80. Ресоціалізація злочинців.

Під ресоціалізацією розуміють процес виправлення засуджених, формування у них законослухняної поведінки, стимулювання людини на вироблення таких життєвих установок, які відповідають соціальним нормам. Цей процес, як уже було показано, при виконанні покарання ще має багато негативних рис і наслідків. Істотні недоліки характеризують його і після звільнення засудженого з місць позбавлення волі. Практика свідчить про те, що десоціалізована особа майже не піддається ресоціалізації. Як показали дослідження минулих років, більше половини звільнених від покарання не змогли і не бажали адаптуватися до трудових колективів внаслідок того, що не подолали надто високих, на їх думку, вимог колективу щодо дисципліни праці, правил співіснування, професіоналізму, освіти, норм поведінки, бар’єру відчуження членів колективу, конфліктів, які виникали у колективі через їх появу, тощо.

Важливим елементом ресоціалізації засуджених є комплексна програма їх підготовки до життя на волі. Складовими такої програми є: 1) правовий аспект (полягає у правовій регламентації процесу підготовки до звільнення з місць позбавлення волі); 2) психологічний аспект (урахування психологічних особливостей особистості засуджених); 3) соціальний аспект (побудова позитивних модулів вирішення соціальних проблем після звільнення); 4) професійний аспект (можливість одержати спеціальність за допомогою навчання в умовах відбування покарання); 5) освітній аспект (можливість підвищувати свій освітній рівень); 6) медичний аспект (передбачає збереження здоров’я шляхом певних профілактичних заходів); 7) фізкультурно-оздоровчий аспект (можливість займатися фізкультурою і спортом).

Необхідно зазначити, що у виправних колоніях діють школи підготовки засуджених до життя на волі, у яких передбачається проведення занять і соціально-психологічних тренінгів (підвищення впевненості у собі; вироблення навичок раціонального вирішення конфліктних ситуацій, аутогенні тренування; прогресивна релаксація тощо). Фактично йдеться про формування психологічної готовності у засудженого до життя на волі. Підготовка до життя на волі сприяє успішній соціалізації особи після її звільнення з місць позбавлення волі.

Слід зазначити, що фактично кожна третя особа, яка звільнилася з колонії, потребує спеціальної психологічної допомоги. Суспільство здебільшого не бажає «приймати» осіб, які відбули покарання. Виникають в осіб, які звільнилися, проблеми соціально-побутового характеру: не наявність житла, роботи, медичного обслуговування й ін.

81. Вивчення та попередження податкової злочинності.

Важливою складовою боротьби з податковою злочинністю є інформаційно-аналітична діяльність. Всебічне вивчення цього суспільно небезпечного соціально-правового явища, що виникає у фінансовій сфері, повинно послужити для цілеспрямованої розробки та впровадження комплексу відповідних профілактичних заходів.

Головний напрямок боротьби - попередження податкових злочинів. Враховуючи, що обов'язкові платежі є не тільки правової, але й економічною категорією, до об'єкта попередження податкової злочинності в першу чергу слід віднести процеси, що відбуваються в економіці, а також соціально-психологічні процеси. Це, наприклад, ставлення платників податків до фінансових проблем держави в цілому і негативне сприйняття ними оподаткування зокрема. Прагнення ухилитися від виконання своїх податкових обов'язків вкоренилася у свідомості багатьох людей. Політичні процеси також позначаються на збирання податків, однак вони у меншій мірі відображають специфіку даної попереджувальної діяльності, оскільки стабільність влади в тій чи іншій мірі позитивно позначається на всіх сторонах життя суспільства.

Загальний об'єкт попередження податкової злочинності - це сукупність взаємопов'язаних політичних, економічних і соціально-психологічних процесів, що перешкоджають сумлінному виконанню платниками податків своїх податкових обов'язків. Специфічний і коло конкретних об'єктів профілактичного впливу. Особами, здатними здійснити або вже вчинили злочини, є перш за все самі платники податків, а також інші особи, відповідальні за числення та сплату податків. До числа останніх варто віднести керівників та головних бухгалтерів організацій, а також податкових агентів. Кількість платників податків - фізичних осіб велике, внаслідок чого необхідне проведення широких профілактичних заходів.

Суб'єкт попередження включає спеціалізованих і неспеціалізованих суб'єктів. У числі перших важливу роль відіграють фінансові і податкові органи, серед других - органи внутрішніх справ.

