31. Методика підготовки та проведення Новорічно-різдвяних свят.

Під час планування, організації і проведення святкових днів слід враховувати специфіку, масштабність і значимість свята, термін його святкування, період і пору, на яку випадає свято. Командири, офіцери виховних структур, працівники клубів, бібліотек мають ретельно готуватись самі і залучати працівників місцевої влади, працівників культури

В дні релігійних свят командири військових частин, начальники військових навчальних закладів, установ Збройних Сил України повинні створити умови для задоволення релігійних потреб віруючими військовослужбовцями.

Великих організаторських зусиль та особливої уваги вимагають підготовка та проведення дозвілля в святкові дні, коли з найбіль-шою повнотою повинні проявлятись єдність пропагандистської та культурновиховної роботи. Сутність святкового дозвілля полягає в емоційному збагаченні духовного світу військовослужбовців, що досяга-ється урочистістю заходів які проводяться в святкові дні.

Зміст культурно-виховних заходів повинен пов'язуватися з тематикою свята.

Найбільший виховний ефект від проведення заходів у вихідні, святкові та неробочі дні досягається тільки за умови, коли питання організації дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей і працівників Збройних Сил України вирішуються структурами виховної роботи, військовими закладами культури спільно з командирами та офіцерами штабів та управлінь всіх ланок.

Робота з організації дозвілля особового складу Збройних Сил України постійно вдосконалюється, проводиться пошук нових форм, методів культурно-виховної, просвітницької роботи.

31. Зміст плану культурно-виховної роботи на вихідний день.

Повсякденна діяльність військовослужбовців Збройних Сил України потребує чіткої, продуманої діяльності командирів, штабів, органів військового керівництва з питань організації дозвілля. Особливої уваги посадових осіб всіх рівнів потребують вихідні, святкові та неробочі дні.

Конституція України законодавчо закріпила право громадян України на відпочинок. Відпочинок – це в першу чергу наявність вільного часу. Уміння правильно і змістовно організувати свій вільний час, спрямо-вувати його на розвиток особистості, її здібностей. Уміння продуктивно використовувати вільний час характеризує рівень цивілізованості суспільства і соціалізації особистості.

Вільний час повинен використовуватись продуктивно і цілеспрямовано. Якщо він використовується бездумно, то може перетворитись із союзника в недруга, наносити шкоду як особистості так і суспільству в цілому.

Це положення стає актуальним за умов військової служби, особливостями якої є:

Жорстка регламентація повсякденного життя;

Обмежене коло міжособистісного спілкування і особистість відчуває у повсякденному житті потребу в різноманітних соціальних контактах;

Психологічні та фізичні навантаження пов’язані з умовами військової служби;

Відірваність особового складу від дому та звичних умов життя;

Обмежені умови самореалізації в умовах військової служби та інші фактори.

Військовослужбовці проводять у підрозділах та військових частинах не тільки навчальний час, але й час дозвілля, передвихідні, вихідні та святкові дні. Тому всі організаційні заходи командирів підрозділів і психологів рот із зняття психологічної втоми і відновлення сил військовослужбовців та із забезпечення їх інтелектуального розвитку мають проводитись в інтересах бойової, мобілізаційної готовності, забезпечення боєздатності військових підрозділів.

Розподіл часу у військовій частині здійснюється згідно статей 199-203 “Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України”. Так у статті 203 зазначено: “Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всього особового складу, крім військовослужбовців, залучених до виконання службових обов’язків. Ці дні, згідно з планами, а також вільний від занять час відводяться для відпочинку, проведення культурно-освітньої роботи, спортивних заходів та ігор.” Змістовна, повноцінна організація відпочинку військовослужбовців у вихідні, святкові та неробочі дні допомагає військовій службі, активно впливає на форму-вання позитивної спрямованості на виконання службових обов’язків.

Організовуючи роботу у передвихідні, вихідні та святкові дні слід виходити із принципу безперервності, цілеспрямованості та системності виховного процесу. Тому, проводячи культурно-виховну, спортивно-масову роботу та організовуючи дозвілля особового складу слід вирішувати наступні завдання:

§ створення умов для зняття психологічного навантаження після напруженої бойової підготовки протягом тижня;

§ створення умов для самореалізації та задоволення духовних, творчих та культурно-мистецьких потреб військовослужбовців та членів їх сімей;

§ залучення до організації дозвілля всіх категорій військовослужбовців та членів їх сімей;

§ створення позитивної психоемоційної мотивації та спрямованості на виконання завдань бойової готовності.

