою. Президент може одночасно бути головою ради ди­ректорів, а у період, коли відсутній голова, виконувати його обов'язки.

Президент призначається радою директорів. Віце-президенти ви­конують роль кураторів конкретних функції господарської діяльності.

Виконавчим органом є адміністрація корпорації, що очолюється президентом. Виконавчий апарат управління корпорації розробляє поточну гос­подарську політику всієї організації і слідкує за її виконанням. Президент призначається радою директорів, йому підкоряються Віце-президенти по конкретних функціональних зонах, функціям керування.

Консорціум – тимчасове об'єднання. Відносини в консорціумі між учасниками носять в основному координаційний характер. Очолюється також радою директорів.

Після реалізації проекту, для якого створений консорціум, він ліквідується або перетворюється в інший вид об'єднання.

Концерн – це статутне об'єднання підприємців промисловості, транспорту, банків, торгівлі, НДІ на підставі фінансової залежності від одного або декількох підприємств.

Для концерну характерно високий ступінь централізації функцій керування, тісні зв'язки між учасниками концерну, єдина політика концерну.

Учасники концерну мають можливість вільного входу і виходу з цього об'єднання при збереженні взаємних зобов'язань і укладених угод.

Особливості концерну:

• тісні зв'язки між учасниками;

• єдина політика у рамках концерну;

• велике коло повноважень виробничої діяльності;

• створення централізованих фінансових фондів;

• створення нових підприємств в інтересах учасників концерну;

• заборона учасникам входити до інших концернів.

Такий жорсткий взаємозв'язок учасників у концерні дає мож­ливість майнової відповідальності учасників за забов'язаннями об'єд­нання в цілому.

Концерн очолюється правлінням, на чолі якого президент, він же голова правління концерну.

Голова вирішує принципові питання даного об'єднання і здійснює стратегічне керування концерном.

Тактичне керування покладене на раду директорів, якому підкоряються функціональні відділи і департамент.

Холдингова компанія, що включає материнське підприємство, що є власником контрольного пакета акцій дочірніх підприємств.

Вищим органом керування в холдингової компанії є загальні збори акціонерів. У період між зборами – рада директорів. Раді директорів підлеглий президент холдингової компанії, що керує діяльністю апарата керування.

Картель – форма об'єднання господарських суб'єктів ринку на основі договору про наступні моменти:

- розподіл ринків збуту і джерел сировини;

- регулювання обсягів виробництва продукції;

- установлення рівня заробітної плати для працівників;

- установлення соціальних гарантій для працівників;

- установлення єдиних цін на продукцію;

- установлення єдиних умов продажу товарів.

Трест – це форма об'єднання суб'єктів, що хазяюють, при якому всі учасники утрачають свою виробничу і комерційну самостійність і підкоряються єдиному органові - керуванню тресту.

У тресті досягається концентрація капіталу, що дає можливість проводити єдину виробничу і технічну політику. Вважається, що трест є початковою стадією створення більш високих форм об'єднання: концерн, холдингова компанія. У тресті поєднуються всі сторони господарської діяльності підприємства.

Синдикат – це така форма об'єднання підприємств, у якій зберігається юридична і виробнича самостійність, а комерційна самостійність утрачається. У синдикаті централізується вся комерційна діяльність учасників, включаючи встановлення цін, обсягів і умов продажу.

Синдикат вважається ефективним ринковим способом економічної боротьби з різними перекупниками і посередниками. В Україні синдикати в основному створені у важкій і харчовій промисловості, створюються у формі АТ.