- •Предмет та система кримінології. Місце кримінології в системі соціальних наук.
- •Методологія та завдання кримінології.
- •Виникнення та розвиток вітчизняної кримінології як самостійної науки.
- •Сучасний стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Україні.
- •Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину.
- •Поняття та ознаки злочинності.
- •Функції злочинності.
- •Показники злочинності та їх загальна характеристика.
- •Поняття структури злочинності.
- •Географія, екологія та топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •Коефіцієнти злочинності. Техніка аналізу коефіцієнтів злочинності. Соціальні протиріччя та їх роль у детермінації злочинності.
- •Поняття динаміки злочинності.
- •Латентна злочинність та її види. Способи визначення латентності злочинів.
- •Основні світові тенденції змін злочинності.
- •Характеристика злочинності в срср (1917-1991 p.P.).
- •Характеристика злочинності в Україні на сучасному етапі (1991-2009 p.P.).
- •Поняття та класифікація причин та умов злочинності.
- •Біологічні концепції причин злочинності.
- •Психологічні теорії причин злочинності.
- •Виникнення та розвиток концепції соціальної обумовленості злочинності у вітчизняній кримінології.
- •Соціологічні концепції причин злочинності: загальна характеристика.
- •Інтеракціонізм в кримінології. Теорія конфлікту.
- •Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •Теорія диференційованого зв'язку. Е Сатерленд та теорія білокомірцевої злочинності.
- •Теорія стигматизації та її значення для сучасного розуміння причин злочинності.
- •Економічний детермінізм та його значення для сучасного розуміння причин злочинності. Критична кримінологія.
- •Віктимологічна концепція причин злочинності.
- •Причини та умови злочинності в Україні на сучасному етапі: загальна характеристика.
- •Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності (урбанізація, міграція, маргінапізація).
- •Соціально-психологічні причини та умови злочинності.
- •Маргінальність та злочинність.
- •Поняття особистості злочинця. Особистість злочинця та суміжні поняття.
- •Кримінально-правові та соціально-демографічні ознаки особистості злочинця.
- •Роль психічних та фізичних аномалій у формуванні особистості злочинця.
- •Морально-психологічні ознаки особистості злочинця: загальна характеристика.
- •Соціалізація та її роль у формуванні особистості злочинця.
- •Дискусія про співвідношення природного та соціального в особистості злочинця.
- •Типологія та класифікація злочинців.
- •Поняття та класифікація причин та умов конкретного злочину.
- •Криміногенне значення конкретної життєвої ситуації.
- •Механізм злочинної поведінки.
- •Мотивація злочинної поведінки.
- •Прийняття та виконання рішення у механізмі злочинної поведінки.
- •Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •Віктимологічний аспект механізму конкретного злочину.
- •Віктимізація та віктимність.
- •Класифікація жертв злочинів.
- •Методика кримінологічних досліджень.
- •Методи кримінологічних досліджень: загальна характеристика.
- •Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
- •Анкетне опитування в кримінології.
- •Інтерв'ю. Техніка кримінологічного інтерв'ювання.
- •Техніка кримінологічного вивчення кримінальних справ та інших документів. Контент-аналіз.
- •Психологічні методи, що застосовуються в кримінологічних дослідженнях.
- •Особливості проведення соціометричного опитування.
- •Кримінально-статистичний метод в кримінологічних дослідженнях.
- •Логіко-математичні методи в кримінологічних дослідженнях. Кореляційний аналіз.
- •Кримінологічне прогнозування: види, завдання, методи, функції.
- •Основи кримінологічного планування.
- •Кримінологічне планування та організація профілактики на конкретному об'єкті.
- •Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •Спеціально-кримінологічна протидія злочинності: поняття та види.
- •Ситуативна профілактика злочинів.
- •Органи місцевого самоврядування як суб'єкти попереджувальної діяльності.
- •Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •Участь громадськості у протидії злочинності неповнолітніх.
- •Профілактичні функції слідчого: правова характеристика.
- •Органи внутрішніх справ як суб'єкт профілактичної діяльності: загальна характеристика.
- •Прокуратура як суб'єкт попереджувальної діяльності.
- •Роль адвокатури в боротьбі зі злочинністю.
- •Законодавство України по боротьбі зі злочинністю: загальна характеристика.
- •Профілактичне значення кримінального закону.
- •Кримінологічна характеристика насильницької злочинності в Україні.
- •Попередження насильницьких злочинів.
- •Попередження злочинності неповнолітніх.
- •Кримінологічна характеристика та попередження пенітенціарної злочинності.
- •Кримінологічна характеристика рецидивної злочинності.