Завданням організації дозвілля військовослужбовців та членів їх сімей є в першу чергу, виявлення культурних потреб і інтересів особового складу, створення умов для найбільш повної їх реалізації, надання дозвіллю глибокого ідейно-теоретичного, естетичного змісту. Інакше, здавалось ці цікаві заходи, будуть сприйматися як ще один фактор примусу, і замість того, щоб знімати нервове напруження, будуть тільки поглиблювати його, породжуючи невдоволення.

Основними осередками у підготовці заходів вихідних, святкових та неробочих днів є будинки офіцерів, військові клуби та бібліотеки, народознавчі світлиці, музеї, кімнати бойової слави, кімнати історії військових частин та підрозділів, спортивні зали і стадіони, цивільні (релігійні) заклади та установи культури.

На бібліотеки військових частин покладається:

§ здійснення бібліотечного, інформаційного і довідково-бібліографічного обслуговування користувачів військових бібліотек в інтересах всебічного і своєчасного забезпечення запитів військовослужбовців та інших категорій читачів на літературу та інформацію, яка сприяє підвищенню їх загального теоретичного і культурного рівня, рівня військових знань, удосконалення фахової, службової кваліфікації;

§ сприяння та участь засобами і формами бібліотечної роботи у заходах із реалізації планів вихідних, святкових та неробочих днів військових частин;

§ організація культурного дозвілля та розвитку творчої самодіяльності і активної участі військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил України у літературному житті та мистецькій творчості;

§ активне сприяння організації командирської підготовки офіцерського складу, бойової та гуманітарної підготовки всіх категорій військовослужбовців, військово-наукової роботи,

§ участь у підготовці та проведенні наукових конференцій, лекторіїв та інших заходів із пропаганди духовної, історичної та культурної спадщини українського народу, сприяння подальшому розвитку української літератури, літератури народів та етносів, що населяють Україну; історії України та історії українського війська; літератури яка відображає ідейно-теоретичні та правові основи української державності, історичну закономірність утворення незалежної Української держави, роз’яснює соціально-економічну політику держави;

З метою організації цих завдань військові бібліотеки повинні організовувати та проводити у вихідні, святкові та неробочі дні:

§ творчі зустрічі з письменниками, журналістами, відомими діячами культури та мистецтв;

§ читацькі конференції, презентації книг та нових надходжень до бібліотеки;

§ тематичні літературно-мистецькі вечори, літературні вітальні;

§ засідання гуртків книголюбів та Ради бібліотеки;

§ тематичні виставки літератури з тем гуманітарної, професійної підготовки а також присвячені визначним датам у літературному житті України та світу тощо.

У підрозділах, про основні заходи виховної роботи на вихідні, святкові та неробочі дні, заступник командира роти з виховної роботи доповідає заступнику командира частини з виховної роботи. Заступник командира частини з виховної роботи, у свою чергу, надає інформацію про основні заплановані заходи у вихідні та святкові дні у відділ з гуманітарних питань з’єднання (об’єднання).

У підрозділах, де заступника командира роти з виховної роботи штатом не передбачено, план виховних заходів на передвихідні, вихідні та святкові дні складає посадова особа, яку призначив командир підрозділу. План затверджується командиром підрозділу і доводиться до всього особового складу.

Плани культурно-виховних, просвітницьких та спортивно-масових заходів на вихідні, святкові та неробочі зберігаються у заступника командира роти з виховної роботи протягом поточного року.

Відповідальність за організацію вихідних, святкових та неробочих днів у військовій частині несе командир частини. Заступник командира військової частини з виховної роботи несе відповідальність за організацію підготовки та якість проведення запланованих заходів.

В плані проведення вихідних, святкових та неробочих днів передбачаються наступні розділи (див. дод. 22 ):

Культурно-масові заходи.

Спортивно-масові заходи.

Організація дозвілля з особовим складом який знаходиться у відриві від військової частини.

