30. Сутність та зміст морально-психологічного стану підрозділу.

Морально-психологічний стан особового складу – це сукупність душевних переживань, які генеруються на чуттєвому рівні психіки людини при взаємодії з об’єктивною дійсністю та усвідомленні особистісних якостей, через систему психологічного захисту активно впливають на психічне здоров’я військовослужбовців та проявляються у моральній діяльності.

Є два підходи до розуміння сутності моральної діяльності – у широкому і вузькому значенні. У широкому значенні діяльність є моральною, якщо узгоджується з вимогами моралі, її нормами та цінностями. Прикладом цього значення є душевні переживання військовослужбовців за долю Української держави та життя своїх товаришів, які виражаються у героїчних вчинках, що супроводжуються ризиком для свого життям та свідомою самопожертвою. І, навпаки, психічний стан фрустрації нерідко виражається в агресії проти себе чи інших осіб і супроводжується порушенням моральних норм. Така діяльність є аморальною.

Фрустрація (від лат. frustratio – обман, розлад, руйнування планів) – психічний стан, що виражається в характерних рисах переживань і поведінки, викликаних об’єктивно непереборними (або такими, що суб’єктивно так розуміються) труднощами, які виникають на шляху до досягнення мети або рішення завдання.

У вузькому розумінні моральною є лише така діяльність, яка ґрунтується на усвідомленому виборі її суб’єкта і має на меті активне утвердження певних моральних цінностей. У цьому контексті сутність такого твердження у тому, що душевні переживання під контролем розуму, мають виражатись у моральній діяльності, в основі якої лежать добро, обов’язок, совість і честь. Саме вираження душевних переживань у моральній діяльності визначає сутнісне значення категорії “моральний“ у словосполученні “морально-психологічний стан“.

Що стосується категорій “психологічний стан“ і “переживання“, то багато військових психологів психологічні стани розглядають як переживання, ототожнюють їх з такими психологічними явищами як настрій, почуття, емоції, або як короткочасні реакції на подразник. Категорія “душа“ із словосполучення “душевні переживання“ у словнику тлумачиться як внутрішній, психічний світ людини, її свідомість.

Показниками і детермінантами морально-психологічного стану особового складу є діалектична єдність його 5-и складників. Складники морально-психологічного стану – це основні взаємозалежні чинники чуттєвих якостей військовослужбовців, що визначені у відповідності з ефективністю впливу на формування їх особистісного механізму психологічного захисту, функціональним призначенням, тривалістю дії та ціннісним значенням для життєдіяльності особового складу. Складниками морально-психологічного стану (МПС) особового складу є: демографічний; особистісний; службовий; моральний; природно-кліматичний.

Кожний складник морально-психологічного стану включає 5 факторів. Фактори складників морально-психологічного стану – це структурні компоненти основних детермінантів чуттєвих якостей особового складу, які виражають суттєві ознаки цих чинників, забезпечують оптимальну ефективність формуючого впливу і нейтралізації внутрішніх та зовнішніх загроз.

Демографічний складник включає фактори: віковий – життєвий досвід (кількість прожитих років); освітній – наявність освіти; сімейний – сімейний стан; календарної військової вислуги; досвід дій в екстремальних умовах.

Особистісний складник включає фактори, що визначають задоволення військовослужбовцем своїми особистісними якостями: пам’яттю; характером; темпераментом; здібностями; фізичним здоров’ям.

Службовий складник включає фактори, що визначають задоволення військовослужбовців: службою у військовій структурі; посадою; надійністю зброї і бойової техніки; станом дисципліни; рівнем особистої професійної підготовки.

Моральний складник включає фактори, що визначають задоволення особового складу морально-етичними чинниками: відносинами між військовослужбовцями; справедливістю командирів (начальників); відношенням особового складу до місцевого населення; поведінкою військовослужбовців у громадських місцях; особистим зовнішнім виглядом.

Природно-кліматичний складник включає фактори, що визначають задоволення особового складу природними та кліматичними умовами служби, виконання службово-бойових та навчальних завдань: природа, клімат; екологія; погода; пора року.

