Першочергові задачі мпз в даних умовах в себе включають:

• § забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;

• § доведені до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;

• § пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводилась раніше;

• § передачу командирам передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;

• § мобілізацію солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння та точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;

• § вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;

• § мобілізацію воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, боєприпасів, засобів зв’язку, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розрядження зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

У цей період уточнюється розстановка активу, його підготовка за змістом і формами роботи на тактичних навчаннях і бойових стрільбах.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі задачі, організуються заходи з мобілізації воїнів на своєчасне та надійне укриття бойової техніки, зброї, особового складу. Головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення умілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і в будь-яких умовах.

З отриманням наказу керівника навчань на наступ воїнам роз’яснюються задачі по етапах навчань, порядок наступу і вог­невої взаємодії, сигнали і заходи безпеки. Активу надаються доручення, які безпосередньо пов’язані з виконанням навчально-бойових задач, перш за все, особистим взірцем, переконливим словом мобілізувати воїнів на успішні дії.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів виховних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане на його адресу, інформація про успіхи передовиків – все це підіймає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам ефективніше поражати мета, які рухаються, безпечніше долати заражені зони, підбадьорювати товаришів по службі у важку хвилину.

Кожний етап підготовки і проведення занять з вогневої підготовки відображається у плані МПЗ  виконання завдань вогневої підготовки

25. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань технічної підготовки, раціоналізаторської та винахідницької роботи.

Суттєвий вплив на якість опрацювання дидактично-виховних задач тактичної підготовки чинять технічна і спеціальна підготовки.

Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв’язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні  війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) і ефективного виконання функціональних обов’язків в різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановці. Особлива увага звертається на практичні заняття, на яких формується і вдосконалюється бойова майстерність.

Отже, зміст цих навчальних предметів і характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних сил і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя і особливості їх застосування у сучасній війні, особливості театру воєнних дій (ТВД), природнокліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостей нашої вітчизняної техніки тощо. У ході цих занять командир має сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм впевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.

Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Задача заступника командира з гуманітарних питань тут полягає в роз’ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Їх увага акцентується на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до чіткого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт.

Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.

Під час організації та проведенні занять з технічної підготовки особлива увага психологами рот повинна приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного поводження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованістю окремих воїнів, слабкої методичної та професійної підготовленості керівників занять.