Заходи із забезпечення дотримання заходів безпеки.

Після затвердження плану вихідних, святкових та неробочих днів розпочинається основний етап із підготовки та проведення запланованих заходів.

Наказами та директивами Міністра оборони України, командувачів видів та оперативних командувань Збройних Сил України передбачено проведення:

у передвихідний день (суботу):

§ правового інформування військовослужбовців строкової служби;

§ інструктажу особового складу щодо заходів безпеки;

§ парко-господарчого дня за окремим планом;

§ підведення підсумків парково-господарчого дня;

§ перегляд художнього кінофільму добовим нарядом та вартою, які заступають;

§ перегляд телепрограми УТН;

§ занять гуртків та клубів за інтересами.

Планування і проведення заходів у неділю пов'язується із знаменними датами і подіями в історії держави, області, району, міста, в яких дислокується частина (підрозділ), а також датами і подіями в житті частини (підрозділу) та завданнями, які вирішуються.

У вихідний день (неділю):

години українознавства

Година відродження проводиться у ранковий час у неділю, або у святковий день із метою пропаганди: духовної, історичної та культурної спадщини українського народу, сприяння подальшому розвитку української культури; ідейно-теоретичних та правових основ української державності, історичної закономірності утвердження незалежності Української держави.

Тематика годин відродження планується завчасно і повинна пов'язуватись з історичними подіями, знаменними датами, державними і релігійними святами протягом місяця, який триває.

перегляд телепрограм військової спрямованості

Перегляд цієї та інших телепередач має проводитись під керівництвом відповідальної посадової особи і після закінчення кожна програма може обговорюватись із військовослужбовцями.

спортивно-масових заходів.

Спортивно-масові заходи плануються, організовуються і прово-дяться під керівництвом начальника фізпідготовки і спорту військової частини. В плані вихідного, святкового та неробочого дня повинно бути передбачено не менше 3 годин на спортивно-масову роботу та заняття фізкультурою та спортом. Для проведення спортивно-масових заходів окремо складається план, завчасно готується необхідне майно для їх проведення та нагородження переможців спортивних змагань. Спортивно-масові заходи повинні проводитись за відповідного медичного забезпечення.

культурно-масові заходи

Культурно-масові заходи плануються і проводяться під керівництвом заступника командира з виховної роботи, офіцерів виховних структур. Час для проведення культурно-масових заходів визначається розпорядком дня, який затверджений командиром частини. Тематика заходів повинна відповідати вимогам керівних документів і пов'язуватись з життям.

Основними формами роботи під час проведення культурно-масових заходів є:

§ лекції, бесіди, диспути;

§ тематичні вечори та ранки;

§ літературно-художні та музичні конференції, читацькі конференції;

§ обговорення художньої і публіцистичної літератури;

§ творчі зустрічі з працівниками культури, музеїв, учасниками війни, воїнами-інтернаціоналістами, ветеранами Збройних Сил;

§ відвідування історичних місць, місць бойової слави, пам'ятників і меморіалів борцям за свободу і незалежність українського народу;

§ вікторини і конкурси;

§ кінолекторії.

Для забезпечення проведення заходів вихідних, святкових та неробочих днів народознавча світлиця підрозділу має бути укомплектована наступним культурно-освітнім майном:

§ бібліотечка літератури;

§ підшивка журналів і газет;

§ настільні ігри (шахи, шашки, доміно);

§ музичні інструменти (гітара, баян).

§ відпочинок особового складу

§ читання книг, журналів, газет, написання листів.

обід особового складу

Під час обіду особового складу в солдатській їдальні повинні транслюватись радіопередачі місцевого або центрального радіо.

перегляд художнього кінофільму.

Кінофільм отримується на кінобазах згідно з складеним планом- репертуаром і демонструється в клубах частин під керівництвом відповідальної посадової особи та начальника клубу за наявності відеомагнітофону перегляд кінофільмів організовується і проводиться в приміщенні казарми. Відповідальна особа зобов'язана слідкувати за змістовністю відеоматеріалів, що переглядаються особовим складом.

перегляд та прослуховування "українських теленовин"

Перегляд та прослуховування теленовин проводиться організовано з коментарем заступника командира роти з виховної роботи, або відповідального офіцера.