1. «Поди! на команди».

Ведучий пояснюе дггям принцип подалу на три команди. Запн noipi6Ho подшити на три команди, для цього обираемо, так званий принцип родинних зв'язюв. 13 загону обираеться три найактившших хлопчики, вони будуть батьками. Тепер кожшй родин! потр1бна мати, батько обирае MaTip, MaTip - сина i т.д. Ось ми маемо три команди - це i будуть три мюта, кожна с!м'я утворюе свое MicTO.

2. Представления.

Ведучий пояснюе дггям, що ш потр1бно представити свое Micro, його назву та] обрати мера i посла. На це Тм даеться декшька хвилин. Команди називаютъся та представляють своТх обранщв.

3. «Проблема»

Ведучий розповщае про м1ста та ix проблеми:

• Micro «А» е освптпм центром краши з безл1ччю коледяйв та ушверситет1в.] Основною проблемою мгста е упшзащя см}ття, яке заполонило вулищ MicTa.

• MicTo «Б» е промисловим центром, в якому знаходиться найбшыпий в крайн завод-пгант, але гхньою проблемою е те, що завод став нерентабельним,] обладнання застаршо i завод зупинив свою роботу.

• Село «В», в якому е велика кшыасть молод!, але немае навиъ клубу i тощ молодь 30BciM Hi чим не зайнята.

Командам надаеться три хвилини на обм^рковування проблем та подання BapiaHTiB^ ix виршення. При цьому ведучий натякае, що для виршення своТх проблем кожне] MicTO може ствпрацювати з шшими мютами. ти подають сво! iдеТ, обговорюють] ix.

Ведучый проводить збори послгв.

4. «Ускладнення проблем»

Ведучий пояснюе, що в Midi «А» через саштарну ситуацио закрились Bci ВИЗ, а в| Micii «Б» робшшки, що залишились безробггними вийзпли на вулищ i оголосили] страйк. В сет «В» у зв'язку з вщсутшстю культурного осередку, почастлшалви випадки антисощальноТ поведшки молод!.

Упмяттттах/ TTQc^riL^q па г ua nfimpnnAinjg гтл^пли—t-i —_^^ — —ум!иерситсту заявив, що вш мае технолопю по переробщ см1ття, але для цього нотplfini велим кошти та мюце для заводу.

V Mini «б» мюцевий мшютр еконошки заявив, що для м1ста вигщшше знести очирий «анод I на його шсщ побудувати новий. Проблемою е кошти та кййЛ1(|)1коваш кадри.

А н сол1 «С» з'явився виходець з села, ниш один з власниюв великого < 'иропойського банку i запропонував свою допомогу. Дням даеться 5 хвилин на ршлуми. Вони подають cboi щеТ. Ведучий проводить збори поств, вони досягають •и hi и I нроблеми Bcix MicT автоматично вщмшуються. Шдподгння шдсумюв гри.

11<14Ч1И mIct малюють схему виршення проблем Bcix MicT i ознайомлюють з нею muIn нриоутжх.

«ВПЛИВ РЕКЛАМЫ НА МОЛОДЬ»

(Eecida «За круглим столом»)

\П TAl Гтн/шти micm, складовг, icmopiw поняття «реклама», маркетинг.

fAHJfAIIIIN: пошайомити dimeu з видами реклами; з'ясувати власне бачення мнмяг пами на оточуючих; спробувати свог сили в рекламi; виробити колективт 1мЛи V»иннн рекпамодавцям.

Wimji им сп/нша приточена для dimeu старшого шкшъного eiKy.

МП 1(1 ИРОНКДЕННЯ: хол, зал, кострова, будь-яке Micife, де можна yciM tffl/wwMi и пы крумим столом».

Г< 11ИОД1Л ДОРУЧКНЬ (рада справи):

• (МмйнИйтор;

• П1д||оп1д(и1Ы1ИЙ за роботу тпцативно! творчо! групи;

• М1дн0м1дш1ьний за консультацию «гостей»;

• II!м11мм!д11 ш.пиП засюрприз;

• И1дцой1дш1Ы1ИЙ ш оформления примпцення;

• Н1дноп1дШ1Ы1ИЙ ш музику(п1дб1р);

• At in I «mi I и мдучого;

• I Пдишмкй iipmiu;

111ДI О ЮККА I Вибирасться шицативна група, яка шдбирае питания, яю

w ни пиши I.—niiiuniih i». nvnH'i'oniifi- учготгягур ту q гостями. ттпитоячяг час проведени

яMarepiajiy); j

• Щдготувати матер1ал про icropiio певно! компанй, яка займаетв виготовленням реклами;

• Виготовити карту листа, з вказаними мюцями реклами.

• Зал повинен нагадувати «рекламне поле». Tocii розмхщуються перед дггьм Творча група консультуе «гостей» щодо бесщи, а саме:

• Фах1вця-медика(вплив реклами на здоров'я);

• Економюта(про кшыасть закуплених i спожитих тютюнових чи алкогольн напош);

• Дцеаря (про отруення, р1зномаштш псшачш розлади, спричинеш рекламою).!

ПРОВЕДЕНИЯ: Ведучий нагадуе тему зустр1ч1, знайомить з гостями, стимул» вшьне обговорення проблеми. OKpiM того, наголошуе, що rocTi приготува! сюрприз, тому прохання до учасншав бесщи: максимальна увага, твдатиЯ актившсть, защкавлешсть сшвбеадютав.

Питания для обговорення(ор1ентоеат):

Реклама-це суспшьне явище чи необхщтсть ринку.

Як, на вашу думку, чи перенасичена засоби масово'1 шформацй кшькюя реклами?

Реклама i ii вплив на людину (дитану, школяра, старшокласника, батькя старше поколшня).

Уряд, 6i3Hec реклами. Реклама i здоровья людини. Як саме проходитиме бесща - залежить i вщ вм1ння ведучого, i вщ готовносп дот! до спшкування та обговорення даноГ проблеми. Але ось на що необхщно насамперед звернути увагу:

• з'ясувати саме поняття «реклама» - це неособистюш форми комуткащй, пл здШснюеться через посередництво платних 3aco6iB розповсюдження шформащйд чико вказаним джерелом фшансування.

• на I м1сщ серед рекламодавщв США- "Procter end Hamblen", яка щор!чно витрач! близько 672 млн. долар1в; але аж на 24 мющ - некомерщйна оргашзащя - уря США.

Реклама це рентабельний cnoci6 розповсюдження звернень, але виготовленн] реклами - складний cnoci6. Тому переважно цим займаються рекламш агентств (пригадайте ix).

• дал1 ведучий закликае обговорите виготовлену карту мюта, на якШ позначен рекламш компанй.

• Звернутись до icTopii реклами.

Ще в Стародавшй ГрецЙ, Рим1 були глашатш, якг на вулицях MicT продавали пропонували раб1в, худобу, товари. Це шдтверджують i розкопки: тавро рем1сник| клейма, вив1ски.

Наприклад, реклама для жителя Дорш мала такий вигляд:

«Щоб 04i сяяли , щоб щоки червонши, щоб надовго збереглася д!воча крас! розумна жшка буде купувати косметику за розумними цшами в Есклштоса». I друкована реклама з'явилася в 1478 роц1, англшською мовою.

у 1622 роц! реклама вперше з'явилася на сторшках друковано!' газети, яка також