До змісту наведених складників морально-психологічного стану особового складу можна додати й інші фактори, але до критеріальної бази взяті лише ті, які виражають основні, суттєві ознаки, є характерними для всіх категорій військовослужбовців, а їх дослідження не потребує спеціальних умов, тривалих та складних обчислень. При поглибленому дослідженні морально-психологічного стану особового складу невеликих підрозділів і розрахунків можна зважати й на другорядні фактори.

Усі складники морально-психологічного стану особового складу взаємозалежні і взаємопов’язані. Досягнутий рівень кожного з них позначається на інших і в цілому – на рівні морально-психологічного стану військовослужбовців частин і підрозділів.

31. Шляхи підвищення морально-психологічного стану особового складу підрозділу.

Основним завданням командира, його заступника з виховної роботи є:

підтримка мотивацій військовослужбовців до співпраці;

роз’яснення істинних можливостей психологічної реабілітації і корекція моральних очікувань від неї;

вираження готовності зрозуміти військовослужбовця і допомогти йому;

визначення орієнтовних термінів роботи та можливих труднощів.

1. Зі сторони військовослужбовця перший етап психологічної реабілітації може супроводжуватися сумнівами, спротивом, в агресивному, ворожому, або навпаки, дуже залежному відношенні, тобто виникнення усієї гами переживань, яка характерна для прояву захисту, що утруднюватиме встановлення довірливих відносин.

2. Етап дій. Включає роботу з переживаннями, відносинами, почуттями, ціннісними орієнтаціями військовослужбовців. На цьому етапі можливими завданнями командирів є:

забезпечення емоційного реагування військовослужбовців;

проробка та символічне задоволення потреб молодого військовослужбовця;

забезпечення умов для поглибленої особистісної рефлексії та переживання ситуації вільного вибору;

З боку військовослужбовця ця стадія характеризується надзвичайно напруженими та насиченими переживаннями. Критерієм успішного перенесення даного етапу можуть служити спонтанні почуття полегшення.

3. Етап входження у новий досвід. Це стадія особистісних трансформацій і спроб “почати життя по-іншому”, звільнення від попередніх переживань. На цьому етапі військовослужбовець повинен сформувати і сформулювати нові мотиви і цілі, життєві цінності і стратегії.

Завдання командирів:

емоційна підтримка;

підкріплення тенденцій до особистісних переорієнтацій військовослужбовців;

допомога в опануванні особистісної тривоги, що викликана змінами життєвого світу;

проробка ціннісних і поведінкових перешкод, що блокують здійснення необхідних дій.

Зі сторони військовослужбовців типовими проявами можуть бути почуття невпевненості в своїх силах, коливання від журби та радості та ін.

4. Останній етап – етап входження у повсякденну діяльність з новим досвідом. Це заключна стадія психологічної реабілітації військовослужбовця в адаптаційний період. Як і завершення будь-якої справи, де, як відомо, “кінець – ділу вінець”, даний етап надзвичайно важливий у всіх відношеннях. Його значимість відображають специфічні завдання, які ставляться перед командиром, його заступником з виховної роботи:

підбадьорювання молодого військовослужбовця та підкреслення тимчасовості як травмуючої проблеми, так і реабілітаційного процесу;

аналіз елементів залежності поведінки військовослужбовця і допомога в досягненні максимально можливої самостійності;

віднайдення “золотої середини” між тенденціями опікунства і емоційного відсторонення від військовослужбовця, який піддавався реабілітації.

Для військовослужбовця завершальна стадія сумісної роботи (реабілітації) доволі важка. Труднощі пов’язані з припиненням емоційно насичених відносин з командирами, у яких військовослужбовець відчував себе захищеним і з страхом входження в реальне життя, де неможливо повторно пройти ситуацію, і де у військовослужбовця немає ніякої “страховки”. “Цінність відносин з психологом у тому і полягає, що вони представляють собою “розкіш людського спілкування”, що не завжди може бути досягнутою у реальному житті…”