Що стосується мети, то попередження податкової злочинності в першу чергу повинна бути спрямована на досягнення і збереження тенденції зниження і позитивного зміни її характеру та структури. Для досягнення даної мети необхідно вирішити цілий ряд завдань, головною з яких є забезпечення захисту фінансових інтересів держави і суспільства. Це, у свою чергу, передбачає:

виявлення, дослідження і подальше усунення причин та умов, які сприяють вчиненню податкових злочинів;

запобігання або припинення податкових злочинів і правопорушень;

відшкодування шкоди, завданої податковими злочинами та правопорушеннями, тобто надходження належних державі податків, пені та штрафів до бюджету в повному обсязі;

виявлення осіб, схильних до скоєння податкових злочинів і правопорушень, їх виправлення і перевиховання.

До числа заходів загального попередження, що роблять позитивний вплив на сферу податків і зборів, можна віднести підвищення рівня виробництва; зниження інфляції; стабілізацію курсу національної валюти; збільшення доходів населення; впорядкування оподаткування.

Заходи спеціально-кримінологічного попередження податкової злочинності перш за все повинні охоплювати сферу оподаткування. Разом з тим, з огляду на її тісний взаємозв'язок з іншими фінансовими інститутами, представляється необхідним поширити відповідні заходи на бюджетну і валютну сфери, а також на сферу грошового обігу.

Спеціальні профілактичні заходи мають проводитися переважно в загальнодержавному масштабі. За змістом спеціальні заходи боротьби з податковою злочинністю можна підрозділити на економічні, політичні, правові, організаційно-управлінські, технічні та культурно-виховні. Тільки застосування всіх їх у сукупності дозволяє говорити про наявність комплексної і дієвої системи попередження.

До числа спеціальних економічних заходів слід насамперед віднести спрямовані на стимулювання легальної підприємницької діяльності; скорочення обсягу необлікованої готівки і незаконно вивезених за кордон капіталів; «розшивання» неплатежів; збільшення податкового потенціалу фізичних і юридичних осіб, зниження рівня оподаткування. Їх реалізація, безумовно, створить необхідні економічні передумови для своєчасної та повної сплати платниками податків обов'язкових платежів. Першорядне значення має економічна обґрунтованість податків і зборів, оскільки обов'язкові платежі не повинні бути довільними. Кількість податко-неплатників у значній мірі можна було б знизити, якщо б вдалося з економічної точки зору обґрунтувати доцільність існування кожного податку та розміру його ставки.

Політичними за змістом є заходи, що торкаються діяльність владних структур у зв'язку з оподаткуванням. У даному випадку істотно зміна податкової політики. Вона повинна бути орієнтована на принцип загальності, рівності, справедливості, відповідності, зручності і рухливості оподаткування.

Правові заходи є пріоритетними: перш за все слід усунути недоліки окремих податкових механізмів і засобів забезпечення виконання податкових обов'язків. Внесення певних змін потребують норми, що регламентують порядок стягнення недоїмок, а також передбачають відповідальність за порушення податкового законодавства. Важлива належна регламентація спільної діяльності податкових органів і органів внутрішніх справ.

Заходи організаційного характеру мають на меті усунення недоліків у взаємодії між контролюючими та правоохоронними органами, їх окремими підрозділами. До них ж слід віднести і заходи, спрямовані на розвиток міжнародного співробітництва органів податкового контролю. На сьогоднішній день не вдалося домогтися об'єднання всіх зусиль, що додаються в цьому напрямку. Роз'єднаність зусиль знижує ефективність попереджувальної діяльності.

Технічними є заходи щодо вдосконалення форм і методів податкового контролю, підвищення кваліфікації керівників організацій та бухгалтерських працівників, технічного переозброєння податкових органів, введення в організаціях нових касових апаратів з фіскальною пам'яттю.

Система попередження податкової злочинності неможлива і без заходів культурно-виховного характеру. Серйозному впливу повинно піддатися морально-психологічний стан платників податків. Необхідно змінити їх негативне ставлення до податкової системи та податковим органам. Значний попереджувальний ефект несе в собі підвищення рівня податкової культури. Видається, що ознайомлення школярів з елементами оподаткування в ранньому віці дозволить у майбутньому істотно підвищити рівень податкової культури населення.

Система попередження повинна ґрунтуватися на знаннях в області податкового права та оподаткування.

Важлива і правоохоронна діяльність: запобігання або припинення податкових злочинів і правопорушень; відшкодування шкоди, завданої податковими злочинами та правопорушеннями. Йдеться про надходження належних державі податків, пені та штрафів до бюджету в повному обсязі; виявленні осіб, що здійснюють податкові злочини і правопорушення; застосування до них передбачених законом заходів, зміну їх негативною соціально-правової орієнтації.