106. Договір факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає чи зобов’язується передати грошові кошти у розпорядження іншої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Метою договору факторингу є одержання клієнтом кошгів (одержання фінансування) за рахунок відступлення ним права вимоги до третьої особи, тобто фінансування (кредитування) однієї особи фактором за рахунок відступлення останньому грошової вимоги цієї особи до третьої сторони.

Предметом договору факторингу може бути одна чи декілька вимог.

Договір факторингу може передбачати передачу грошових коштів фактором або зобов’язання фактора передати грошові кошти в майбутньому.

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором.

Зобов’язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов’язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Строк у договорі факторингу визначається за домовленістю сторін. В інтересах фактора строк виконання договору може бути пов’язаний із моментом виконання боржником відступленої вимоги, особливо якщо клієнт прийняв на себе обов’язок за реальне виконання останньої.

Характерною особливістю договору факторингу є передусім наявність у договорі двох спеціальних суб’єктів — фактора, яким, як правило, виступає банка або інша фінансова установа, та клієнта — суб’єкта підприємницької діяльності. Крім того, факторинг являє собою регулярно здійснювану операцію, за якою на фактора покладаються певні додаткові обов’язки. Клієнті його боржник можуть укласти угоду про заборону передання грошової вимоги чи її обмеження, але це не звільняє клієнта від зобов’язань або відповідальності перед боржником унаслідок передання грошової вимоги на порушення укладеної між ними угоди про заборону чи обмеження факторингу.

Клієнт відповідає за дійсність грошової вимоги. Вона визнається дійсною, якщо клієнт має право на передання грошової вимоги і в момент відступлення цієї вимоги йому невідомі обставини, ,,.ІІ унаслідок яких боржник має право її не виконувати. Клієнт не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання боржником вимоги.

Боржник зобов’язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта чи фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові й у цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також зазначений фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді сталося. Якщо фактор не виконає цього обов’язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов’язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові звільняє боржника від його обов’язку перед клієнтом.

Подальше відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється за допомогою купівлі в нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, що він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо суми, які він одержав, є меншими від суми, що сплатив фактор клієнтові.

Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов’язання клієнта перед фактором, останній зобов’язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов’язаний сплатити факторові залишок боргу.

Для здійснення платежу боржник має право ставити для зарахування свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі з клієнтом, якщо вони виникли у боржника! до моменту, коли він був повідомлений про відступлення вимоги факторові.