56. Кримінально-статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.

Злочинність являє собою масове соціальне явище. У зв’язку з цим її закономірності не можуть бути розкриті на прикладі одиничного факту, окремого злочину. Тут потрібна значна кількість спостережень, слід розглядати масу злочинів або велику їх сукупність.

Статистичне спостереження може бути суцільним і вибірковим. При суцільному спостереженні береться вся маса фактів, які належать до явища, що вивчається. При вибірковому спостереженні дослідник вивчає тільки частину таких фактів, тобто генеральної сукупності фактів.

Можливість застосування часткового спостереження обґрунтовується тим, що при правильній його організації звернення лише до обмеженого масиву статистичного матеріалу дозволяє отримати представницькі з достатньою мірою точності висновки, які можна поширити на всю генеральну сукупність матеріалу, що вивчається, тобто береться частина цілого і за його результатами виводиться судження про ціле.

Будь-яке статистичне дослідження послідовно проходить три етапи, проте перед його початком необхідно провести відповідну підготовку. Підготовча частина передбачає вивчення проблеми дослідження, розробку його напрямків, визначення понятійного апарату та низку інших питань методологічного й матеріально-технічного забезпечення дослідження.

Перший етап - збір первинного матеріалу через реєстра­цію фактів або опитування респондентів.

Другий етап полягає в тому, що зібрані дані підлягають си­стематизації та групуванню: від характеристики окремих елементів переходять до узагальнених показників у формі абсолютних, відносних або середніх величин.

Третій етап передбачає аналіз варіації, динаміки, взаємозалежностей. За результатами аналізу висновки можуть бути описані в текстовій формі, подані у формі таблиць і графіків.

Початковою стадією статистичного дослідження є збір статистичної інформації про соціальні процеси в суспільстві, тобто статистичне спостереження.

Статистичне спостереження - це планомірний, науково організований процес збирання даних щодо масових явищ і процесів, які відбуваються в різних сферах життя суспіль­ства, шляхом їх реєстрації за спеціальною програмою, розроб­леною на основі статистичної методології.

За часом реєстрації даних статистичне спостереження по­діляють на: поточне; періодичне; одноразове.

Поточне спостереження полягає в систематичній реєстра­ції фактів по мірі їх виникнення чи збирання щодо безперерв­ного процесу.

Періодичне спостереження проводиться регулярно, здебільшого через певні (зазвичай, однакові) проміжки часу. Приміром, перепис населення.

Одноразове спостереження проводять епізодично, по мірі виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу з метою вирішення певних завдань щодо правозастосовної діяльності.

За повнотою охоплення одиниць сукупності виділяють спостереження: суцільні; несуцільні.

При суцільному спостереженні обстеженню та реєстра­ції піддягають усі без винятку елементи сукупності, а при несу-цільному спостереженні обліку підлягають не всі елементи, а тільки певна їх частина.

Облік усіх правових явищ має бути суцільним. Суцільне спостереження найбільш чітко характеризує стан злочинності.

Несуцільне спостереження застосовується з метою економії часу, зусиль і коштів, а також через неможливість проведення суцільного спостереження. Несуцільні спостереження поділяють на такі види: спостереження основного масиву; монографічне; вибіркове.

Спостереження основного масиву охоплює переважну частину елементів сукупності, обсяг значень істотної ознаки в яких визначає розмір явища, тобто при обстеженні свідки дають певну кількість одиниць, які не можуть істотно вплинути на характеристику сукупності загалом. Цей різновид статистич­ного спостереження значно економить працю та кошти.

Монографічне спостереження передбачає детальне об­стеження лише деяких типових елементів сукупності. До нього вдаються з метою поглибленого вивчення тих аспектів суспільного життя, котрі не були висвітлені масовим об­стеженням.

Вибірковим спостереженням називається обстеження, при якому реєстрації підлягають не всі елементи сукупності, а тільки певна, випадково відібрана їх частина. Проведення вибіркового спостереження ґрунтується на знаннях математич­ної статистики та теорії ймовірностей.

Вибіркове спостереження є найбільш поширеним видом несуцільного спостереження, що їх застосовують при вивченні різноманітних закономірностей суспільного життя. Це дає змогу, наприклад, вивчати громадську думку.

За способом одержання статистичних даних виділяють такі види спостереження: безпосередні; документальні; опитування.

Безпосередній спосіб полягає в реєстрації ознак відповід­них одиниць сукупності через безпосереднє обстеження - огляду, вимірювання. Прикладом такого спостереження може бути ви­значення дослідником матеріальних збитків від злочинів.

Опитування респондентів - це спостереження, при якому відповіді на поставлені запитання записують зі слів респондента.

Опитування буває: експедиційне (усне) - при якому спеціально підготовлені реєстратори заповнюють формуляри спостереження й одно­часно перевіряють правдивість відповідей на запитання. анкетне (письмове) - при якому опитувальні анкети рес­пондентам вручають особисто чи висилають поштою.

Документальний облік ґрунтується на даних різноманіт­них документів первинного обліку. Найбільш широкого вжитку він набув при складанні статистичної звітності. У такий спосіб визначаються всі показники злочинності. Документальний спосіб полягає в тому, що записи статистичних матеріалів роблять на основі журналів, карток, формулярів та інших до­кументів (приміром, картка на кримінальну справу, особу, що вчинила злочин). Цей спосіб використовується при складанні звітності та гарантує, зазвичай, найбільш точні результати. При спеціальних дослідженнях використо­вується такий документальний спосіб, як вивчення криміналь­них, адміністративних і цивільних справ.