26. Форми і методи виховної роботи по забезпеченню заходів безпеки, збереженню життя і здоров'я військовослужбовців.

Дотримання заходів безпеки - запорука безаварійної експлуатації техніки та озброєння, головна умова збереження життя і здоров'я військовослужбовців. Міцна військова дисципліна особового складу, як відомо, є однією з найважливіших складових бойового потенціалу Збройних Сил України. Саме вона придає військовим колективам організованість та мобільність, забезпечує постійну готовність до негайних та рішучих бойових дій. Одним з пріоритетних напрямків роботи щодо зміцнення військової дисципліни є забезпечення безпечних умов життєдіяльності, збереження здоров’я та життя військовослужбовців. Президент України – Головнокомандувач Збройних Сил України, Міністр оборони України вимагають від військових кадрів докладати максимум зусиль задля запобігання поранення та каліцтва, загибелі людей під час проходження військової служби.

Командири та начальники всіх рівнів, відповідно до вимог керівних документів повинні постійно піклуватись про створення безпечних умов служби для підлеглих. Офіцери, прапорщики в умовах повсякденної служби частіше за інші категорії командирів (начальників) безпосередньо керують особовим складом. Саме тому кожен офіцер повинен бути обізнаним в питаннях дотримання заходів безпеки.

Безпека є однією з основних умов існування особистості, суспільства, держави і людства в цілому. Проблеми безпеки необхідно розглядати комплексно, системно. Умовно, за різними ознаками, можливо виділити наступні системи безпеки:

І. За рівнем інтересів: системи особистої, колективної, національної, регіональної, глобальної безпеки.

ІІ. За функціональною ознакою: системи економічної, політичної, військової, інформаційної, екологічної, енергетичної і багато інших видів безпеки.

Вирішальну роль відіграє система національної безпеки, тому що особисті і суспільні інтереси можуть бути реалізовані лише в рамках держави, її політичними, економічними й іншими інститутами.

Історичним пріоритетом володіє система забезпечення безпеки людини, що на всіх етапах свого розвитку прагнула до комфорту, особливої безпеки та зберігання свого здоров’я. Сьогодні людство вступило в нову еру свого існування, коли потенціальна міць створюваних ним засобів впливу на життєве середовище стає порівняною з силами природи. Рішення завдань, пов’язаних із забезпеченням безпеки життєдіяльності людини – фундамент для вирішення проблем безпеки на більш високих рівнях.

Це повною мірою стосується і особового складу Збройних Сил України. Різноманітні форми діяльності військовослужбовців можна умовно поділити на фізичні та розумові. В ході цієї діяльності людина пристосовується до умов навколишнього середовища, котрі постійно змінюються. Саме ці зміни зазвичай створюють небезпечні для життя та здоров’я людей обставини. Як правило, небезпека для життя людини спричиняється аварійною ситуацією, яка може виникнути в будь-який момент часу.

Ризик для життя людей може бути викликаний різними обставинами:

• помилками особового складу;

• недоліками при проектуванні та будівництві зброї, технічних засобів, споруд і конструкцій;

• впливом несприятливих зовнішніх чинників;

• відмовами систем і пристроїв об’єкта військової техніки.

Безпека особового складу залежить не тільки від ступеня надійності озброєння та військової техніки, але й від рівня кваліфікації людей і організації служби. За оцінками фахівців причинами 80% усіх аварій є помилкові дії особового складу. Будь-який об’єкт військової техніки та оточуюче його середовище є системою “людина – машина – навколишнє середовище”, де в єдиний комплекс об’єднані зброя і технічні засоби, особовий склад і навколишнє середовище, які взаємодіють між собою. Взаємодія між елементами цієї системи може бути штатною і позаштатною. Позаштатна взаємодія елементів – це небажана, незапланована, ненавмисна подія в системі, що порушує звичайний хід речей і робиться у відносно короткий відрізок часу. У випадках виникнення позаштатних ситуацій система може переходити в небезпечні стани, що загрожують життю людей. Попередній аналіз можливих небезпек дозволяє передбачити будь-які події, що можуть виникнути в системі і, отже, їх можливо запобігти.

До головних моментів аналізу небезпек відноситься пошук відповідей на наступні питання:

• які елементи (підсистеми) є небезпечними;

• яких подій можливо запобігти;

• які події неможливо усунути цілком і як часто вони будуть мати місце;

• які ушкодження можуть нанести людям, матеріальним об’єктам і навколишньому середовищу події, котрі неможливо усунути.

Небезпеки аналізують якісно і кількісно. За підсумками аналізу розробляють плани попереджувальних заходів.

Аналіз небезпек дозволяє визначити:

• джерела небезпеки;

• потенційно можливі події;

• послідовність розвитку подій;

• імовірності тих або інших подій;

• розмір ризику;

• розмір наслідків;

• шляхи запобігання небезпечних подій і зменшення небезпечних наслідків.

На практиці аналіз починається з визначення джерел небезпеки. Якісні методи аналізу небезпек містять:

• попередній аналіз небезпек;

• аналіз наслідків відмов.

Попередній аналіз небезпек звичайно здійснюють у наступному порядку:

• вивчають технічні характеристики елементів системи, процеси, що відбуваються в ній, а також використовувані джерела енергії, робочі середовища, матеріали, встановлюють їхні шкідливі та небезпечні якості;

• перевіряють технічну документацію на її відповідність стандартам безпеки;

• складають перелік небезпек, у якому вказують джерела небезпеки, шкідливі чинники, можливі події, виявлені недоліки.

Аналіз наслідків відмов носить характер прогнозу. Цим методом можливо визначити небезпечний потенціал будь-якого технічного об’єкта. Він виконується в наступному порядку:

• технічну систему (об’єкт) розділяють на компоненти;

• для кожного компонента виявляють можливі відмови;

• визначають потенційно-можливі події, які може викликати та або інша відмова;

• відмови класифікують за ступенем небезпеки і розробляють запобіжні заходи.