Поняття цивільного права.
Цивільне право - одна з найважливіших складових частин будь-якої правової системи і найбільш розроблена, системоутворююча галузь приватного права. Норми цивільного права регулюють відносини, що складаються між громадянами, організаціями і державою з приводу різних матеріальних благ (майна, робіт, послуг, прав на результати інтелектуальної діяльності), а також відносини по захисту нематеріальних благ (життя і здоровя, честі та гідності і т. д.). Сукупно ці відносини іменуються цивільними правовідносинами. Коло цих відносин надзвичайно широкий. Тому важливість громадянського права в тому, що абсолютна більшість громадян постійно бере участь в тих чи інших цивільних правовідносинах. Термін "цивільне право" походить від римського "ius civile" - "право громадян", що регулювало майнові та інші приватні відносини з участю римських громадян ( "cives").
2. Джерела приватного права.
Джерело цивільного права — це форма вираження цивільно-правових норм, що мають загальнообов'язковий характер. У цивільно-правовій системі України основним джерелом цивільного права є нормативно-правовий акт, а в окремих випадках — також звичай та договір. Цивільне законодавство — це сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, які містять цивільно-правові норми. Ієрархія системи нормативно-правових актів обумовлена їх юридичною силою.Основу цивільного законодавства становить Конституція України. Джерелом цивільного права є і міжнародні договори. Однак для визнання за міжнародним договором правової природи джерела права потрібно, щоб згоду на його обов'язковість було надано ВР України.Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України .ЦК України було прийнято 16 січня 2003 року і він вступив у силу з 1 січня 2004 року. За структурою ЦК України містить 1308 статей в 90 главах, зібраних у 6 книг: 1 книга — Загальні положення;2 книга — Особисті немайнові права фізичних осіб;3 книга — Право власності та інші речові права; 4 книга — Право інтелектуальної власності;5 книга — Зобов'язальне право;6 книга — Спадкове право. До цивільного законодавства відносять також і низку підзаконних актів, які, хоча і стоять за ієрархією нижче.Окрім цивільного законодавства до джерел цивільного права ЦК України вперше відніс звичай.Вперше ЦК України як джерело цивільного права закріпив і договір.
3. Значення римського приватного права у сучасному цивільному праві.
Після проголошення незалежності Україна вступає у найрізноманітніші ділові відносини з іншими, зокрема західноєвропейськими, країнами. Для захисту інтересів Української держави, її громадян необхідно знати і розуміти іноземне законодавство, а це неможливо без знання римського приватного права. Майже вся термінологія, зокрема такі поняття, як віндикція, негаторний позов, презумпція, контракти і пакти, консесуальні договори, цівілістика, декрет, вето, диктатор, куратор, консул, окупація, префект, сенат, республіка, імперія, магістратура, конституція, депозит, депонент, депозитарій, делікт, кодекс, іпотека, контракт, легат, цесія, секвестр та ін. отримали значення інтернаціональних і давно стали загальновизнаними як в національному, так і в міжнародному вжитку. Вільне володіння загальновизнаними афоризмами, висловлюваннями, термінами не тільки свідчить про високу правову культуру, а й значно полегшує спілкування юристів різних країн. Вивчення римського приватного права з метою пізнавальною, для засвоєння загальної історії права, теорії права, історії політичних і правових вчень. Римське приватне право сьогодні - це невід'ємна методологічна база професійної юридичної освіти, основа розуміння основних галузей права і порівняльного правознавства, дидактичне поле для становлення юридичної мови і юридичного мислення.