31. Структура плану проведення самостійної підготовки з військовослужбовцями строкової служби в системі гуманітарної підготовки.

Самостійна робота слухача – це цілеспрямована діяльність щодо творчого перероблення інформації, яка дозволить сформувати навички пізнання і відпрацювати здатність самостійно мислити, оцінювати факти та явища дійсності. Тільки при самостійній роботі отримана інформація переробляється в знання, а знання – в уміння і на­вички. Дійсними можуть вважатися лише такі знання, які стали об’єктом власної діяльності слухача.

Самостійна робота студентів (військовослужбовців) здійснюється протягом усього часу навчання, на заняттях будь-якого виду та на самостійній підготовці. Метод самостійної роботи є видом індивідуальної навчальної праці слухачів та однією з найважливіших частин навчально-виховного процесу.

Самостійна робота слухачів спрямовується на досягнення військово-освітньої та виховної мети й повинна плануватись, організовуватися, проводитись і контролюватися відповідно до загального навчально-виховного процесу. Керувати самостійною роботою слухачів повинен командир (викладач). Він повинен формувати у них потребу творчої праці, ставити конкретні завдання за терміном та обсягом їх виконання, забезпечувати необхідним навчально-методичним матеріалом, а за необхідності консультувати, здійснювати контроль за процесом і результатом вирішення завдань.

Ефективність та якість самостійної роботи слухачів значною мірою визначається тим, як реалізується навча-льна функція педагогічного керівництва цією роботою.

Самостійні заняття під керівництвом командира (викладача) становлять окремий вид занять. Вони проводяться за розкладом з метою активного засвоєння слухачами нових знань, їх розширення та поглиблення, написання рефератів, виконання інших завдань, що вимагають творчого підходу. Під час самостійної роботи можуть також проводитися тренування на озброєнні та військовій техніці, інші тренування під керівництвом командира (викладача). Крім того, за правильної організації самостійної роботи забезпечується формування у слухачів культури розумової праці, самостійності та ініціативи в пошуку та набутті нових знань.

Самостійні заняття мають великі можливості та потребують найретельнішого методичного та матеріально-технічного забезпечення. На ці заняття виносяться як теоретичні, так і практичні питання. Ці питання розміщуються у логічній послідовності, утворюючи закінчений цикл. Недоцільно виносити на самостійні заняття дуже складні питання та питання, що мають чисто інформаційний характер або складний взаємозв’язок з іншими питаннями.

Головним методом роботи слухачів на такому занятті є самостійне вивчення навчального матеріалу, а для деяких тем – вправи (тренування).

З боку керівника заняття повинні здійснюватися методичні рекомендації слухачам щодо теми, мети, переліку питань, літератури, послідовності та форм від-працювання питань, які виносяться на самостійну роботу, а також видаватися завдання для самоконтролю і само-оцінки. Навчально-методичні матеріали необхідно регу-лярно поновлювати відповідно до вимог керівних доку-ментів, накопиченого досвіду з проведення такого виду за-нять, останніх досягнень, педагогіки і психології.

Якість самостійного заняття буде залежати від рівня професіоналізму керівника та обраної ним найдоцільнішої методики.

Для проведення самостійних занять керівник по-винен забезпечити наявність та справність тренажерів (озб-роєння), технічних засобів навчання, наочних посібників.

Трудомісткість вивчення дисциплін, як правило, звичайно вираховується за допомогою коефіцієнта самостійної роботи. Він розраховується як відношення часу, відведеного на самостійну роботу, до часу вивчення цієї самої теми під керівництвом командира (викладача).

Ефективність самостійної роботи слухачів значною мірою залежить від планування ними своєї діяльності. Вихідними даними для планування є семестровий розклад занять, план-календар основних заходів на місяць та інше.

У ході планування самостійної роботи перші години відводяться на вивчення дисциплін, які є важкими для засвоєння.

Відпрацювання лекційного матеріалу доцільно проводити на перший, другий або третій дні після прослуховування лекції.

Підготовку до семінарів доцільно починати одразу після прослуховування лекції й отримання плану проведення семінару.

Підготовку до групових вправ з тактичних дисциплін і практичних занять рекомендовано починати за два-три дні.

