3. Сутність Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України, затвердженої Указом Президента України № 981/98 від 4 вересня 1998 року.

Указ Президента України від 4 вересня 1998 року № 981/98 «Про Концепцію виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України», який зміцнює морально-психологічні підвалини життєдіяльності Збройних Сил України, визначає як пріоритетну державну справу і підкреслює необхідність цілеспрямованої системної організації морально-психологічного забезпечення діяльності силових структур держави. Концепція чітко визначає систему виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України, зміст, основні напрямки та завдання виховної роботи, її принципи та організацію.

Передумовами опрацювання концепції були наявність серйозних недоліків та упущень у виховній роботі з військовослужбовцями

Збройних Сил та інших військових формувань України, низька її ефективність. Про це свідчили факти нестатутних відносин і грубих

порушень військової дисципліни серед військовослужбовців. Водночас, мало місце падіння в українському суспільстві престижу військової служби, зниження мотивації військово-професійної діяльності серед військовослужбовців. Це певною мірою було пов’язано із наявністю низки невирішених проблем, які стосуються всієї системи виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України. До них перш за все належали:

• відсутність єдиної системи поглядів на завдання, напрями та

• порядок управління духовними процесами;

• недосконалість нормативно-правової бази військово-гуманітарної діяльності;

• нагальна потреба розвитку кадрового, інтелектуального,

• технічного, науково-аналітичного потенціалу органів виховної роботи,

• підвищення їх престижу, авторитету і статусу.

Концепція виховної роботи в Збройних Силах та інших військових формуваннях України повинна була накреслити шляхи та засоби

перебудови виховної роботи у військових формуваннях та привести її у відповідність до вимог забезпечення оборони держави, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканості.

Метою Концепції є:

• забезпечення єдності навчання, виховання, розвитку та психологічної підготовки військовослужбовців;

• координація зусиль та опрацювання однакових поглядів на проблему виховання військовослужбовців, визначення ролі органів

виховної роботи, що створюються при військових управліннях військових формувань;

• створення та вдосконалення психолого-педагогічних засобів,

• форм і методів виховання військовослужбовців, узгодження дій

• державних та військових органів управління щодо цілеспрямованої

• підготовки молоді до військової служби.

4. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України про сутність та зміст гуманітарного та соціального розвитку.

Важливим компонентом гуманітарного та соціального розвитку в Збройних Сил України є його змістовий компонент.

Зміст – це сукупність теорій, положень, норм, знань, традицій, що покладенні в основу. Зміст гуманітарного та соціального розвитку в

Збройних Силах України розкривається через його складові, напрями та завдання, на основі яких визначаються та плануються заходи щодо їх реалізації, формуються відповідні функціональні обов’язки посадових осіб органів військового управління.

У Концепції гуманітарного та соціального розвитку Збройних Сил України такими складовими визначено: військово-соціальне

забезпечення; правове (політико-правове) забезпечення; інформаційне (інформаційно-пропагандистське) забезпечення; культурологічне

забезпечення; міжнародне співробітництво з питань гуманітарного та соціального розвитку; морально-психологічне забезпечення

діяльності військ (сил); кадрове забезпечення.

На основі аналізу нормативно-правових актів держави, поглядів вчених-аналітиків щодо визначення та розуміння основних напрямів

гуманітарного та соціального розвитку держави його напрямами в Збройних Силах України можна виділити такі: створення необхідних

умов для задоволення соціальних потреб та інтересів військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, сприяння їм у реалізації, встановлених законами прав і пільг; розвиток та вдосконалення системи соціального захисту, соціального страхування, пенсійного забезпечення військовослужбовців, працівників Збройних Сил України; формування у військових колективах культури гуманних

взаємовідносин, що ґрунтуються на загальнолюдських та національних цінностях; сприяння підвищенню рівня самосвідомості особистості

військовослужбовців як громадян-патріотів України; гуманізація військової освіти (в тому числі і бойової підготовки військ як її

складової), інтегрування її в державну систему освіти на засадах єдиної законодавчої та нормативно-правової бази; створення умов для

своєчасного, якісного та ефективного інформаційного забезпечення військовослужбовців, працівників Збройних Сил України, підвищення

ролі військових засобів масової інформації в збереженні та відтворенні національних, історичних традицій народу та Збройних Сил України; розвиток фізичної культури та спорту, як основи зміцнення здоров’я, здійснення здорового способу життя, фізичного і духовного розвитку особистості військовослужбовця.

Третім елементом змістового компоненту гуманітарного та соціального розвитку в Збройних Силах України виступають завдання.

Саме в завданнях відображаються функції суб’єктів гуманітарного та соціального розвитку. При цьому, часто виділяються загальні

завдання та завдання конкретних суб’єктів.