58. Розкрити соціальний стан та психологічні особливості людей похилого віку

Важливою соціально-психологічною проблемою сьогодення є процес старіння людської популяції, який значною мірою залежить від рівня суспільно-економічного розвитку держави.

Дані демографічного прогнозу свідчать про постійне зростання кількості осіб похилого віку в загальній структурі населення нашої держави. Сьогодні кожний п’ятий житель України досяг 60-річного віку. Число людей 65 років і старших, котрі у 1994 році складали 14%, у 2025 році збільшиться до 21%.

Гостро постає питання дослідження не лише медичних, соціальних, але і психологічних аспектів проблеми похилого віку. На початку 80-х років ХХ століття питання старіння та довголіття стало предметом спеціального розгляду міжнародних організацій і агентств ООН.

Знання особливостей сфери ціннісних орієнтацій осіб похилого віку може сприяти визначенню шляхів надання їй соціально-психологічної допомоги у подоланні стресів та фрустрацій особистості, її дезадаптації до нових соціальних умов, задоволенню її потреби у самовираженні тощо, сприятиме подальшому особистісному розвитку особи, її довголіттю.

Врахування теоретичних та експериментальних результатів дослідження ціннісної сфери осіб похилого віку, а також впровадження розробленої на цій основі програми соціально-психологічної допомоги, використання якої сприятиме життєвому увічненню як формі соціально-ціннісної персоналізації у наступних поколіннях, подальшому особистісному становленню пенсіонерів, формуванню егоінтеграції, самоствердженню та самовдосконаленню їх особистості, збільшенню тривалості життя.

Існує такий експериментальний прийом визначення задоволеності людини своїм життям. Її запитують, чи подобається їй власне ім'я і сьогоднішній вік, чи хотіла б вона стати старшою або молодшою. Якщо вік та ім'я подобаються, можна вважати, що людина задоволена своїм життям в цілому, якщо ж ні, не все гаразд "у датському королівстві".

Більш того, потенціал літньої людини найчастіше зовні не відповідає (або відповідає дуже мало) менталітету нових поколінь. Але у них всіх є загальна основа, куди більш значуща, ніж розбіжності, - загальнолюдські цінності. У старшої людини вони пройшли все індивідуальне буття, у молодого - найчастіше істотне інше. Порушення спадкоємності поколінь, що припускає, - якщо виходити з принципу природосообразности, що старше існує ради молодших і вмирає, залишаючи їм життя, - порушення такої єдності хворобливо для всіх і у всі часи.

В цілому, незатребуваність літньої людини входить в суперечність з суспільною суттю людини. Значить, треба її підкріпити, зокрема соціально. Зокрема, засобами соціальної роботи, в доступних нею сферах, щоб по можливості пом'якшити ситуацію.

59. Проаналізувати шляхи медико-соціальної реабілітації людей похилого віку.

До літньої людини суспільство відноситься уважніше. Враховуючи зарубіжний досвід, в країні зроблене по вдосконаленню надання медичної і соціальної допомоги літнім і старезним людям. На даний час соціально-медичні проблеми людей похилого віку не цілком враховують сучасне розуміння старості як активного етапу в житті людини.. Особливо необхідно створити соціально-медичні служби для людей похилого віку: будинків компактного проживання, будинків тимчасового проживання, реабілітаційних центрів для тих, хто зазнав насилля, кризових центрів, клубів за інтересами.

Потужною соціальною, правовою, медико-реабілітаційною, психологічною та культурницькою діяльністю займаються Фонд соціального захисту ветеранів Великої Вітчизняної війни, Всеукраїнська благодійна організація інвалідів та пенсіонерів «Обличчям до істини»,Спілка колишніх в’язнів фашизму-жертв нацизму, Громадська організація «Турбота про літніх в Україні», Благодійний фонд «За виживання», Благодійний фонд «Ветеран преси», Громадська організація «Асоціація психодрами», Союз організацій інвалідів України, Київська організація незрячих юристів, Товариство Червоного хреста України, Союз православних братств України, Ліга розвитку людини, Громадська фізкультурно-оздоровча і реабілітаційна організація інвалідів ЧАЕС «Здравобор» та ін.

Так, Українське товариство глухих є організаційно-методичним та інформаційно-реабілітаційним центром з обслуговування інвалідів по слуху.

Створення реабілітаційного центру призводить до соціальної допомоги, де надається всебічна допомога та здійснюється інноваційна практична діяльність у сфері соціального захисту. Проблеми організації вільного часу людей похилого віку та реалізації їх рекреаційно-розвиваючого потенціалу є актуальними сьогодні для багатьох розвинених країн світу.