Підготовку до іспитів рекомендовано починати за три-чотири тижні, до заліків – за кілька днів.

У ході самостійної роботи слухачі повинні вчитися самостійно оволодівати знаннями, вміннями і навичками, постійно їх нарощувати й удосконалювати.

Студентів (військовослужбовців) необхідно також ознайомлювати з особливостями самостійної роботи зі статутами, порадниками, інструкціями та ін.

Щоб самостійна робота слухачів під керівництвом командира (викладача) мала гарні результати, потрібно здійснювати чіткий і принциповий контроль за ходом і результатами цього виду навчальної діяльності слухачів. Методичне керівництво самостійною роботою слухачів виконується командирами (викладачами) під час проведення всіх видів навчальних занять.

Головний напрямок і зміст самостійної роботи з дисципліни визначає лекційний курс.

Для ефективності управління процесом самостійної роботи необхідно постійно мати інформацію про її хід та результати. Цю інформацію отримують за допомогою контролю, який є засобом зворотного зв’язку в навчальному процесі, стимулює самостійну роботу слухачів і дає можливість оцінити ступінь досягнення навчальних та виховних цілей.

З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що самостійна робота є одним з активних методів навчання слухачів, яка розвиває у них самостійність мислення та творчість в оволодінні військовою професією.

31. Структура плану семінарського заняття в групі гуманітарної підготовки з сержантами.

31. Методика підготовки мітингу особового складу підрозділу, присвяченого початку нового навчального року.

Підготовка молодого поповнення здійснюється згідно з наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України за окремою програмою в складі нештатних (зведених) підрозділів у масштабі військової частини. У цей період військовослужбовці займаються за програмою молодого солдата, закінчують підготовку виконанням початкової вправи з автомата і складають Військову присягу.

З початком навчального року, протягом першого тижня проводяться: мітинг, присвячений початку навчального року, постановка завдань на навчальний рік, вручення (перезакріплення) особовому складу озброєння та військової техніки, заняття з вивчення особовим складом заходів безпеки, тактико-стройові заняття з бойової готовності (надалі вони проводяться за рішенням командира військової частини з прибуттям поповнення з навчальних військових частин протягом 6 навчальних годин у складі взводу, роти).

Одиночна підготовка військовослужбовців за фахом проводиться у військових частинах та підрозділах, які укомплектовані військовослужбовцями строкової служби у складі штатних підрозділів. Основні зусилля під час навчання особового складу штатних підрозділів зосереджуються на удосконаленні ними знань та навичок відповідно до займаної посади та опануванні суміжних спеціальностей. Заходи одиночної підготовки проводяться на приказарменій навчально-матеріальної базі у пунктах постійної дислокації та польовій базі бригадних (полкових) полігонів.

Одиночна підготовка, підготовка відділень та взводів складає загальновійськову підготовку, а рот і батальйонів – підготовку за призначенням.

Одиночна підготовка завершується проведенням контрольних занять з основних предметів навчання, підготовка відділень та взводів проведення бойових стрільб, підготовка рот, батальйонів – тактичними навчаннями з бойовою стрільбою (без бойової стрільби).

По завершені кожного етапу навчання комісією військової частини проводиться сертифікація підрозділів та надається допуск до наступного етапу підготовки.

Підготовка підрозділів організується і проводиться у формі виходу їх на полігони. Кількість виходів та їх тривалість визначається рішенням командирів з’єднань і військової частини, виходячи з рівня підготовки підрозділів, їх бойового призначення, а також з можливостей полігонів щодо організації і проведення заходів бойової підготовки.

Перед бригадними (полковими), батальйонними тактичними навчаннями планується та проводиться батальйонний польовий вихід на полігон тривалістю 5-6 діб. Під час польового виходу проводяться тактико-стройові (тактичні) заняття, стрільби, заняття з водіння бойових машин, здійснюється цілеспрямована підготовка підрозділів з урахуванням змісту, теми майбутнього тактичного навчання. Заняття з особовим складом проводяться в полі, при озброєнні і на техніці, при цьому не менше 30% усіх польових занять проводяться вночі. Нічні заняття плануються і проводяться тривалістю не більше двох повних ночей на тиждень з організацією відпочинку особового складу вдень.