31. Розкрити суть та проаналізувати професійну підготовку фахівців соціальної сфери в Швеції та Швейцарії

На сьогоднішній день у Швеції підготовка соціальних працівників здійснюється в університетах. кожен фахівець повинен володіти особистісними якостями , що дозволяють проявити турботу до людей. Підготовка фахівців соціальної роботи зорієнтована на служіння потребам цієї країни.

Специфіка підготовки соціальних працівників у Швейцарії обумовлюється той факт, що зміст, форма, методи соціальної роботи обумовлюють недержавними ініціативами на місцевому рівні. Зміст підготовки соціальних працівників обумовлюється тим, що вони повинні аналізувати та розуміти соціальні проблеми, організація систем соціальної служби.

Швейцарська соціальна програма є спільною програмою Ради з питань культури Швейцарії (Фонд «Про Гельвеція») і Швейцарського агентства розвитку і співпраці.

Швейцарська соціальна програма обстоює думку, що культура відіграє ключову роль у процесі соціальних та економічних змін. Культура сприяє розвитку творчих та новаторських підходів у відповідь на виклики суспільства, що змінюється. Культурна діяльність залучає окремих індивідів та громади до відкритого обміну досвідом, сприяє взаєморозумінню і зміцнює громадянське суспільство.

32. Розкрити суть та проаналізувати професійну підготовку фахівців соціальної сфери в Бельгії та Фінляндії

Соціальні працівники у Бельгії займаються з окремими клієнтами. Діяльність працівників спрямована на вирішення соціальних проблем та особистих. Соціальний працівник може надавати соціальну допомогу в культурних центрах. Фахівців готують для роботи в профспілках на регіональному, національному та місцевому рівнях. Практична підготовка фахівців має важливе значення.

Підготовка соціальних фахівців у Фінляндії проходить через фактори, що підвищують академізм навчальних програм, а також підхід до соціальної роботи. Фінляндія володіє багатими традиціями дослідницької роботи з підготовки фахівців у галузі соціальної політики. У процесі підготовки працівників особлива увага приділяється наданню необхідної інформації про суспільство, озброєння студентів необхідними матеріалами, допомогти студентам застосувати свої знання в галузі соціальної роботи для вирішення соціальних проблем.

Порушивши стандартний стиль викладу, розпочнемо з узагальнення особливостей системи освіти Бельгії, виділивши.

1). Бельгія у кілька разів молодша від багатьох складових частин своєї системи освіти. Структуру останньої та принципи діяльності не можна зрозуміти і пояснити без звернення до часів середньовіччя, коли її територія була полем найзапекліших і майже безперервних воєн, ареною змагання релігій і сильніших сусідів. Наслідком бурхливого минулого і тривалих пошуків компромісів стали:

— фрагментарність системи освіти;

— співіснування у ній різних форм і підсистем;

— різноманітність навчальних закладів та засобів управління ними.

2). Бельгія має унікальний і дуже корисний для багатьох інших країн досвід вирішення мовних проблем у системі освіти. Для остаточного зняття довготривалого напруження, уряд і народ пішли на створення практично незалежних систем освіти на голландській, французькій і німецькій мовах.

Йдеться саме про незалежність, бо їх перекривання дуже мале, адже у школах кожної з мовних громад вивчення "другої" мови розпочинається дуже пізно. Це приводить до того, що значна частина населення Фландрії і Валлонії погано володіє другою державною мовою. Це помітно контрастує з прикладом Люксембургу, де вивчення державних мов розпочинається з дитсадків, а завданням системи освіти є забезпечення однакового засвоєння молоддю всіх державних мов. Втім, останнім часом освітня політика у Бельгії все більше скеровується на виправлення цього очевидного недоліку системи освіти.

3). Невелика Бельгія стала джерелом досвіду і у питанні переходу системи освіти від централізованого до федерального управління. За якихось двадцять років унітарна піраміда влади в освіті розсипалася й перетворилася у громадсько-регіональний конгломерат з домінацією владних структур трьох мовних громад і комун. Центральна влада зберігає за собою лише право встановлення узагальнюючих нормативів типу строків навчання і необхідного мінімуму навчальних годин. Кожний навчальний заклад довільної приналежності автономний у вирішенні багатьох питань своєї діяльності.

Повне охоплення дітей вихованням, освітою чи професійною підготовкою простягається від 3 до майже 18 років. Щоправда, попри всі зусилля, частина молоді виходить з середньої школи без заключних документів. Для неї створена система допоміжного навчання та учнівства німецької моделі (підготовка на робочому місці та навчання у профшколі).