- •Попередження рецидивних злочинів.
- •Попередження професійних злочинів.
- •Ресоціалізація злочинців.
- •Вивчення та попередження податкової злочинності.
- •Відмивання доходів, здобутих злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •Кримінологічна характеристика професійної злочинності.
- •Кримінологічна характеристика економічної злочинності.
- •1. Заходи профілактики:
- •2. Заходи випередження злочинів у сфері економіки є такими:
- •Протидія тероризму за законодавством України.
- •Організована злочинність в Україні на сучасному етапі.
- •Основні проблеми протидії корупції в Україні на сучасному етапі.
- •Правове регулювання протидії організованої злочинності та корупції: загальна характеристика.
- •Кримінологічна характеристика необережних злочинів.
- •Попередження необережних злочинів.
- •Вивчення та попередження злочинності жінок.
- •Попередження військової злочинності.
- •Основні міжнародно-правові документи по боротьбі зі злочинністю.
- •Роль та функції спеціалізованих установ оон по боротьбі зі злочинністю та поводженню з правопорушниками.
- •Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •Транскордонні злочини: поняття та особливості попередження.
- •Попередження транснаціональної злочинності.
- •Особливості попередження транснаціональної економічної злочинності.
- •99. Характеристика Концепції Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р.
Вибіркове дослідження. Валідність та репрезентативність вибіркового дослідження.
Якщо об'єктів кримінологічного дослідження порівняно небагато, то всі вони підлягають вивченню, тобто суцільному дослідженню, а якщо об'єктів, які підлягають дослідженню, багато, то використають вибірковий метод (вибірку). Невизначену генеральну сукупність (множину об'єктів, які необхідно охарактеризувати ) можна охарактеризувати тільки за допомогою вибіркового дослідження. Прикладом невизначеної генеральної сукупності можуть бути злочинність, злочинці, потерпілі й інші множини, розміри яких практично неможливо точно визначити хоча б внаслідок того, що значна їх частина не потрапляє до статистики. Але зареєстрована злочинність стає визначеною генеральною сукупністю. Застосування вибіркового методу передбачає обов'язкове дотримання певних умов, основною з яких є репрезентативність вибірки (тобто вибірка повинна бути представницькою). Основні умови репрезентативності вибірки: здійснювати вибірку необхідно тільки з великої генеральної сукупності. Недоцільно здійснювати вибірку з множини, що складається з менш як тисячі одиниць;відбирати вибіркову сукупність необхідно так, щоб кожна одиниця генеральної сукупності мала однакові шанси потрапити до вибірки. Іншими словами, вибірка не повинна бути тенденційною, залежною від волевиявлення і нахилів дослідника;обсяг вибіркової сукупності повинен забезпечити її представницький характер (репрезентативність). Обсяг вибірки визначають за спеціальною формулою; він залежить від частки ознаки, що вивчається у генеральній сукупності, й заданої помилки репрезентативності. Для визначення обсягу вибірки можна також скористатися спеціальними таблицями. Відбір вибірки є важливим етапом дослідження. Неправильне застосування способів відбору призводить до суттєвого спотворення результатів дослідження. Застосовують чотири основні способи відбору: випадковий, ступеневий, типовий і серійний. При застосуванні випадкового способу відбору об'єкти, з яких складається генеральна сукупність, розміщуються за будь-якою випадковою ознакою, наприклад архівні кримінальні справи (500) — за початковою літерою прізвища обвинуваченого в алфавітному порядку. Після цього у вибіркову сукупність відбирають намічену кількість справ (100 або 50) через певні проміжки, наприклад кожна п'ята або десята. Цей спосіб доцільно застосовувати тоді, коли генеральна сукупність чітко визначена й не дуже велика. В інших випадках застосовують ступеневий, типовий або серійний спосіб. Ступеневий відбір полягає в тому, що з генеральної сукупності за жеребом або іншим схожим способом виокремлюють ланки, за допомогою дослідження яких складають думку про структуру загалом. Типовий відбір передбачає попередній розподіл генеральної сукупності на відносно однорідні розряди, з яких потім пропорційно здійснюють випадкову вибірку. Серійний відбір полягає в тому, що генеральна сукупність складається з однорідних серій, що повторюються, і подана у вибірці однією серією. Вибірковий метод фактично завжди використовують при опитуванні громадян, працівників правоохоронних органів, засуджених, злочинців, а також при вивченні кримінальних справ з метою отримання необхідної інформації з проблем злочинності, оскільки практично неможливо опитати або вивчити великі групи осіб або вивчити значну кількість кримінальних справ.